XX століття – час домінування Радянського Союзу на світовій арені. СРСР був могущественнейшей державою, тому не дивно, що у його заступництві були вельми зацікавлені держави подрібніше і слабший. Країною, неодноразово намагалася втілити цю мрію в реальність, ставши шістнадцятою республікою, була споріднена, як тоді вважалося, Болгарія.
Чому президент Живков прагнув приєднати Болгарію до могутньому СРСР
Тодор Живков – перший (з 1954 по 1981 р.), потім генеральний секретар ЦК Болгарської комуністичної партії (по 1989 р.)./Фото: m.netinfo.bg
Історично Народна Республіка Болгарія була найбільш близькою Радянському Союзу країною соцтабору. Братські відносини зародилися у часи російсько-турецької війни 1877-1878 років, коли Росія взяла на себе місію визволення балканських християн від турків. СРСР, наступник Росії, також надавав дружній державі неоціненну допомогу. Це і субсидії у сільське господарство й поставки за заниженими цінами нафти (частина якої болгари за валюту перепродували на Захід), і значний внесок у розвиток харчової, легкої, атомної та нафтопереробної промисловості, і надання масштабного ринку збуту (досить сказати, що за обсягом експортованих товарів Болгарія стала третім зовнішньоторговельним партнером СРСР). Під впливом Радянського Союзу пануюча в НРБ компартія привела країну в соціалістичне торговельне співтовариство – Рада економічної взаємодопомоги та організації Варшавського договору – військовий блок, очолюваний СРСР.
Безсумнівно, керівництво НРБ усвідомлювала всю вигідність від можливості стати на господарський баланс СРСР. Але бажання злиття зі «старшим братом» було продиктоване ще і політичними мотивами, а саме – прагненням Генсека ЦК Болгарської компартії Тодора Живкова ще багато років очолювати державу. Він зумів довгий час протриматися у влади, методично відтискуючи інших претендентів на «престол». Однак почувати себе спокійно міг тільки при сприянні Москви. Заручившись підтримкою товаришів по партії, болгарський лідер став наполегливо просувати доктрину «тотальної інтеграції» з Радянським Союзом.
Спроба – не катування: скільки разів Болгарія подавала заявку на злиття з СРСР
Н. С. Хрущов (виступає), Т. Живков та П. Шелест на мітингу під час візиту в Болгарію (жовтень, 1964 рік)./Фото: liders.rusarchives.ru
Приєднання НРБ до Радянського Союзу стало справою всього життя болгарського лідера Живкова. Вперше офіційне обговорення поетапного входження Болгарії в СРСР було здійснено на пленумі ЦК компартії НРБ в 1963 році. Тоді був розроблений план перетворення Болгарії в одну з республік Радянського Союзу. Прийнявши відповідальне політичне рішення, болгарська сторона підняла перед радянським керівництвом питання про економічне і політичне злиття. У тодішнього Генсека ЦК КПРС Микити Хрущова ця ініціатива принципового відторгнення не викликала. Однак він усвідомлював, що Живкова явно рухає прагматизм, про що м’яко, у жартівливій формі, дав зрозуміти болгарському керівнику. Під час особистої зустрічі Микита Сергійович заявив, що розуміє бажання болгар, відстаючих по споживанню м’яса на душу населення, підняти цей показник за рахунок СРСР, і назвав болгарську верхівку «хитрунами з Софії».
І все ж болгарський лідер не сходив з обраного шляху. Через 10 років після провальної спроби домовитися з Хрущовим він направив в Кремль повторне прохання, на цей раз чинному Генеральному секретарю Леоніду Брежнєву. На цей раз Тодор Живков провів більш ґрунтовну підготовку, ніж раніше. Звернення до Москві передував пленум ЦК БКП. На ньому обговорювався один документ – про основних напрямах розвитку всебічного співробітництва з СРСР. Підняті на пленумі питання стосувалися економічної, політичної і культурної сфер. Як і в 1963-му, Живков наполіг на секретності засідання і недоцільність опублікування обговорюваних матеріалів, тобто ознайомлення з ними всієї партії і широкої громадськості. Одноголосне рішення ЦК БКП про схвалення вищезазначеного документа додавалося до спрямованої Брежнєву прохання. Нова спроба розвинути ідею всебічного зближення аж до державно-політичного об’єднання також виявилася безуспішною.
На що пішли «хитруни з Софії», щоб підкорити серця туристів з СРСР
Золоті піски, 1960 рік./Фото: trafficnews.bg
Однодумці Живкова, намагаючись підтримати свого лідера, розробляли різні плани щодо зближення Радянського Союзу та Болгарії. Член Політбюро ЦК компартії НРБ Лучезар Аврамов, який неодноразово заявляв, що перетворити рідну країну частинку великого СРСР – мрія кількох поколінь болгарських комуністів, запропонував використовувати з цією метою туристичний бізнес.
На той момент Сонячний берег і Золоті піски були для радянських людей практично єдиним курортним зарубіжжям. Хто ж не мріяв побувати за кордоном, побачити інші країни? В епоху залізної завіси без клопоту наші співвітчизники могли відвідати тільки Болгарію – як з екскурсією, так і для відпочинку. Державним монополістом у сфері надання туроператорських послуг була компанія «Балкантурист». За задумом Аврамова, суттєву допомогу туроператору могли надати пересічні громадяни. Головна ідея цього проекту – збільшення житлових площ для розселення туристів з СРСР. Потрібно зробити так, щоб в курортний сезон у кожному болгарському домі знайшлося місце для хоча б однієї радянської родини. Щоб допомогти міським і сільським домовласникам поліпшити житлові умови або розширити площу приміщень, слід розробити систему державного кредитування на вигідних для господарів умовах.
Чому Хрущов і Брежнєв не бажали надати шанс Болгарії стати 16-й республікою СРСР
Болгарія була не тільки здравницею, але і житницею, і кузнею. У соціалістичної кооперації вона, звичайно, була більше відома своєю сільгосппродукцією. Винпром в Софії, 1960-е./Фото: bigpicture.ru
Причин, що перешкодили Болгарії стати повноправним членом Радянського Союзу, кілька. По-перше, будь-яке суспільство неоднорідне, отже, реакція громадян кожної із сторін навіть у разі мирного приєднання однієї держави до іншого буде неоднозначною. Особливо важливим цей фактор був після Другої світової війни, коли територіальними придбаннями СРСР стали Прибалтика та Західна Україна. Схожа ситуація з Болгарією була здатна загострити і без того складну внутрішньополітичну обстановку. Крім того, такий крок суттєво ускладнив би відносини з Грецією і Туреччиною, а, отже, і з НАТО, членами якого вони були. Захід цілком міг інтерпретувати приєднання Болгарії як агресію з боку Рад. Важливим було також відсутність спільного кордону СРСР з НРБ.
У будь-якому випадку, подвиг російських солдатів у визволенні Болгарії від турків там пам’ятають до сих пір.
Thanks!
Our editors are notified.