Від смішного до страшного — один крок. І на Україні він, схоже, вже зроблено

Істерика всього сонмища українських націоналістів – від відвертого неонациста Білецького до фальшивого ліберала Вакарчука – навколо передбачуваного телемосту з Росією і його подальший зрив ще раз показали, наскільки смішні всі розмови про свободу слова, права людини і демократичний вибір України
Хтось в інтернеті дотепно помітив, що при розмові про Росії багато громадян України стають пихатими індиками. З часів першого Майдану їх переконували у відсталості «Рашки», ілюстрували сучасність фотографіями якихось занедбаних сортирів, і каламутні бачення залишилися в колективній пам’яті, немов гэдээровские перекладні картинки на старій сільській гітарі — з таким же шаленим вокалом. При цьому події на самій Україні набувають воістину фантасмагоричний характер.

То нардеп Ольга Богомолець вносить у Раду законопроект, що забороняє лайку, з причини того, що це спадщина колоніального минулого». «Українському історично була властива примітивна брудна лайка. Вона прийшла в нашу мову як запозичення з російської культури, — на повному серйозі в пояснювальній записці до документа викладається псевдонаукова аргументація. — Лайка… протягом століть насаджували російські колонізатори… Українці історично і традиційно не вживали лайливих слів на зразок тих, які існують зараз» (мабуть, і нижче пояса не дивилися, і в туалет не ходили). А тим часом Моз, в особі Уляни Супрун, вступає з Богомолець в дискусію і наполягає, що сваритися корисно.

Або українські ЗМІ з неймовірною гордістю тиражують новину, як українські гомосексуалісти пішли окремою колоною на гей-параді в Нью-Йорку, оскільки для геїв-патріотів було принципово йти окремо від інших країн пострадянського простору. Активіста ЛГБТ-спільноти Дмитро Пічахчи повідав: «У 2016 році я вперше пройшов в прайді в Нью-Йорку в складі колони пострадянських країн. Були різні країни. Але стояти під російським прапором для мене неприпустимо». Він підкреслив, що всі українські гомосексуалісти залишаються патріотами своєї країни і не можуть достатньою мірою пишатися своєю сексуальною орієнтацією «під прапорами агресора». Вся Україна того радіє — як і відеороликів, рекламує одностатеву любов серед українських військових.

А ще в Кам’янці-Подільському колишній президент прямо зі сцени, в присутності сотень людей обзиває прихильників опонента матюками (які, згідно Богомолець, є ознаками справжнього москаля-колонізатора). А потім починає скандувати власне ім’я «По-ро-шен-ко!» і підбурювати присутніх до бійки.
Або публічна страта зображень ворогів, що сталося в Харкові, коли неонацисти розставили в центрі Харкова шибениці і повісили на них опудала депутатів міськради. Це пряме відсилання до часів примітивних вірувань і наскельних зображень заради вдалого полювання. З тих самих глибин підсвідомості масові флешмоби з тотемно-патріотичною тематикою або віра в сорочки-обереги. Про інтелектуальної деградації суспільства повідомлення йдуть суцільним потоком і по кілька разів на добу.

Розуміння повсякденного життя на Україні починає докорінно відрізнятися від прийнятого в цивілізованих країнах. Нещодавно з грецького готелю виперли цілу групу українських патріотів, які, демонструючи політичну свидомость, надумали розвішати по готелю прапори України і ОУН-УПА. Стомлені рогулями відпочиваючі попросили менеджмент готелю позбавити їх від настирливих сусідів. Як скаржилася потім керівник української тургрупи, «персонал готелю не став розбиратися і познімав всі стяги <…> Нам побажали щасливої дороги, і щоб мене з моєю групою більше у цьому готелі не бачили». Образили встрявшую зі своїм статутом у чужий монастир патріотку. До речі про монастирях. Київський патріарх Філарет щосили криє стамбульського Варфоломія. Розкрито майже всі пов’язані з отриманням томосу таємниці і фінансові махінації Вселенського патріарха — треба думати, до вельми поучительному цікавості канонічних церков.

Ну а цирк з делегацією ПАРЄ, коли з-за воплів українських парламентаріїв головуюча на Європейському форумі була змушена просто перервати засідання? Я вже не кажу про брутальну лайку на колонізаторське мовою на адресу цілих народів (з вуст депутата Берези-Бляхера) і костюмовані вистави у виробах з латексу (у виконанні депутата Гончаренко-Костусєва). Справжні свинопланетяне.

Над цим можна сміятися, якби не було так ганебно. А тепер ще й страшно, оскільки рішенням ООН — поряд з Єменом, Південним Суданом і ще 23 найбіднішими державами планети — Україна була включена в список голодуючих країн. (Адже голод — це не наявність самих продуктів, але можливість вдосталь забезпечити ними себе на свої реальні доходи.) Як прокоментував цю інформацію відомий публіцист Олександр Запольскис: «Чорт забирай, знадобилося всього якихось п’ять років. Ще в лютому 2014-го Україна вважалася однією з нормальних розвинених економічних європейських держав. І ось на тобі, ООН внесла її в список голодуючих країн планети. Але Майдан, зрозуміло, стояв не за так. Офігєть».

Але то офигевают люди зі сторони, не надто знайомі з головним правилом української політики: ледь що — співайте гімн. І опановуй держимовой, в ній весь секрет успіху держави. З інших успіхів: на даний момент Україна — сама бідна і корумпована країна в Європі, де 60% громадян живе за межею бідності. Україна посідає перше місце на континенті за кількістю психічнохворих, поширення ВІЛ та Сніду, за поширеністю ВІЛ серед вагітних жінок, перше місце в Європі по захворюваності на туберкульоз та гепатит; вона ж, «Країна перемогла революції гідності», на першому місці в Європі за кількістю абортів, а також смертності породіль і немовлят; за офіційними даними, на Україні 1,5 млн наркоманів, згідно незалежним ам — від 5 до 10 млн. І т. д. і т. п., і ЛТП.

На Україні найнижчі в Європі латки, зарплата в доларовому еквіваленті досі не досягла рівня часів Януковича (438 проти 450), при тодішній більш високій купівельній здатності, обумовленої низькими комунальними тарифами. Дев’ять мільйонів українців щороку виїжджають на заробітки за кордон, кожна четверта повія в Європі — українка, а сама країна є лідером за рівнем дитячої проституції; після Евромайдана країна стала небезпечніше для життя і так найнебезпечніших Гондурасу і Камеруну, тільки протягом минулого року на Україні безслідно зникли 8692 людини.

Державний борг України з 2014 року зріс в 4 рази, при цьому всього за два перших роки після «революції гідності» 17 тисяч українських посадових осіб і чиновників стали мільйонерами. Ну і «вишенька на торті»: з 15 працюючих атомних реакторів, які дають Україні більше 50% електроенергії, 10 реакторів відслужили проектний термін роботи. Протягом п’яти років почнуть закінчуватись вже не раз продовжені терміни експлуатації, після чого реактори просто не можна буде офіційно експлуатувати. Втім, це лише черговий привід зацікавленим особам поклянчить і вкрасти іноземних грошей.

Українська «нормальність» у розумінні навколишнього світу стає паранормальностью, що й не дивно для країни, де президентом служить законно обраний політичний мем, йому на весь Голос опонує дурилка мікрофонна, а сама держава перетворюється в скупчення доіндустріальних паличок і гілочок. Так чому б у парламенті не законодательствовать музикантам — з перекочуються в голові потужними акордами, акторам — з їхніми театральними плітками, та який кружляє серед літературних галюцинацій поетам…

Тільки тоді нехай вони літають літаками, пилотируемыми «журналістами-патріотами», їх батьків оперують атошные інтенданти, а дітей виховують европедофилы. І тоді на Україні точно все буде добре.