ПАСЕнизация гідності

«Триматися більше немає сил, нам протистоїть Антанта-2019», – телеграфує депутат «Бройлер» (він же Володимир Ар’єв) з підвалу Страсбурга. Українська делегація в ПАРЄ, укомплектована добірними клоунами та Іриною Геращенко, зайняла кругову оборону.

За ініціативою Борислава (Боруха) Берези три рази співали гімн нації, щоб вигнати привид російської делегації, який може буквально завтра матеріалізуватися в сесійній залі Парламентської асамблеї. Лешик Гончаренко на всяк випадок одяг заздалегідь приготований прогумований костюм зі спеціальними отворами, за допомогою яких він сподівається виграти вибори в мажоритарному окрузі. У списку екс-президента, який намагається просунути проект «ПЕС» (Партія «Європейська солідарність») серед обдарованої галичанського електорату, його не взяли. Гончаренко так талановито грав роль презерватива, що занадто вжився в образ. Взяли Геращенко, яку вже вивісили на стовпі. Особисто бачив на Броварському проспекті, де знаходяться постійні робочі місця київських повій. Тепер над ними висить підсвічений в темне, тобто робочий час, фейс першого віце-спікера розпущеної Ради і випромінює глухий смуток. А «оригінал» Геращенко перебуває в даний час у Страсбурзі, де останній бій з «повзучої російською експансією». На моїй пам’яті це третя «сутичка з агресією Кремля». Все почалося з того, що Росія перестала сплачувати членські внески ПАРЄ, резонно розсудивши: а якого, власне кажучи, х…я? Європейці в єдиному пориві, натхнені «гиднистью» Парубія, виключили російську делегацію за «жорстокий акт анексії і експансії». За що платити? За виключення?

Толерантну Європу варварський крок Кремля, який відмовився платити 60 з чимось мільйонів євро в рік, вкрай здивував. Вони ж розраховували, що в кращих традиціях епохи просвітництва і мазохізму Росія покірно продовжить відстібати гроші. Раптом щось пішло не так. Першими занепокоїлися сантехніки Страсбурга, обслуговуючі палац ПАРЄ. Депутат Ар’єв, що страждає регулярними запорами через рясного вживання жирної, висококалорійної їжі, постійно ламає поштовхи. Одного разу він забіг туди з радіомікрофоном, оскільки закортіло, і глядачі в прямому ефірі змогли оцінити всю міць роботи внутрішніх органів колишнього журналіста «Інтера».

З тих часів у Вови залишилася незнищенна пристрасть пожирати все кульові частування на презентаціях і фуршетах. А знаєте, як пригощають в ПАРЄ? Шматочки сиру на дерев’яному блюді, скоринки хліба, винце і виноградні ягідки. З кісточками. Ар’єв сжирал все підряд. По фіг: з цвіллю або без цвілі. Потім, звичайно ж, починалися проблеми. Для сантехніків. По-перше, виведено з ладу дороге сантехнічне обладнання німецької фірми Grohe. По-друге, почалися затримки з виплатою грошового утримання. Хто винен? Росія. Наступними жертвами впали перекладачі. Їх стали безжально звільняти, мотивуючи «скороченням бюджету». Потім пішли працівники апарату, яким зрізали зарплати. Дивно, проте всі ображені чомусь стали ненавидіти саме українську делегацію в ПАРЄ, а не «агресивну Росію». Хоча члени делегації неодноразово дуже красиво репетували в кулуарах Асамблеї СУГС і співали незмінний гімн у відповідь на підступи «штатної пропагандистки Кремля Скабеевой». Ще Льоша бігав у гумових рукавичках, які потім урочисто вручив Петру Олексійовичу, але той не взяв у список.

Йшли роки. Сережка Берези і особи інших членів української делегації надокучили і стали викликати роздратування практично у всіх. Навіть у румунів, що, погодьтеся, показник. І ось з допомогою хитрих регламентних махінацій до порядку денного сесії включили якийсь технічний документ, який відкриває шлях до повернення російської делегації і навіть (о жах!) зняття санкцій з РФ. Тому депутат Ар’єв і строчить з підвалу Страсбурга: «СОС! Антанта! Раніше ми протистояли Москві і групи проросійських парламентаріїв, а тепер ця група істотно збільшилася за рахунок зростання популярності в ЄС популістів і радикалів, а також керівництва Ради Європи – Німеччини і Франції». Не знаю, чого тут Антанта… Напевно, це результат чергового шлункового нетравлення українського парламентарія. Коротше, як ви розумієте, почалася паніка.

Свою дещицю вогненебезпечної лайна вніс і поки ще чинний міністр зовнішніх зносин нації Клімкін. У парламенті вже більше тижня валяється подання Зеленського на звільнення Клімкіна і призначення на його місце Вадима Пристайка. Як по мені, так одного муфлона міняють на іншого. Обидва евронутые і натофицированные по саме не балуй. Так от, головний зовнішній сношатель України заявив, що «шанси на повернення Росії в ПАРЄ великі як ніколи». Як виявилося, пророцтва Павла Клімкіна читає маса патріотів, оскільки відразу ж почався масовий «бомбеж» на расово правильних форумах.

Зізнаюся: у мене є якесь хворобливе хобі. Розумію, що це збочення, але люблю почитати патріотичні паблики та обговорення після якої-небудь «епічної зради». Розвага, звичайно, на любителя… Як вони накинулися на Макрона і стареньку Меркель. Від… по повній. Дісталося і Зеленському, якому «насовали повний…». Навіть не хочу продовжувати. Хто винен? Звичайно, «Порох». Що робити? Терміново влаштовувати в Страсбурзі, Брюсселі та інших центрах європейської бюрократії» масові повстання проти РФ за грузинським сценарієм. Я так розумію, що Сорос і демократи виділили нормально грошей на організацію антиросійської істерії в Грузії. На Україні поки нічого такого не вийде. Умови не ті. Не, е…нутих вистачає, проте вся суть внутрішньої політики нації зводиться до того, що Петро Олексійович Порошенко повинен повернути Ігорю Валерійовичу Коломойському 3 (три) мільярда доларів. Ще недавно було два з половиною, але розцінки змінилися. Коломойський змушений буде пофарбувати один-два лотки в рамках масштабної програми Зеленського по відновленню Донбасу. А зовнішня політика України зводиться до того, що новий президент повинен в найкоротші терміни, до паршивого саміту «двадцятки» в Осаці надати великому Трампу докази низинній суті Джо Байдена. І, як пише у своєму «Твіттері» особистий адвокат Дональда Руді Джуліані, «розслідувати втручання Петра Порошенка в американські вибори». Концепція змінилася: Росія не втручалася у вибори президенти США, а Україна. Звичайно ж, почнуться масові акції протесту в Страсбурзі, якщо завтра, 25 червня, російська делегація повернеться в ПАРЄ. Геращенко обіцяє акт спалення. Не себе, звичайно, а папірці в туалеті. Станеться страшна, епічна битва Лешика Гончаренко з «рукою Кремля». Навіть боюся прогнозувати, чим все закінчиться. У тієї ж Геращенко почалася істерика, оскільки Асамблея відмовилася проводити дебати на тему відповідальності РФ за несплату членських внесків до Ради Європи, а також обговорення розслідування загибелі рейсу МН17. Страшний удар по гидности.