Колишній помічник держсекретаря США Вікторія Нуланд збиралася летіти в Москву. В якості учасника закритій міжнародної конференції, організованої Російським радою з міжнародних справ (РСМД; очолює екс-міністр закордонних справ Ігор Іванов), Німецьким товариством зовнішньої політики (DGAP) та Школи перспективних міжнародних досліджень університету Джона Хопкінса (SAIS). Новий факт такої конференції теж цікавий сам по собі. Закулісні консультації з участю специфічних персонажів… Але зараз не про це.
В останній момент пані Нуланд відмовили в російській візі.
“Нуланд було відмовлено в російській візі, вона знаходиться в чорних списках РФ у відповідь на американські санкційні списки”, – підтвердили ТАСС в МЗС Росії.
Треба зазначити, що перелік осіб, яким заборонений в’їзд на російську територію, до цих пір повністю не опублікований. Раніше в отриманні російської візи відмовлено екс-посла США в РФ Майкла Макфола і декільком американським конгресменам.
Хто ж не знає стареньку Нуланд в Росії! Але у переважної більшості політизованою громадськості її ім’я асоціюється тільки з майданними печеньками, що давно стали мемом. Хоча тітка-то насправді сурьезная, з цікавою біографією. Почала кар’єру при дідусеві Рейгана, успішно продовжувала її при Буші-старшому, Клінтоні, Буші-молодшому, була дуже затребувана при Обамі.
Справжнє прізвище 57-річної Вікторії Джейн Нуланд – таки так, Нудельман. Народилася в Нью-Йорку. Дочка Шепсла Бера Нудельмана (пізніше з Шепсла Бера перетворився в Шервина Бернарда; доктор медицини, професор біоетики та історії медицини Єльського університету, письменник, автор книг “Як ми вмираємо: роздуми про останній главі життя”, “Мудрість тіла”, “Таємниці всередині: хірург досліджує міф, медицину і людське тіло”, “Маймонід” та ін., володар золотої медалі Американського філософського товариства; помер в 2014-м від раку простати), внучка єврейського іммігранта Мейєра Нудельмана, який прибув з містечка Новоселиця (нині Чернівецька область).
Вікі закінчила елітний приватний коледж Choate Rosemary Hall і престижний Браунівського університету, де вивчала політологію, історію, російську літературу. У 1982-му на протязі двох тижнів працювала з обміну вожатою в піонерському таборі “Молода гвардія” під Одесою. Згадує російська письменниця Інна Метельська-Шереметьєва: “У 1982 році мені довелося попрацювати в Одесі в таборі «Молода Гвардія». І, каюсь, я там одного разу до крові побилася з однією американською дівчиною, теж вожатою, обміну, яка розважалася тим, що кидала насіння в пил і сміялася, дивлячись, як українська малеча підбирає і їсть ці брудні насіння… Хоч я і не билася, по совісті. Просто була крупніше (вище) дамочки в два рази, от і нахилила її обличчям до землі, щоб вона ці насіння сама з’їла (і це після трьох контрольних словесних в повітря попереджень). А вона так ніяково нахилилася, що вдарилася обличчям об якийсь гострий камінчик. Біда невелика, але рассеклась брову і було багато крові… За бійку я вилетіла з табору і отримала догани по комсомольській лінії. На все життя запам’ятала, що звали ту паскуду — Вікі. А сьогодні з подивом прочитала в біографії Вікторії Нуланд, що в 1982 році вона з обміну працювала вожатою в «Молодій гвардії» і зберегла про Радянському Союзі самі негативні враження. От зараз думаю, якщо з нею билася, то й тоді не шкодувала і зараз не шкодую. Мало всыпала!”.
У 1984 році 23-річна Вікі протягом восьми місяців гарувала перекладачем на радянському риболовецькому судні. “У мене був чудовий час, я жила на цьому кораблі, плавала від Знахідки до Владивостока. Я жила з вісімнадцятьма російськими моряками, вони вчили мене всьому”, – розповідала вона в 2015 році Олексію Венедиктову та Лесі Рябцевою на “Ехо Москви”. У 2018-му, розмовляючи з Жанною Нємцової на Deutsche Welle, Нуланд пояснила, що “шукала пригод”; при цьому число моряків зросла аж до вісімдесяти: “Я чудово провела час на радянському риболовецькому траулері в 1984 році! Це по-справжньому чудовий досвід — жити з 80 росіянами на кораблі”. Колишній представник Держдепу Дженніфер Псакі якось сказала, що Нуланд під час “роботи на російському торговому судні навчилася ідеально використовувати певну (обсценную – Прим.) лексику на декількох мовах”.
У 1985-86 роках жвава, незакомплексована (м’яко кажучи) дівка працювала в китайському Гуанчжоу . У 1987-88 роках працювала в бюро Держдепу США по Східній Азії і Тихого океану, в 1988-90 роках – у посольстві США в Монголії (займалася встановленням особистих контактів з радянськими дипломатами і господарниками, які перебували в Улан-Баторі), у 1991-93 роках – в посольстві США в Москві (відповідала за зв’язки з Борисом Єльциним і його урядом). У 1993-96 роках в апараті заступника міністра закордонних справ США Строуба Телботта займалася Росією, Україною, Білорусією, Казахстаном, курирувала питання розширення НАТО, а також займалася зв’язку з боснійськими ісламістами (Боснія і Герцеговина) та албанськими терористами (Косово), брала участь в ухваленні рішення про вторгнення американських військ в Гаїті. У 1997-99 роках була заступником директора по справах колишнього Радянського Союзу в Державному департаменті. Нагороджена міністром оборони США медаллю “за роботу з росіянами” в період агресії НАТО проти Югославії. У 1999-2000 роках досліджувала вплив антиамериканізму на відносини США з іншими великими світовими державами в Раді з міжнародних відносин (CFR). У 2000-03 роках була заступником постійного представника США при НАТО, проробила велику роботу під час вторгнення американців в Афганістан і Ірак. У 2003-05 роках грала провідну роль в апараті віце-президента США Річарда Чейні, займаючись всім спектром глобальних проблем. У 2005-08 роках – постійний представник США при НАТО. У 2008-09 роках викладала в Національному військовому коледжі. В 2010-11 роках – спеціальний посланник по звичайних збройних сил в Європі. З 31 травня 2011 року по 11 лютого 2013 року займала посаду офіційного представника Держдепу США (попередниця тієї самої Псакі); адміністрація Барака Обами називала її “неперевершеним професіоналом”.
Джордж Буш-молодший і Вікторія Нуланд:
Гілларі Клінтон та Вікторія Нуланд:
Джон Керрі і Вікторія Нуланд:
18 вересня 2013 року приведена до присяги на посаді помічника державного секретаря США у справах Європи і Євразії. Дійсно займалася Євромайдан, не вилазячи з Києва. Вранці 11 грудня 2013 року у супроводі американського посла на Україні Джеффрі Пайетта відвідала Майдан Незалежності: Вікторія роздавала печенюшки і сендвічі, а “протестувальники радісно вітали високопоставлену американку вигуками: “God bless you!”/”Благослови вас бог!” (цитуємо сионо-ліберальний ресурс Newsru). Нуланд зробила все для переходу до кривавої смути фазі, безпосередньо брала участь у формуванні нацистської хунти. Їй належить ініціатива введення каральних батальйонів на Донбас (оскільки регулярна армія в перший час не горіла бажанням стріляти в мирних людей). “Американська комиссарша України” лобіювала поставки зброї Києву. Всіляко підштовхувала “європейських союзників до більш жорсткої позиції щодо російського експансіонізму”. Наступні півтора роки інтенсивно роз’їжджала маршрутом США – Україна – Молдова – Грузія – США, збиваючи антиросійський проамериканський блок, підбадьорюючи найбільш русофобських діячів. Изо дня в день, послідовно, фанатично наполягала на посилення антиросійських санкцій. Від неймовірної ненависті до Росії у вересні 2015 року їй стало погано прямо на робочому місці, Нуланд знайшли у непритомному стані. Помічника держсекретаря доставили в лікарню, де був діагностований інсульт, наслідком якого став частковий параліч правої сторони тіла і невиразна мова. На жаль, тварина швидко оклигав. На слуханнях у комітеті Сенату з іноземних справ під назвою “Російські порушення кордонів, договорів та прав людини” (червень 2016) вона доводила тезу про неможливість будь-якого співробітництва з Росією та необхідність розмовляти з РФ виключно з позиції сили: “Вторгнення Росії на Україну у 2014 році розвіяло всі ілюзії про готовність Кремля жити за правилами”.
З Держдепу мадам-яструб звільнилася у січні 2017-го, за кілька днів до інавгурації Дональда Трампа, який “публічно зайняв позиції, абсолютно протилежні тим, які я підтримувала протягом всієї моєї кар’єри”. З січня 2018 року по січень 2019 року Вона очолювала Центру нової американської безпеки (CNAS) – одну із структур затятих интервенционистов-неоконів. Так, невелика примітка: чоловік Вікторії – авторитетний ідеолог неоконів Роберт Каган. “Випускник” таємного товариства “Череп і кістки”, співзасновник (1997, спільно з Вільямом Кристолом) Проекту “Нове американське століття”, спрямованого на “просування американського глобального лідерства” і став найвпливовішим неоконовской організації при адміністрації Джорджа Буша-молодшого. Радник кандидата в президенти Джона Маккейна в його передвиборній кампанії 2008 року. Член Ради із зовнішньої політики Державного департаменту США при двох Хілларі Клінтон і Джона Керрі. Автор нашумілої книги “Рай і владу: Америка і Європа у новому світовому порядку” і есе “Не зникне: міф про американському занепаді”. Міжнародний оглядач газети Washington Post, редактор видань The New Republic і The Weekly Standard, член Ради з міжнародних відносин, старший науковий співробітник Інституту Брукінгса, член Ради директорів неоконовского аналітичного центру The Foreign Policy Initiative (FPI), співробітник американської підривної НВО “Німецький фонд Маршалла”, співзасновник (разом зі Збігнєвом Бжезинським, Річардом Пайпсом, Елліоттом Абрамсом і їм подібними) антиросійської НВО “Американський комітет за мир в Чечні”, що займається підтримкою ичкерийских терористів. У 2016 році покинув Республіканську партію (обізвавши Трампа “фашистом”) і загітував за Хілларі. Син литовського єврея, колишнього троцькіста, професора Єльського університету Дональда Кагана, який за сумісництвом є головним консультантом Проекту “Нове американське століття”, а також старовинним другом батька Вікторії Нуланд – Шервина Нудельмана.
Зараз Нуланд-Нудельман віщає про “масштабному наступі Путіна, спрямованій на підрив трансатлантичної демократії” і старанно роздуває істерику з приводу “російського втручання в американські вибори”. Каже в інтерв’ю Politico, що ще влітку 2016 року “відчула, що щось йде не так”, “забила тривогу”, намагалася домогтися більш агресивних заходів у відповідь на хакерські атаки Кремля”, твердила Обамі, що “Росія намагається дискредитувати демократичний процес в США, але Барак “прийняв недостатні заходи”. У минулому році Нуланд запропонувала заснувати пост “киберцаря” для захисту від “погроз” з боку Росії в кіберпросторі. Крім того, закликала створити “об’єднаний розвідувальний та оперативний центр з метою розкривати, ліквідувати і стримувати кампанії цифрового впливу, маніпулювання виборчим процесом”. На початку травня 2019 року виступила на слуханнях у Конгресі США, де відстоювала подальше посилення санкцій щодо Росії.
Вона має звання Career Ambassador – найвище звання на дипломатичній службі США. Керує зовнішньополітичними програмами в Інституті Брукінгса – важливому глобалистском мозковому центрі. Входить до Ради директорів Національного фонду в підтримку демократії (NED), що фінансується з державного бюджету по лінії Держдепартаменту, найтіснішим чином пов’язаної з ЦРУ і визнаного небажаної організацією на території Росії. Старший радник в Albright Stonebridge Group колишнього американського держсекретаря Мадлен Олбрайт.
А ви всі “печеньки”, “печиво”…
Олексій Іванов
Thanks!
Our editors are notified.