Парадокс України: так шкідливо для Росії події в цій країні?

Україна як яскравий стимул для нашого здорового глузду

Ще недавно, на попередніх виборах сусідньої з нами країни опоненти випускали плакати кандидатів у формі СС, і ті були змушені виправдовуватися. Говорити, що їх цілеспрямовано підставляють, переживати з цього приводу і намагатися очистити політичний ореол. Тепер же заклики і плакати, стилізовані під нацистську символіку, навпаки, стали частиною успішної агітації, сприймаються як благо і викликають нейтральний відгук у інформаційної середовищі. Всього за кілька років все перевернулося з ніг на голову і тому є цілком конкретний приклад.

Якщо звернути увагу на поточну політичну риторику обох кандидатів, стає очевидно, що і Зеленський, і Порошенко домагалися не стільки електоральної підтримки, скільки визнання еліт в США. «Продавали» не те, що потрібно Україні, а те, що оцінять чи не вважатимуть надто проросійським «друзі» у Вашингтоні.

Через цього багато чого з того, що відбувається на Україні в рамках п’яти-і десятирічних планів реалізується Заходом дуже грамотно. Судіть самі – вони не здійснюють російських помилок. Спеціально не дозволяють рівнем добробуту українського суспільства рости. Не надають прямої та безоплатної допомоги, а швидше навпаки – утримують країну в підвішеному і злиденному стані.

Могли б США навести порядок на Україні із збереженням антиросійського курсу? Звичайно ж могли. Але США цього не роблять.

Якщо СРСР заливав своїх союзників грошима і благами, намагаючись вирівняти середньостатистичну життя людей, то США купують лише ЗМІ та влади. Не субсидують місцевих виробників, а завалюють ринки власними товарами, свідомо заганяють людей у злидні оскільки знають, що такі люди куди простіше управляються. Вашингтон підтримує гарячий конфлікт обґрунтовуючи їм власні цілі, д і в цілому пов’язує економіку та зовнішню політику в потрібному ключі.

Якщо в економіці країни існують великі проблеми люди починають голосувати гаманцем. Їм стає до крайнощів індиферентно хто сидить у Верховній Раді, і яка існує риторика в країні, які заклики президента, і хто сьогодні «національний ворог», вони потребують фінансах і базової роботі, а тому згодні практично на все. Подібний соціум легко управляємо і без складнощів ставиться під контроль маріонеткових влади.

Саме так Захід працює на Україні. Ми ж, як правило, діяли, навпаки. Давали блага і союзним владі, і дружньою економіці, і близьким товариствам, і реальному сектору «братньої» країни.

Щодо забезпечений соціум швидко забуває про причини свого рівня життя і вже починає роздумувати про те, де йому найкращим чином витратити кошти. А оскільки на цьому шляху немає нічого більш розвиненого ніж суспільство споживання, такий соціум легко заражається сонмом американських ідей.

А чому б і ні, задаються питанням люди хочуть розбиратися в політиці. Всі ситі і живуть добре. У нас гірше, у них краще. Вони виробляють, а ми споживаємо і байдуже чому. В реальності ж, як тільки з’являється можливість бути аполітичним, люди перестають ставити запитання про першопричини речей. І саме в цей момент їх і ловить західна пропаганда. Якісна картинка все пояснює і приваблива як рекламний білборд.

Яскравий приклад цьому сьогоднішня Білорусь. Схожа ситуація, коли республіка багато в чому завдяки Росії живе добре, але в суспільстві вже зріють антиросійські настрої. Цвітуть масштабні ін’єкції американських НКО, робота англосаксонських структур і антиросійських об’єднань, яка в належній мірі не припиняється з боку влади.

А оскільки люди в Білорусі живуть непогано і багато в чому відійшли від політичних тем, у молодого покоління з’явився час до цього прислухатися. Слабкий кругозір, з об’єктивних причин не встигли знайти критичного мислення громадян підпадає під вплив західних ЗМІ, централізованої роботи в соцмережах та інтернеті.

Люди стикаються з класичними методички про те, наскільки важливий «самобутній шлях», «свій» язик, устрій і західний вектор. Наскільки «очевидно» утиск та контроль з боку Москви, і що не можна дружачи з Росією і при цьому бути вільним. Люди повільно, але все ж починають вірити в такий вимисел, що з Заходом їм буде добре і що потрібно лише пустити до себе НАТО і Вашингтона.

Насправді ж все буде з точністю до навпаки. Такі люди повинні розуміти, що Захід потрібен вогнище біля кордонів Росії, а не вітрина якої забезпечать гарне життя. Білорусів точно також спровокують на збіднення, оскільки самодостатніми громадянами важко керувати.

На щастя, і для Білорусі, і для нашої країни вчасно з’явилася сусідня Україна. Маргінали з обох сторін виразно усвідомили, яким буде їх проамериканський шлях. У частини людей завдяки прикладу Києва замутнені пропагандою мізки встали на місце, а багато зуміли зрозуміти, який саме США використовують підхід.

Якби не події в Києві у 2014 році, Білорусь би вже давно ходила ходором від опозиції, це торкнулося б і нашої країни. По суті, найкращий доказ цього Німеччина 30-х років.

Країну програла I Світову війну не просто обклали безпрецедентними репараціями, а буквально перетворили на працюючого на відсотки раба. Німці були розтоптані і розчавлені, а тому не схильні думати, хто тому виною. Потім за допомогою масштабних фінансових вливань Захід підняв рівень життя в країні, а прийшли до влади нацисти олицетворили цей підйом. Через них дали суспільству потрібні цілі, визнач вектор і призначили ворога.

Для того, щоб нацькувати собаку її спочатку необхідно роздратувала, тобто тримати у голодної вузді, так і суспільству в рамках соціальної інженерії необхідно збідніти, а лише потім дати понюхати частина костюма нового супротивника.

Источник