Ну, ось з’їзди партій, які стверджували партійні списки на майбутні дострокові парламентські вибори, і відгриміли фанфарами щасливчиків і відзначилися тихим виттям розчарування лузерів. У ботсаду, на березі річки, в лісі, посеред двору, в якихось стремных залах і приміщеннях перші раділи.
Тому, що їм вдалося знайти свої прізвища у прохідних частинах прийнятих документів. А другі заливалися гіркими сльозами ненависті до тих, кому пощастило і кого не бортанули. З цього приводу вже позлословили, позловтішалась і амбівалентно гидливо висловилися всі, кому не лінь. Але з-за з’їздівського огидного післясмаку атмосфера в країні залишається тривожною.
По-перше, ніякого реального оновлення управлінської еліти України в результат цих виборів не трапиться. Так, з’являться нові обличчя нових профанів, які будуть щось нібито репрезентувати. Але не нові сили або ідеї, а швидше за все власні дурість і невміння, дбайливо направляються в потрібне русло «правильними» і це – найголовніше – старими ляльководами. Так, одіозних козаків гаврилюків і сотників парасюков ми можемо в залі під куполом вже й не побачити. Так, реально можуть пролетіти радикали Олега Ляшка і навіть «ПЕС» (партія «Європейська солідарність») Петра Порошенка, про що моляться, як і раніше, 73% українців. Але решта-то маса майбутніх – це одночасно нове видання «Довідника юного психіатра», і Кримінального кодексу. Сплав, як кажуть, нового профанства, психічних відхилень і нереалізованих завищених амбіцій «неофітів» зі старої пронырливостью, прожженностью і продажною спритністю «старих», густо замішаних на корупції і політиканстві. Всі більш-менш важливі «стовпи» колишнього руйнівного «европорохоботства», що називається, «віри армії і томосятины» поміняли партійні квартири і колишніх господарів. І успішно знайшли себе в нових списках, отримавши реальні шанси «омандатиться» заново.
По-друге, дострокова парламентська кампанія чисто теоретично ще може не відбутися. Якщо Конституційний суд визнає указ президента Володимира Зеленського про розпуск Ради неконституційним. А ймовірність такого результату ще зберігається, щоб і хто б там не говорив про «запит народу» і «дух закону». Якщо зміняться умови в країні, зовнішній замовлення на нових керівників і проплата людей у мантіях (якщо їм занесуть правильно багато), то КС може однією фразою скасувати кампанію і перенести її на осінь. І тоді вся ця політична свистопляска, яку ми спостерігали останні діві тижня, почнеться з новою силою і з новими девіаціями. Повторюю: чисто теоретично це можливо: рішення КС в Україну оскарженню адже не підлягають.
І, нарешті, по-третє, дуже вже намагається залишитися на плаву, зберегти політичне обличчя і награбовані багатомільярдні манатки, а також отримати гарантії від судового переслідування і багатьох років на цугундере екс-президент Петро Порошенко. Те, що він особисто очолив партсписок свого «ПЕСа», – це лише родзинка на торті його бажань і мрій. Головне в іншому – він мобілізується своїх прихильників на новий полупереворот і навіть – ви не повірите – готовий, схоже платити. Тобто ділитися своїми доходами, які досі капають йому в калитку і на офшорні рахунки і від «Роттердам+» (вугілля), і від «Дюссельдорф+» (газ) і, не виключено, від схем поставок в армію в зону АТО/ОНС.
Не вірите? А я вам нагадую, що у всій цій съездовской галасі забули, що Юрій Луценко, генеральний прокурор України, кум і подільник, за призначення якого в Раді Порошенко засилав сумки з готівкою багатьом фракціям, зареєстрував у реєстрі досудових розслідувань три кримінальні провадження. Всі вони стосуються висловлювань спецпредставника президента Зеленського на мінських переговорах про мир в Донбасі Леоніда Кучми. Ось ці справи – про підготовку до фінансування тероризму, про підготовку до перешкоджання діяльності Збройних сил України в особливий період та про державну зраду.
Виникла ця тяга до патріотизму у Луценка після того, як Кучма, знову з’їздивши Мінськ на засідання робочої групи, заявив, що: а) цілком можна заборонити відповідь вогонь на Донбасі; б) відновити торговельні відносини з «терористичними організаціями», так як «ніякої блокади Донбасі немає». І хоча Кума пояснив свої слова про «припинення вогню» тим, що ВСУ можуть не стріляти по ополченцям ЛДНР, коли ті заїжджають зі своїми гарматами на соціальні об’єкти, про «зняття блокади» тим, що ніякої блокади там реально немає, а є лише заборона на провезення окремих товарів, Луценко волав, як різаний. І навіть з цього приводу, якщо ще пам’ятаєте, днями записав спецблог для ТБ, будучи тверезим і явно патріотично заклопотаним. «Не допустимо реваншу!», – бризкав слиною Юрій Віталійович.
А чому? Та тому, що припинення вогню в Донбасі і особливо «зняття блокади» – це не тільки політичні кроки, але і найпотужніший удар по наддоходів Порошенко та його подільника Ріната Ахметова. Саме «оголошення блокади Донбасу», на яку підписали за гріш малу нардепа, дурника і комбата Насіння Семенченко з його відморозками у балаклаві, знадобилося Порошенко і Ахметову для введення схеми «Роттердам+» при закупівлі всього вугілля для потреб української економіки. І з тих пір, як були типу перекриті всі шляхи від «терористів», ця солодка «роттердамська парочка» і наваривала на кожній тоні вугілля, закупленого або в ЛДНР, або в Росії від 70 до 100 доларів. На кожній, повторюю, тонні. І дерибанила на двох. На кишеню гаранта і його спільника-олігарха. Це мільярди гривень щорічно. Суть афери і зараз ще полягає в тому, що Порошенко і Ахметов купували вугілля у себе чи в Росії, а продавали його Україні як вугілля за цінами біржі в Роттердамі. Поки дурні в балаклавах зображували «блокаду».
А може, Кучма просто тримає ніс за вітром і вловив, що і Зеленський, відомі або направляється своїм олігархом Ігорем Коломойським, прийняв тверде рішення скасувати схему «Роттердам+» і нанести удар по Порошенко і Ахметову. У всякому разі нещодавно новий секретар РНБОУ Олександр Данилюк під час брифінгу телеканалу «ZIK» повідомив, що «Роттердам+» буде скасований. «З 1 липня схема заробітку просто зникає», — заявив Данилюк.
І ось Кучма, виступив проти блокади і викрив її фейковий характер, теж вільно чи мимоволі вдарила по доходах Порошенко і Ахметова. І якщо справи про «припинення вогню» – це отвлекалочка для патріотів і ідіотів, для неонацистів і неофашистів, русофобськи зациклених на війні з Росією, військових «яструбів війни», зацікавлених у продовженні бійні в Донбасу, то питання скасування блокади – це шкурний інтерес вже Порошенко і Ахметова. Це їх незаконне і щедре збагачення за рахунок кожної української родини та держбюджету. Тут у них, як говорили у відомому ще радянському серіалі, «лежбище, любов з інтересом». Причому інтересом, повторюю, постійним і багатомільярдним.
Ось з цих баришів Порошенко, схоже, щось і пообіцяв Луценко, який і повинен залишити в дії «казочку про блокаду», що дозволяє збагачуватися за схемою «Роттердам+». Все елегантно і надзвичайно просто, як будь-нахабний і відвертий грабіж, для блезиру і публіки прикритий словесами про «любов до Батьківщини» і «ненависті до агресора». І якщо куратор Зеленського Коломойський, схоже, вже намацав шляху до Ахметова і зміг відвернути його від союзу з Порошенком тим, що замутив на двох новий передвиборчий проект (ахметовський «Опозиційний блок», злився з «коломойскими» партіями «Відродження», «Наші» і партією «Довіряй справах»), то Порошенко віддувається і рятується сам. Ось він, не виключено, і прикупив любов до Батьківщини» у виконанні Луценка. А що? Гроші Юрію Віталійовичу завжди знадобляться. А Петро Олексійович при збереженні «Роттердам+» собі ще назабиває і відіб’є.
До цього дуету може, правда, приєднатися ще й Коломойський. Ну тоді країну доведеться дерибанити вже на трьох. Грошей менше, але вони гарантовано будуть. Якщо Зеленський не доведе свої обіцянки щодо «Роттердам+» до кінця. А може і не довести – за такі гроші його і фізично можуть грохнути, якщо уперся. Не дарма ж Порошенка на всяк випадок прикупив собі радикалів Олега Ляшка. Для цькування Зеленського. Після снюхивания Ахметов з Коломойським зняв з обліку Ляшко, а Порошенко його підхопив. Дешево. Для створення, повторюю, потрібного «антизеленского» звукового ефекту і створення смердючої політичної атмосфери.
До речі, «повісити Зеленського на дереві на Хрещатику» обіцяє і екс-правосек Дмитра Ярош, відкрито, до того ж, ще й закликає військових не виконувати накази нового главковерха. За такі заклики в будь-якій іншій країні Ярош вже сьорбав би баланду на нарах стараннями генпрокурора. Але в Україні генпрокурор Луценка, як бачимо, зайнятий зовсім іншою справою – грошовим і корисним – зберігає вплив і доходи колишнього патрона і кума. Мабуть, за малу дещицю собі на кишеню. А може, і за дещицю більшу, хто їх розбере.
Але все в українській політиці просто, якщо звернути увагу на гроші, а не на красиві слова політиків і їх обслуги. Однак весело буде, якщо вибори в Раду все ж таки відбутися 21 липня, і на них «ПЕС» Порошенко пролетить, незважаючи на старання Луценко. Ось тоді як вони себе поведуть? Чи потягне Юрія Віталійовича Петра Олексійовича на цугундер, якщо йому за це заплатять вже Ігор Валерійович з зрадили Рінатом Леонідовичем. Це буде, звичайно, той ще номер!
Thanks!
Our editors are notified.