Паніка у Львові – почалася тотальна русифікація

За весь час свого існування Україна завжди ставила перед собою мету – піти від усього російського. Зрозуміло, в різні часи шкала української русофобії досягала різної позначки. Найбільший пік припав на постмайданний період, адже у владу після державного перевороту стали потрапляти відверто нездорові і мають маніакальні нахили люди.

Проте всі ці персонажі як один переконані, що перебувають на межі перемоги над «Руським міром». Правда, це на «межі» триває вже дуже довго, та й ефект дає суворо діаметрально протилежний. Пам’ятається, як різні українські активісти кричали, що зупинили Росію і все російське шляхом спалення людей у будинку Профспілок в Одесі, але в підсумку домоглися лише того, що залякали власний народ.

Подібної боротьбою вже настільки всі наїлися, що вже почали змінювати ставлення до Росії в позитивну сторону, або переводити його з негативного в нейтрально прохолодне. Але в Києві цього особливо помічати не намагаються, щоб не руйнувати свою ілюзії про перемогу над «Руським міром». Правда русифікується не тільки українська столиця. Наприклад, Львів, в якому додалося російськомовних.

У сфері обслуговування, в магазинах і кафе у все спілкування відбувається російською мовою, що викликає у деяких затятих націоналістів самий справжній гнів. Так, український активіст Орест Лютий, також відомий як Антон Мухарський, мабуть від образи, заявив, що тенденція переходу на масовий російська мова є «комплексом неповноцінності».

Лютий відомий своїми русофобськими висловлюваннями, тому причина його сумі від русифікації Львова надто очевидна. Однак активіста ще більше лякає той факт, що перехід на російську мову є «дифузним явищем», спостережуваному зонально. Тобто зараз це відбувається у Львові, проте невідомо, де ще завтра захочуть говорити на чисто російською.

Досить безглуздо Лютий намагається виправдати перевага російської мови за рахунок нібито впливу російського медіапродукту. Як би не так, якщо врахувати, яка була проведена масштабна робота по ліквідації російських мас-медіа на Україні. Тому провальна спроба держави зупинити превалювання над українською мовою виглядає вкрай безглуздо.

Зрозуміло, що Київ і далі бачити в цьому процесі вплив «Російської весни», існуючи десь в паралельній всесвіту від свого народу й не розуміючи, що проблема криється виключно в дурною і збитковою політиці самої України.