Окупація Європи

Запам’ятайте цей день – 25 червня 2019 року. Саме сьогодні кований чобіт агресора буде топтати підлогу в храмі демократії у Страсбурзі. Все пропало, санкції знімають, делегацію Росії повертають, Ар’єв і Гончаренко обіцяють підійняти себе в туалеті ПАРЄ, але поки не повісила. Мюнхенська змова в страсбурзькому форматі, пакт Молотова–Ріббентропа–Зеленського–Путіна, страшна зрада у форматі «зради». Тільки грузини і прибалтійські кастровані тигри билися до кінця, очко до очку з членами української делегації.

220 правок до предательскому тексту резолюції ПАРЄ підготували Ірина Геращенко разом з Іонової, не приходячи в свідомість. Європейські депутати навіть не знали, що так можна було. “Chtoetozaepicheskijpizdez?”, – запитували один одного члени евроделегаций, керівництво Парламентської асамблеї Ради Європи, синхроністи-перекладачі і чергові сантехніки. Замість того, щоб як люди закінчити роботу о шостій вечора і спокійно відправитися по пабах пропивати гроші від російського внеску, всі повинні були як ідіоти сидіти до двох ночі, розглядаючи безглузді укроизменения. Коротше, все зненавиділи Гончаренко, Ар’єва і Іонову, а також Березу, Ляшко і того сивого в окулярах. Навіть делегація Нідерландів дружно голосувала за відхилення всього марення, який в угарі накатали представники парламентської делегації України. Контури глобальної змови ставали все більш чіткими й страшними. Позначився альянс Німеччини і Франції, які відкритим текстом шпарили: так притомила вже велика нація, санкції не діють, давайте повертати Росію. У Ар’єва почалися шлункові кольки на нервовому грунті. Він не хотів віддавати двадцятку євро, отриману з каси Сороса за зрив голосування по резолюції. По міському телефону Вова став надзвонювати іншому Вові з вимогою негайно прибути в Страсбург і вчинити акт самоспалення на знак протесту проти крові невинних моряків, якою себе збираються заплямувати євродепутати.

Однак у слухавці лунали бездушні гудки і механічний голос безперервно повторював: «Абонент тимчасово недоступний, ідіть на х…й, користуйтеся послугами «Київстару», ми раді, що ви, незважаючи на всі трабли зі зв’язком, все ж з нами».

Ближче до півночі Ар’єв зловив потужний прихід, і йому всюди стали ввижатися зомбі. Пряма мова: «ПАРЄ в стані зомбі, вночі відкрила двері агресору, але завтра битва буде продовжена!». Плакав від гордості за видатних синів і дочок нації, які з останніх сил, закривавлені, все в тампаксе і якомусь лайні, продовжували намагатися втриматися на маленькому п’ятачку. Вони повністю знесиліли, однак продовжують співати гімн.

Ви не розумієте, яка катастрофа ментального масштабу сталася в цей день. Точніше, в цю ніч. Україна втратила сенс свого існування. Взагалі. Тепер гасла про «європейської інтеграції» та отримання «еврочлена» є безглуздим поєднанням букв і навіть цифр. Яка, б…ть, перспектива асоціації з 2024 року? Нам, с…ка, більше нікуди повертатися. Європейська сім’я жорстоко кинула своїх дітей. У Страсбурзі кривава делегація Кремля, яка практично вся під жорстокими санкціями Євросоюзу, вже з видом господарів влаштовується в обагренных кров’ю українських патріотів кріслах. Росіяни, регочучи, роздають ящики горілки своїм прихлебателям з ПАРЄ, годують усіх смачною ікрою, і ось вже в залі Асамблеї звучить ненависна кожному патріоту пісня «Катюша».

Коли ви читаєте ці страшні рядки, які свідчать про зраду і суїцид Європи, українська делегація готується до останнього бою. Битва вже програна. Старезні і продажні європейські еліти вже вказали Україні на її місце. Воно біля туалету, який зламав Ар’єв. Все частіше зажравшиеся євродепутати вживають слово «uporotЫe», коли мова йде про видатних синів і дочок нації. Однак треба дати останній бій, щоб Євросоюз зрозумів: справжні українці ніколи не здаються. Тому Олексій Гончаренко готується навалити акт протесту прямо на стіл президії. Борислав Береза протирає свою сережку і строчить викривають пости в «Фейсбуці». Іонова змінює поролонові прокладки під футболкою з написом «Путін х…ло», в якій вона бігає по коридорах у Страсбурзі. Так, наші хлопці смертники. Вони вже ніколи не повернуться до Франції, не отримають компенсації за роботу в «екстремальних» європейських умовах. Той же Ар’єв у минулому році отримав понад п’ятсот тисяч гривень за «роботу в ПАРЄ». Але наостанок вони планують пофестивалити, щоб продемонструвати предавшей їх Європі силу українського духу. Відразу попереджаю: видовище на любителя.

На очах розвалилася «потужна міжнародна антипутінська коаліція», сформована великим геополітиком сучасності Порошенко. Лідер партії із знущальним в нинішніх реаліях назвою «Європейська солідарність» обіцяє в найближчі дні, години і навіть секунди «задіяти всі свої зовнішньополітичні зв’язки, щоб вірус всепрощення Росії не поширився далі». Він вже зателефонував Трампу з вимогою негайно збільшити поставки моторошно летального зброї і посилити санкції проти найближчого оточення Путіна. Справедливості заради відзначимо, що Петро Олексійович просто зачинився у ванній і говорив у пластикову вилку, яку він за звичкою потягнув з презентації безкоштовного татарського плову. Але перший потужний крок вже зроблений. «Нанесений удар по фундаментальним європейським цінностям», – написав він у своєму «Фейсбуці» і заплакав. Буквально сьогодні він отримав повістку на допит в ГБР. Його адвокати планують провести прес-конференцію, повністю присвячену «політичним переслідуванням Порошенко».

Міністр зовнішніх зносин Клімкін збирався сьогодні вночі викинутися з вікна Мзс в знак протесту проти російських танків у Страсбурзі. Однак в останній момент він пригадав, що його звільняють, і обмежився лише гнівною заявою: «У сімдесяту річницю свого заснування ПАРЄ втратила свою цноту (закреслено) свій авторитет і не може більше грати роль, якої її наділили батьки-засновники», – написав Він і задумався. Наскільки політкоректно писати про «батьків-засновників» у світлі останніх трансгендерних реалій? Може, краще виправити на ґендерно нейтральне вираз «особи з мігруючим статтю»? Всю вночі міністр зовнішніх зносин у відставку бився над цією загадкою, а коли ненадовго задрімав під ранок, було вже пізно. Прибічники Путіна окупували Страсбург.

Олександр Зубченко