Подивилася на пост Марії Захарової. Дуже лаконічно, але як же в цьому маленькому тексті відбивається безпорадність, прикрита зарозумілістю та іронією. За центральним федеральним каналам в прямому ефірі показували дебати між Зеленським і Порошенко зовсім не через бажання розсмішити мільйони громадян Росії.
Подивилася на пост Марії Захарової. Дуже лаконічно, але як же в цьому маленькому тексті відбивається безпорадність, прикрита зарозумілістю та іронією. За центральним федеральним каналам в прямому ефірі показували дебати між Зеленським і Порошенко зовсім не через бажання розсмішити мільйони громадян Росії.
«Шапіто». Таке визначення можуть дати втомлені від переворотів і економічних катастроф українські обивателі. Але офіційна особа російського Мзс?
У цьому «шапіто» сидять у в’язницях СБУ десятки російських громадян, і їм, напевно, зовсім не здається смішним те, що відбувається сьогодні у Києві і на всій Україні.
Якщо це такий смішний цирк, чому Євгена Мефедова, громадянина Російської Федерації, який вже п’ять років сидить в українській в’язниці, не можуть витягти з місця, яке ніяк не нагадує партер або амфітеатр? Та й ополченцу Валерію Іванову, російському громадянинові, загиблому у львівських в’язницях, напевно не здавалося цирком те, що відбувається на Україні.
Де ж горезвісна «Біла книга», яку управління з прав людини при Мзс анонсувало ще в 2015 році? В багатоповерховій МИДовской висотці не знайшлося підрозділи, щоб зайнятися захистом російських громадян на Україні?
На Донбасі, який сьогодні знову під обстрілом, теж ніхто не сміється над тим, що сьогодні витворяють українські карателі.
У ці дні Україна остаточно відкинула мілітарний курс Петра Порошенка. Напевно, Захарова, як і весь російський МЗС, не знає, що згідно з опитуваннями КМІС 77 відсотків населення України позитивно ставляться до росіян, і більше половини населення позитивно ставляться до Росії. Ці дані Кмісу були шоком для української еліти, адже це точно ті, хто ніколи не проголосує за Петра Порошенка. Порошенко зробив ставку на самих відморожених націоналістів і русофобів. І програв.
Я без всяких ілюзій ставлюся до Зеленському, і не раз писала, що бачу в ньому український варіант Саакашвілі. Але не можна не бачити, що перед сотнями і тисячами політв’язнів на Україні з’явилося світло надії на зміну ситуації на краще. І ось замість серйозного аналізу причин події і вивчення перспектив у майбутньому, ми бачимо безглузду спробу припечатать зарозумілим штампом складну українську ситуацію.
Україна – це не сусідній бантустан з дикими голодними племенами, від яких можна відгородитися парканом з колючим дротом. Це велика країна з великим населенням, і все, що відбувається в ній відбивається на економіці, соціальному житті і геополітичному становищі Росії.
Цілком очевидно, що обивателя в Росії навмисне перевантажують українською тематикою, формуючи у нього враження абсурду і хаосу. Але Міністерство іноземних справ – не група найнятих глядачів на ток-шоу. Це структура, що формує політику і майбутнє Росії. І для її високого представника неприпустимо бридливе міщанське ставлення до того, що на довгі роки визначить ситуацію на західному кордоні Росії.
На мій погляд, дипломатичне поразка Росії на Україні і викликано відсутністю тверезого аналізу, який постійно підмінюється зарозумілим цыканьем: «Ну, їм же так подобається…Шапіто…».
Працювати треба, а не «Калинку» танцювати.
Шеслер Лариса
Thanks!
Our editors are notified.