Ну, ось що можна сказати за підсумками парламентських виборів в Україні? Можна нічого не говорити, а просто тихо або голосно привітати США: операція «Наступник» у них вдалася преотлично.
Суть цієї «операції» і в тому, що місце поехавшего «дахом» від страху і розчарування від предавшей його нації, дискредитував все святе з «демократичного набору» Заходу для третього світу і наскрізь крадія і корупційного колишнього глави держави Петра Порошенка головне крісло країни впевнено зайняв шоумен і комік прихованого американського розливу Володимир Зеленський. І в тому – це найголовніше! – він буквально через два місяці після президентського тріумфу може дуже сильно зміцнити свої позиції і навіть претендувати на всю повноту влади. Тому що цілком реально на перших порах може мати проста більшість (226 і більше нардепів, забарвлених в «зелене») в Раді, відмовитися від створення коаліції і на правах правлячої партії одноосібно створити свій уряд. І призначити своїх потрібних людей в інші відомства, наприклад, в Генпрокуратуру, де добухивает свої останні дні кум Порошенко і його нерозлучний товариш по чарці-подільник Юрій Луценко, до останнього рятував Петра Олексійовича від більш щільного знайомства з розкладом київського СІЗО. Облагороджений юністю фюрер партії «Слуга народу» Дмитро Разумков вже навіть натякнув, що його партії не треба з кимось «коалицинироваться», бо і в самих голосів може вистачити. Причому так, що навіть пост прем’єр-міністра комусь пропонувати якось непристойно. «Поки говорити про коаліцію, мабуть, не доводиться, оскільки ми бачимо досить непогані наші результати. І ми ще не до кінця бачимо результати наших колег чи опонентів у Верховній Раді. Давайте подивимося результати «Голоси» і результати «Слуги народу». Думаю, в нашій команді достатньо людей, які можуть відповідати тим викликам, які є в країні. У нас є по 2-3 людини на кожну посаду», – сказав він, прямо натякнувши «співакові ротом» Святославу Вакарчуку, що обіцяти – не означає одружитися. І що президент Зеленський, обіцяв вступити в коаліцію з «Голосом» просто жартував. За старою допрезидентской звичкою – від старої професії залишилося.
Ось і виходить, що спрацювала інерція головного тренда президентської кампанії. А саме – лютої ненависті до колишніх і тотального відторгнення всього старого і огидного в українській політиці. І персонально, і партій. Люди голосували за кого-завгодно, лише не за старих і обридлих. Величезна кількість колишніх, незважаючи на вливання у свої мажоритарні округи, пролетіли навіть на місцях, де бабусі і дідусі з задоволенням прожирали їх підношення у вигляді гречки і консервів, але голоси віджали за інших. Чорна, чорна невдячність і торжествуюче зловтіха у плоті за підсумком кампанії, але так є, і тут вже нічого не поробиш. Я зараз уявляю обличчя Сергія Пашинського та Ігоря Кононенка, Сергія Лещенка і Мустафи Найєма, Олега Тягнибока чи Андрія Білецького, Олега Ляшка та Борислава Бляхера-Березу, а також всіх інших лисих і волохатих політичних «гамадрилів» ««комбатов», «козаків» і «сотників») різноманітного майданно-порохоботского розливу, і серце наповнюється тихою радістю. І вдячністю людям, які сказали цим, назвемо їх в рамках пристойності, придушивши гидливість, персонажам, як починати піший еротичний тур.
Але, з іншого боку, народ все ж «не допрацював». У новій Раді, крім прихованих майдаунів, будуть і багато відверті носії довідок про вроджений дебілізму типу екс-спікера Ради Андрія Парубія, і приховані герої «Довідника юного психіатра» та Кримінального кодексу України типу самого Порошенка. А його вірна «коленоползающе-падаюча керлингистка» Ірина Геращенко або Вова В’ятрович, який змінив посаду «головного альцгеймера» в Українському інституті нацпам’яті на мандат депутата-порохобота з «собачою» лінії — за списком порошенківськоі партії «ПЕС» (партія «Євросолідарність»)! А Мустафа Джемілєв або Іванна Климпуш-Цинцадзе! А Ірина Луценка чи Марія Іонова, подружка Ірки Геращенко по транс.., вибачте, просто гендерної божевілля й ненависті до Клари Цеткін! Всі ці особини «омандатились», теж саме завдяки «ПЕСу» Порошенко. І будуть викликати напади нудоти при трансляції сесійних засідань парламенту у тих, хто цей «цирк під куполом» змушений дивитися. Наприклад, у журналістів і експертів.
І все це говорить про те, що Танкова знову збирається серйозно прасувати Банкову. Щоб зрозуміти цю київську метафору, потрібно згадати, що ще при Вікторі Януковичі у 2011 році Київрада змінив назву вулиці Танкова, де США збудували новий офіс свого посольства в Україні, на вулицю імені авіаконструктора Ігоря Сікорського. Він працював над своїм вертольотами і літаками і в Україні, і в США, а значить, символ «нового братства» що треба. Але в народі пам’ять так і залишилася: як тільки посольство США тиснуло на українську владу, так відразу і говорили: «Танкова прасує або плющить Банкову». На Банковій знаходиться Адміністрація президента України (АПУ). Може, щоб не бути розплющеними «дружніми гусеницями», Зеленський не тільки змінив назву своєї канцелярії (з АПУ в ОПУ – офіс президента). Але і хоче перенести його в інше місце – на Європейську площу. Але знову, як кажуть, все не слава Богу. Хоча офіційним адресою ОПУ буде вулиця Хрещатик, 2, всі знають, що територіально знаходиться на перехресті з вулицею Трьохсвятительською, яка в часи історичного матеріалізму називалася Героїв революції, а ще раніше – дуже і дуже символічно – Жертв революції. Тих, хто постраждав від революції. Тобто більшість українців, які пережили держпереворот-2014, названий, як відомо, «революцією гідності».
Так що недалеко піде Зеленський від «революції», замовленої американцями, – вона його скрізь дістане. А посольство США простежить, щоб все було добре і клієнт не зірвалася з гачка. Ось для цього і було зроблено все, щоб «ПЕС» Порошенко пройшов у парламент на третьому, а то і взагалі другому місці, а сам «фюрер армовир» (армія, мова, віра) не постраждав від кримінальних переслідувань, які проти нього розгорнув спочатку адвокат Андрій Портнов, а потім приєдналися всякі антикорупційні правоохоронці. І почали порушувати кримінальні справи і проводити обшуки в офісах екс-главковерха і ватажка свинарчуков.
Буквально за кілька днів до виборів було зроблено все, щоб відмазати Порошенко від обіцянок Зеленського посадити його. Спочатку США і в Вашингтоні, і в посольстві у Києві багаторазово, в тому числі вустами послів країн «Великої сімки», застерегло команду Зеленського від «поспішної люстрації колишніх», в який новий президент хоче (або вже не хоче?) включити і всіх, хто працював з Порошенко в 2014-2019 роках. Спецпредставник США по Україні Курт Волкер прямо сказав Зеленському з Вашингтона: «Такого роду політичне відплата фактично відволікає від справи просування країни вперед, і, я думаю, це (просування країни вперед, здається. – Авт.) саме те, на чому Україні дійсно необхідно зосередити свою увагу».
Потім Генпрокуратура вірного Луценко закрила одну з кримінальних справ проти Порошенка. І, як повідомив ініціатор справи Портнов, «про державну зраду Порошенко, який, ризикуючи обороноздатністю і національною безпекою України, пожертвував українськими моряками і ввів з метою збереження влади воєнний стан». Тобто саме тяжкий злочин, за який Порошенко «світила» тюрма. А тепер не «світить».
Потім Порошенко не з’явився на допит в Головне бюро розслідувань (ДБР). А демонстративно здриснув до Брюсселя на засідання нового Європарламенту. Там його, слава Богу, і на поріг не пустили, змусивши спостерігати за тим, що відбувається, як лоха-відвідувача з гальорки, але вдома ДБР проковтнуло таке «самоуправство» майбутнього в’язня і перенесло дату допиту, як того Порошенко і хотів. Значить, «пацан» якось відчув силу амерской «даху».
І, нарешті, поки вірний Порошенко і їм сформований Верховний суд демонстративно, в ніч виборів (щоб взагалі ніяк і ніде не можна було оскаржити) змусив Центрвиборчком зняти з виборів екс-нардепа Олександра Онищенка. Фактично особистого ворога Порошенко, який, утікши в США, своїми свідченнями про справи колишнього гаранта зробив там все можливе, щоб амеро його (екс-гаранта нації) «розлюбили». І ось Порошенко отмстил. А США погодилися. Для них Онищенко потрібну частину роботи зробив, його впустили в Україну, але дошкуляти і діставати Порошенко в Раді йому вже не дозволили.
Щоб перед виборами уславитися ще більшим «антипорошенковцем» і на обіцянку посадити екс-гаранта піднятися ще більше, Зеленський навіть повідомив, що, крім уже відомої старої порошенківсько-свинарчуковской — в «Укроборонпромі, він розкрив нову корупційну аферу в оборонній сфері. На думку нового президента, Порошенко повинен буде відповісти і за це. «Днями ми передали в правоохоронні органи ще одну схему у сфері оборонної промисловості. Як виявилося, впродовж 5 років діяльності попередньої влади спецекспортери тільки за кількома сумнівним контрактами перерахували майже 30 млн. дол. на рахунки офшорних компаній за нібито надані послуги», — розповідав Зеленський. А голова ДБР Роман Труба йому хоч підтакував, але перевів стрілки з гаранта. Мовляв, так, сума збитків становить десятки мільйонів доларів, але до самої схемою причетні нардепи. Так і перевів стрілки.
І вже зовсім видно бажання США контролювати Зеленського стирчить в бажанні обов’язково зобов’язати партію «Слуга народу» («СН») увійти в коаліцію з партією «Голос» відвертого ставленика Америки і «американського проекту» Вакарчука. «СН» з таким числом чисто «своїх» депутатів коаліція з «Голосом» потрібна, як зайцю стоп-сигнал. Але США потрібен «смотрящі» в новій Раді і в новому уряді, і на Зеленського будуть тиснути. Щоб він все-таки був не більш-менш самостійним політиком, а все ж служив «Порошенко-лайт». І залишався тільки привабливішою, ніж сам Порошенко, вивіскою і ширмою над всім в Україні, що відбувається.
Ось і може так вийти, що два «Порошенко-лайт» – Зеленський і Вакарчук – будуть на чолі країни і уряду. А всім будуть рулити «Порошенко-стронг» і його колишні зовнішні куратори. Тобто сам Петро Олексійович, за важелі якого будуть смикати з вулиці Танковій-Сікорського. Чекаємо-с, як кажуть, остаточної розв’язки. Зеленський хоче все зробити швидко, значить і остаточна ясність не за горами. А Порошенко до такого розвитку подій готовий. Він не кається. Навпаки: «За фактом порушено кілька кримінальних справ. Підкреслюю: я пишаюся кожним кримінальною справою», – сказав він нещодавно про свою можливості сісти в тюрягу. Напевно він щось знає і свого наступника не боїться. З дозволу США.
Thanks!
Our editors are notified.