Тепер ми всі повинні померти тому, що іноземці закривають свої бізнеси в Росії
У своїй колонці на РІА Новини поточний розклад зі складним становищем в економіці країни чудово сформулював Віктор Мараховський. Його визначення просто неможливо не процитувати:
“У вітчизняних ЗМІ є ціла армія актуальних панікерів за викликом. Є панікери по флоту і є панікери по космосу з авіацією. Є панікери по сільському господарству. Є спеціальні панікери по Кримському мосту. Є панікери щодо Курил, панікери по Сибіру, панікери по китам і панікери по котам”.
Вони активізуються в залежності від поточної порядку, розповідаючи, чому ось зараз ну точно настане непоправна катастрофа. А коли говорити чомусь стає не про що, до мікрофона виходить похоронна команда фінансистів. Що у нас ще поганого? Виявляється, прямі іноземні інвестиції в статутні капітали російських компаній нефінансового сектора в 2018 році впали на 6,5 млрд доларів, чого не траплялося аж з 1997 року. Ну, і далі, як водиться, звучить сакраментальне – тепер вже точно «фсьо»!
І адже все сказане, на перший погляд, повністю відповідає істині. Звіт ЦБ РФ цифри підтверджує. Правда, якщо читати уважно, мова там йде дещо про інше. Інвестори всього-навсього вилучили вкладень на 22,4 млрд доларів, тоді як нових принесли на 15,9 млрд доларів. Різниця як би має місце бути, але то вона означає на практиці – давайте розберемося разом.
Хто і чому вирішив, що інвестиції є просто іншою формою позначення благодійності – досі залишається загадкою. У реальному житті гроші приносять виключно з метою заробити, тобто забрати потім більше вкладеної суми. Без різниці, по закінченні якогось часу разом або з деякою періодичністю частинами. Головне – в порядку речей все інвестоване, в кінцевому рахунку, вилучається тому.
Інше питання – як саме. Деяким відповіддю на нього служить поняття накопичених прямих іноземних інвестицій як свого роду простий математичний баланс між тим, що в басейн налилося, і обсягом за той же часовий період через іншу трубу утекшего.
Так от, Лабораторія міжнародного руху капіталу МДІМВ МЗС РФ вважає, що прямих іноземних інвестицій на 1 січня 2016 року в Росії було накопичено на 347,6 млрд доларів. Незважаючи на всі санкції і глобальна світова криза капіталізму, на початок 2017 року ця цифра досягла 477,6 млрд, а на 1 січня 2018 – 535,2 млрд доларів США.
Загальне становище з рухом інвестицій у світі, що постійно змінюється. Приміром, перше десятиліття нинішнього століття характеризувався масштабними вкладеннями американських капіталів в інші ринки. Переважно в азіатські. Але геополітичні події 2012-2018 років характер процесів істотно змінили. Особливо явно з 2014 по 2016 роки, де США вивозили грошей в середньому вдвічі менше, ніж забирали. Наприклад, у 2015 Америка інвестувала за кордон 200 мільярдів, а привернула до себе 502, в 2016 – 349,8 і 743,4 млрд доларів відповідно.
Але вже в 2017 картина стала іншою. Вивезено 1,2 трлн доларів, а ввезено 1,58 трлн доларів. В основному за рахунок осушення Євросоюзу, де американських капіталів на даний момент залишилося менше 10% від рівня десятирічної давнини. Втім, у ЄС за Brexit відбувається власне внутрішній перерозподіл грошей. Вони масово тікають з Лондона в новий фінансовий центр – Люксембург (зростання припливу прямих інвестицій з 0,1 млрд доларів в 2015 році до 2,1 млрд – в 2017 році). За ним йдуть Париж і Франкфурт-на-Майні.
Країни БРІКС на загальному тлі залишаються величезною зоною нестабільності навіть порівняно з ринками Азії. Всі разом, включаючи Китай, вони займають 15% світового обсягу руху капіталів, скоротившись на 4 процентних пункти щодо рівня 2016 року. Результат значною мірою визначається зміною інвестиційної політики КНР, влада якої офіційно посилили політику обмежень щодо сфер і обсягів зовнішніх вкладень на користь стимулювання припливу іноземного капіталу до себе. Але виявилися втягнуті в повномасштабну торговельну війну зі своїм головним торговельним партнером – США, істотно перекривають обсяги потоку американського капіталу в китайський бізнес.
На цьому тлі нинішнє становище Росії є не просто стабільним, є всі підстави вважати його динаміку вельми і вельми позитивною. Незважаючи на строкату різноспрямованість грошових потоків, в загальній сумі загальний обсяг накопичених прямих іноземних інвестицій в РФ за три останні роки збільшився в 1,53 рази. Де тут підстави для істеричного трагічного заламування рук – залишається рішуче незрозумілим.
Втім, щоб не палитися на очевидних цифрах, панікери за викликом зараз перейшли до гри в наперстки завдяки деякої каламутності типових бухгалтерських понять. Замість просто інвестицій вони заговорили про нібито крах їх портфельної частини. В якості прикладу використовуючи відоме рішення про відхід з Росії корпорації “Форд”. І адже вона насправді свій бізнес у нас рішуче згортає. З усіх її майданчиків залишиться працювати тільки випуск легких комерційних вантажівок, тоді як виробництво легковиків закриється зовсім.
Правда, аналогічна доля чекає і всі її заводи в Європі, але в даному випадку важливо інше. Замість минає “Форда” в Росію повернулися “Мерседес”, “Опель” і ряд інших провідних світових виробників. Так що в цілому, навіть якщо дивитися тільки на портфельні інвестиції, вони як і раніше накопичуються. У січні 2016 їх було 141 млрд, у січні 2018 стало 230,7 млрд доларів.
У такому разі питання є – звідки, ким і з якою метою провокується паніка? А з дрібної повсякденної текучки, до того ж взятої явно фрагментарно. По-перше, більшість міжнародних інвесторів виявилися або американськими безпосередньо, або знаходяться під сильним, часто переважною, американським публічним і непублічним тиском.
Введення Вашингтоном різних санкцій змусило їх з прямих активів потрапили під обмеження російських компаній виходити. Часто з закриттям юридичних осіб, за допомогою яких їх господарська діяльність здійснювалася раніше. Зокрема, за 11 місяців 2018 року за даними Росстату в Росії фірм з іноземною власністю було ліквідовано 14,4 тисячі.
Але що цікаво, разом з тим було відкрито 7,4 тис. нових, а приплив нових капіталів, хоч і знизився, тим не менш, в цілому, як і раніше зберігся. Якщо в період 2005-2013 рр. в середньому інвестори приносили в Росію за 10,5 млрд доларів щоквартально, то зараз (з 2014 по 2018) в країну надходить в середньому по 4,5 млрд кожен квартал.
Воно як би ось воно – скорочення вдвічі, що і потрібно було довести! Але за кадром залишається невеликий, але важливий нюанс. Гроші закриваються іноземних компаній у країні продовжують залишатися. Вони лише перерозподіляються в комерційну нерухомість, де провідні іноземні інвестори (Hines, PPF Real Estate, Raven Property Group, арабський фонд Mubadala Investment Company) свої портфелі активно нарощують. Приміром, компанія PPF Real Estate придбала торговий комплекс “Невський центр” в Петербурзі, а французька Leroy Merlin прикупила частку акцій у фінській мережі гіпермаркетів K-Rauta.
По-друге, картину серйозно плутає крах світової системи офшорів. Не те щоб фатальна, однак порівняно з становищем справ двадцять років тому, умови ведення справ з ними в усьому світі істотно змінюються, тим самим змушуючи власників розміщених у них грошей займатися переробкою сміх зберігання і руху капіталу.
Не варто забувати, що більше половини вступників в Росію іноземних інвестицій приходять саме з офшорних зон, в першу чергу, Кіпру, Люксембургу, Багам та Бермудів. Цілий ряд змін в цій області протягом останніх двох років викликаний процесом деофшоризації російського бізнесу, тобто переведення його з іноземної на російську юрисдикцію, тим самим позбавляючи процедуру реінвестування грошей статусу припливу іноземного капіталу. За великим рахунком вони і раніше на добру половину загального обсягу були спочатку з Росії виведеними, але тоді вважалися, при поверненні, враховувалися як іноземні інвестиції.
У результаті виходило, що, скажімо, Кіпр з розміром власного ВВП в 16,5 млрд євро в 2013 році інвестував в Росію 22,6 млрд доларів. Як так? Економіка країни повністю відпрацювала на вкладення, а різницю кіпріоти ще на стороні позичили? Все стає зрозумілим, якщо поглянути на графік загального обсягу депозитів, розміщених іноземними резидентами в кіпрських банках. У 2011-2012 роках чужих грошей там звідкись взялося в обсязі понад 70 млрд євро. Тепер значна їх частина знову вважається російської.
Ну, і по-третє, активно набирає зараз темп розпаду глобальної світової економіки на самостійні ізольовані кластери дійсно відображається на русі грошей. Складаються нові фінансові центри колись загальний вільно перетікає між ринками капітал починають ділити і у себе заначивать. В частині ринку БРІК темпи зростання іноземних інвестицій в країни, що розвиваються, дійсно просіли з 4,6% до 3% в рік.
Однак це зовсім не означає якусь особливу помилковість саме російської економічної або міжнародної політики. Так, до нас притекло за 2018 рік на 6 мільярдів доларів менше, але так адже через глобальних причин обміліло у всіх. Та й щодо всихання, до речі сказати, процедура імпортозаміщення найтіснішим чином пов’язана з витісненням іноземних компаній з ряду ринків, а також розширенням російських інвестицій за кордоном.
Якщо на початок 2016 року Росія в економіки інших країн мала вкладень на 367,5 млрд доларів, то в січні 2018 їх розмір досяг 470,8 млрд доларів. Згідно з нормами фінансового обліку щонайменше 2/3 цієї різниці в 103 млрд формується російськими офшорними капіталами, змінили напрям інвестування з Росії на Туреччину, Європу, країни Африки та інші закордонні ринки.
Резюмуючи сказане, слід визнати – ніякої такої проблеми з цими 6,5 млрд доларів падіння припливу іноземних інвестицій в Росію немає. Звичайний поточний робочий процес. Експорт продовольства збільшується. Газову експансію в Європу зупинити не вдалося. Американський конгрес прямо говорить про явну втоми від марності спроб розширення антиросійських санкцій. А панікерам як-то треба відпрацьовувати свій хліб. Ось і доводиться чіплятися хоч за щось.
Thanks!
Our editors are notified.