Від Балкан до сирійських околиць: як і де Росія захищає свої інтереси

Від Балкан до сирійських околиць: як і де Росія захищає свої інтереси

Демонструючи показну миролюбність, РФ буде домагатися скасування санкцій і продовжить “просувати” свої інтереси в Європі і на Близькому Сході, вважають експерти

Росія знижує градус кипіння” на Донбасі, і все більше переключає увагу на Сирію, але це не єдині точки на світовій політичній мапі, де останнім часом з’явився “російський слід”.

Як відомо, вже більше місяця на Донбасі зберігалося відносне затишшя і навіть в день виборів (до 25 жовтня), як зазначають військові, на сході країни було спокійно. При цьому продовжується відведення великокаліберних озброєнь.

На думку професора політології НаУКМА Олексія Гараня, Росія змушена пом’якшувати свою позицію по Донбасу. “Путіну зараз потрібно позбутися санкцій, або, по вкрай й міру їх зменшити, тому він буде демонструвати свою показну “миролюбність”, – пояснив він Сегодня.иа, зазначивши що дипломатичний торг буде продовжаться навколо можливих виборів на окупованій території.

“Останнє що Росія буде робити, – повертати Україні контроль над кордоном. Також залишається питання про виведення російський військ і найманців. РФ буде продовжувати саботувати цей процес”, – додав експерт.

Поки ж, як вважає експерт з міжнародних питань Олександр Палій, РФ постарається “заморозити” конфлікт. “Вони “заморожують” конфлікт, щоб мати можливість “розморозити” його і почати війну в будь-який момент. Ескалацію РФ може зробити без будь-якого приводу”, – сказав він Сегодня.иа.

Як відомо, у вівторок, 27 жовтня, на переговорах Контактної групи по Донбасу українська сторона представила концепцію закону про особливості проведення місцевих виборів в окремих районах Донецької і Луганської областей. Наступна зустріч Контактної групи запланована на 17 листопада.

“Російський слід” в Чорногорії та Молдові

Україна сьогодні – єдина країна в Європі, чиї внутрішньо-політичні проблеми пов’язують діями РФ.

Нещодавно прем’єр Чорногорії Міло Джуканович заявив, що сербські націоналісти і Росія причетні до організації в країні антиурядових і антинатовскихй виступів. “Немає ніяких сумнівів, що Росія грає і продовжує грати активну роль в організації протестів проти влади в Подгориці”, – сказав він.

Питання про вступ Чорногорії до НАТО, за словами генсека Йенса Столтенберга, може бути вирішене вже в грудні поточного року на зустрічі міністрів закордонних справ Альянсу.

16 вересня 2015 року парламент країни прийняв резолюцію про вступ в НАТО. Ця дата фактично стала відправною точкою у початку протестів у країні, які організувала коаліцією опозиційних партій “Демократичний фронт”. Масові заворушення в столиці країни Подгориці тривають і донині.

Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков назвав “дуже дивними” заяви прем’єра Чорногорії. А в МЗС РФ зазначили, що Джуканович не надав жодного конкретного факту російської причетності до протестів в Чорногорії.

У той же час курс Чорногорії на НАТО раніше викликав критику з боку Росії. Також ця тема отримала певну освітлення і в російських ЗМІ. Зокрема, російська газета “Погляд” пише, що втрата Чорногорії стане для Росії серйозним ураженням не тільки в балканському регіоні, але і у рамках протидії НАТО в цілому.

“Поглинанням Сербії, Македонії і Чорногорії НАТО ліквідує останній “вогнище в тилу”, повністю підпорядкувавши собі європейський простір. Після цього можна швидко переключитися на втягування в орбіту альянсу молдавсько-придністровського регіону, а за ним і старих “уболівальників”, – йдеться в статті.

На думку екс-спікера Мзс України Олега Волошина, Росія навряд чи причетна до подій в Подгориці. “Джуканович дуже сильно зав’язаний на Росію. Величезна кількість активів у країні належить російським бізнесменам, їм це (протести) не вигідні”, – пояснив він Сегодня.иа.

Саме через росіян, які живуть в Чорногорії, як вважає Олександр Палій, РФ і фнансирует антинатівські мітинги і буде намагатися зірвати процес вступу країни в Альянс.

Олексій Гарань, в свою чергу, вказує, що Чорногорія не має такого стратегічного значення для Росії – “це скоріше якісь пропагандистські речі”.

“Але половити рибку в каламутній воді ФСБ РФ звичайно ж не відмовиться”, – сказав він.

Ще одна країна, в якій не вщухають народні протести – це Молдова, де з вересня опозиція вимагає проведення дострокових парламентських виборів і покарання винних у висновку близько мільярда доларів з банківської системи країни.

В Молдові зараз протестують дві опозиції – проєвропейська, яка сформувалася навколо платформи DA – “Демократія – будинку”, і проросійські політичні сили – Партія соціалістів депутата парламенту Ігоря Додона і “Наша партія” мера другого за величиною міста Молдови Бєльці Ренато Вусатого. Вони проводячи окремі акції протесту.

Саме “соціалістів” і “нашистів” прем’єр Молдови Валеріу Стрілець звинувачує у спробі збити Молдову з її стратегічного курсу на євроінтеграцію. А мер Кишинева і за сумісництвом віце-голова Ліберальної партії Молдови Дорін Кіртоаке заявив, що протести лівоцентристської опозиції організовані спецслужбами РФ.

Офіційна Москва поки ніяк не коментує такі випади. Але, як пише американське видання “EurasiaNet”, Росія не приховує сильного бажання перешкодити вибору Молдови, України та Грузії на користь ЄС. “На думку багатьох жителів Молдови, Додон, якого обходить президент РФ Володимир Путін, і Вусатий, фірма якої здійснює постачання російської державної залізничної компанії, є зацікавленими у співпраці партнерами Москви”, – пише видання.

Разом з тим, будь-яких доказів, що російський уряд фінансує парті Вусатого або Додона, немає, зазначає видання.

Олег Волошин зазначає, що і у випадку з Чорногорією, і у випадку з Молдовою Росія не зацікавлена в насильницькій зміні влади. “Система не сприймає ніяких революцій навіть проти антиросійських урядів. Революція – не є метод російської політики і дипломатії. Можна в це не вірити, але вони реально глибоко в душі ненавидять будь-які революційні потрясіння як форму протистояння влади”, – сказав він. При цьому експерт додав, що нинішні протести в Молдові об’єктивно вигідні Росії, оскільки ведуть до ослаблення позицій проєвропейського уряду та посилення проросійських сил, що особливо важливо в контексті можливих дострокових перевиборів у парламент.

Олексій Гарань, в свою чергу, зазначив, що у РФ по відношенню до трьом країнам, які підписали Угоду про асоціацію з ЄС, Україні, Грузії та Молдові) – вироблений певний підхід.

“Скрізь ми бачимо одну і ту ж схему: військовий конфлікт, спроба підігріти сепаратистські настрої, створення анклавів, які діють за підтримки РФ і дестабілізація внутрішньої ситуації з надією на те, що потім вдасться привести до влади більш лояльний до Росії сили. В якійсь мірі це відбулося в Грузії, і щось таке РФ хотіла б зробити в Молдові та України”, – сказав він.

Сирійський фланг на лінії вогню

Але поки що, як відзначають експерти, головною точкою докладання своїх зусиль президент РФ вибрав Сирії, де з 30 вересня російські ВПС на прохання сирійського президента Башара Асада бомблять позиції його супротивників.

І переслідує у військовій кампанії Росія відразу кілька цілей. “Сирія – це опытка підняти ставки, спроба продемонструвати російське глобальний вплив і попутно спроба торгу з Заходом. Це не тільки підтримка Асада, це і посилення потоку мігрантів який б’є по ЄС – досить диявольська гра. Це і спроба відвернути увагу від України, це і внутрішні російські проблеми. Путіну потрібно піднімати свій авторитет: “Новоросії” немає, і він переключає увагу (росіян)”, – зазначив Олексій Гарань.

Хоча спочатку Росія вказувала на те, що її головна мета в Сирії бойовики ИГИЛ, разом з тим, все більше фактів вказує на те, що більша частина бомбардувань (близько 80%) припадає на позиції помірної опозиції, яку підтримує Захід, в результаті яких гинуть, у тому числі мирні жителі.

Днями прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков побічно визнав цей факт, зазначивши, що РФ не відрізняє помірковану опозицію в Сирії від терористів ИГИЛ.

Такі дії РФ, як відзначають у США, вже призвели до ослаблення неекстремистських супротивників Асада. Цим скористалися ИГИЛ, які захопила нові території в сільській місцевості провінції Алеппо на півночі Сирії.

А президент Європейської ради Дональд Туск заявив, що перемога Башара Асада, яка стала більш імовірною з-за допомоги Росії, призведе до нової хвилі (до 3 млн біженців.

Разом з тим, втручання РФ у сирійський конфлікт поки не вплинуло на ценуна нафту. “Розрахунок Кремля на те, що ескалація напруженості на Близькому Сході призведе до зростання цін на нафту – не виправдався. Коли Путін починав бомбардування Сирії (30 вересня) ціна нафти Brent була 47,98 доларів за барель. Сьогодні (27 жовтня) вона опустилася до 46,65 доларів за барель”, – написав у себе в facebook російський економіст Альфред Кох.

Таку ситуацію він пояснив тим, що в даний час ціну на нафту вже задає не Саудівська Аравія, а США, в особі десятків тисяч дрібних виробників. “Схоже, що епоха маніпулювання нафтовими цінами закінчилася і тепер вони будуть визначатися тільки попитом і пропозицією. Відповідно, стрибки “в рази” – вже неможливі. Плюс-мінус 15-20 % протягом року-двох – це той коридор, який тепер майже приречена ціна нафти”, – написав Кох.

У той же час видання Financial Times пише, що, незважаючи на низькі ціни на нафту, слабкий рубль і західні санкції, Москва може легко дозволити собі операцію в Сирії.

Перш за все, причиною є те, що дії РФ в Сирії є досить “дешевими” у порівнянні з операцією США. Крім того, як відзначають експерти аналітичної компанії IHS jane’s, навіть якщо Росія буде продовжувати авіаудари в Сирії на поточному рівні, вона буде витрачати на них менше, ніж 3% коштів, передбачених у бюджеті на національну оборону в 2016 році.

Зазначимо, що Захід доводиться рахуватися з Росією на Близькому Сході, РФ і навіть підписали меморандум про взаєморозуміння щодо безпеки польотів в Сирії. Цю домовленість американський сенатор-республіканець Джон Маккейн вже назвав “аморальною”. Також налагоджено певна комунікація між військовими двох країн.

У той же час росіян не запросили міжнародну зустріч по Сирії в Парижі, в якій взяли участь 10 держав: Саудівська Аравія, ОАЕ, Йорданія, Катар, Туреччина, Франція, Німеччина, США, Італія та Великобританія.

Посол РФ у Великобританії Олександр Яковенко, що Лондон після початку російської операції в Сирії “заморозив” практично всі політичні контакти з Москвою.

Агентство Інтерфакс з посиланням на джерело повідомило, що в ЄС не виключають застосування нових санкцій відносно Росії у зв’язку з ударами в Сирії. “Такий розвиток можливо. Ми будемо слідкувати за діями Росії в Сирії. Однак зараз говорити про такий сценарій ще рано”, – сказав джерело.

При цьому і в ЄС і в США відзначають, що пом’якшення санкцій, які були введені у відповідь на агресію Москви на Донбасі, можливе лише в разі виконання Мінських угод.

Експерти ж зазначають, що демонструючи показну миролюбність на Донбасі, Росія і далі усілякими шляхами буде домагатися зниження санкційного тиску, і в той же час продовжить “просувати” свої інтереси, як у Європі, так і на Близькому Сході.