Вони розбігаються – 2

У величезному скляному офісі «Європейської солідарності», де висять спи… вивезені з Адміністрації президента монітори, Петро Олексійович сходить з розуму. Це видно неозброєним оком. Нещодавно опублікували рекламний ролик Петра, присвячений його членства у власній партії. Я нарахував приблизно шість спроб харрасмента з сексуальним підтекстом.

Порошенко заходить в офіс, починає мацати дівок на ресепшен, потім пристає до девахе, яка взагалі нікого не чіпала. Потім як би випадково він опиняється перед цілим виводком молодняку, починає всіх чіпати і під кінець витягує… членський квиток. Під слова про «європейської інтеграції». Номер 52025. Це говорить про те, що він, с…ка, взагалі скромний і дає дорогу молодим.

Ось саме з таким формулюванням – «треба дати дорогу молодим» – від нього швиденько втекли практично всі соратники, про що я писав в попередньому матеріалі. А зараз розкрилися хвилюючі подробиці масового виходу «армійських дружків», «бізнес-партнерів» та інших «свинарчуков». Не випадково згадав, що «дах» у Порошенка потекла грунтовно. Знаєте, що він задумав? Провести в наступний склад Ради фракцію «порохоботов», які стануть рвати на собі вишиванки, власним тілом захищаючи «нашого дорогого Черчілля» від посягань агентів Кремля в особі милого, усміхненого Ігоря Валерійовича Коломойського. Сам Петро Олексійович прийняв тверде і обдумане рішення. На тверезу голову. Або як завжди. Коротше, тут така справа: після тривалих консультацій з командою адвокатів (а у нього тепер є адвокати, оскільки справ порушено стосовно Петра більш ніж достатньо) всі зійшлися на тому, що недоторканність, навіть депутатська, не допоможе. Дістануть, роздягнуть, привезуть до серйозних хлопцям, які запитають: а де два мільярди Ігоря Валерійовича? Всі терміни вийшли, люди нервують. Праска включати будемо? Або обійдемося без цих олдскульдных штучок в стилі гарячих дев’яностих?

Як бути в такій складній ситуації, коли під загрозу поставлене європейський вектор розвитку нації в особі Порошенко? Треба знайти нові, креативні підходи. От він їх і знайшов. У список підуть блогери, в тому числі і з нетрадиційною орієнтацією (Олешко), ю-тюберы, політологи, активісти, загалом, весь той людський мотлох, який бігав до АП і кричав «дякую, Петре Олексийовычу!». На що розрахунок? Якщо сформувати список з кононенков, грановских, свинарчуков, то вони, отримавши мандат, взагалі заб’ють на проблеми Порошенко. Стануть домовлятися, заробляти і займатися іншими неподобствами. Ніхто не вийде на парламентську трибуну, не стане битися в суворій істериці, розповідаючи про те, якого, с…ка, дипломата глобального рівня хочуть кинути в темницю. Краще вже завести в Раду молодих, класно истерящих «порохоботов», а самому десь заныкаться. Геніально! Коли залишки фракції «БПП» дізналися про план свого лідера, спільна думка була приблизно наступне – «він реально рушив». Деякі навіть намагалися подискутувати з Порошенком, нагадуючи йому про те, чим закінчилася справа з включенням в список «БПП» журналістів-активістів-антикорупціонерів в особі Мустафи Найєма, Світлани Заліщук та Сергія Лещенка. Але «гарант» закусив вудила, очі налилися кров’ю, він весь насупилася і вперто «йшов своїм шляхом». Подумки аплодую!

Коли чутки про нові принципи формування списку досягли вух того самого Свинарчука, відомого також під «ніком» Гладковський, сталася жахлива сцена. Прямо в скляному офісі. Свинарчук кричав так, що кожний мат був виразно помітний прямо крізь стіни. «Якщо ти… не візьмеш в список… я тобі… буду свідком у суді… по твоїй е…ной «Кузні», все розповім… під прикриттям». Ще раз повторю: хіба це не прекрасно? Ті, хто п’ять останніх років змушені були брати участь у варварському експерименті по виведенню «гомо томосо сапієнс», мене зрозуміють.

Результати закритих соціологічних досліджень, які були проведені за вказівкою Петра Олексійовича, показали рейтинг «ЄС» в районі п’яти відсотків. Темпи падіння приголомшливі. З 8,8 відсотка на початку травня до прохідного мінімуму. І тут ще Слава Вакарчук з його гребаным «Голосом» топчеться по електорату «лідера» в Галичині. І найцікавіше: ще й прем’єр Гройсман залазить в ту ж нішу. Ну це, звичайно ж, камікадзе. Його чекає тріумфальний провал. Справа навіть не в тому, що він веде себе як закінчений ідіот. Це його нормальний стан. Володя навіть не знайшов у собі сили відірватися від бюджетного корита, залишившись за допомогою Ради в кріслі прем’єра. Він як би не хотів «кидати націю у важкі часи». Ага. Гройсман «годівницю» не в силах залишити. Хоч на пару місяців, але пожерти бюджетного корму. Рада висловила йому типу довіру. Рейтинг парламенту в його нинішній конфігурації – приблизно мінус два відсотки. І це без Парубія. З ним він взагалі не прощупується навіть з використанням негативних величин. Тому те, що Рада довіряє Гройсману – це просто вручення йому гирі, з якою прем’єр пірнає в електоральне море, голосно зіпсувавши наостанок повітря. Два відсотки максимум. Що найцікавіше: навіть ці крихти він відщипує від «тушки» Порошенко. Та вони просто топлять один одного в якомусь екстазі. Головне – не заважати. Не злякати це збіговисько відірваних від реальності пацієнтів. Нехай продовжують в тому ж дусі.