Чому глухонімий живописець пізнього Середньовіччя писав тільки зимові пейзажі: Хендрік Аверкамп

У багатьох читачів іменник “зима” найчастіше асоціюється з прикметником -“російська”. Особливо, коли мова йде про живопис, то відразу ж на думку спадають імена російських художників-класиків Івана Шишкіна, Бориса Кустодієва, Ігоря Грабаря… Але, сьогодні вам представиться можливість побачити дивовижну добірку зимових пейзажів голландського живописця Хендріка Аверкампа, творив у першій половині 17 століття, в епоху пізнього середньовіччя.

Перегортаючи сторінки біографії

Аверкамп Хендрік (Avercamp Hendrick) на прізвисько “Німий з Кампена”,(1585-1634), голландський живописець епохи бароко. Хендрік Аверкамп народився в Амстердамі, а вже через рік його сім’я переїхала в Кампен, де батько Хенріка отримав посаду міського аптекаря. Майбутній художник народився глухонімим за що згодом отримав своє прізвисько «Німий з Кампена». Мама, дочка відомого на ті часи вченого, навчила сина писати і малювати, завдяки чому той зміг надалі висловлювати свої дитячі почуття в малюнках. І це у хлопчини виходило досить талановито. Тому батьки вирішили дванадцятирічного сина віддати в учні до вчителя малювання. Однак його навчання тривало недовго, майстер незабаром помер від чуми.

«Розваги на льоду». Розмір картини 37 x 54 см., дерево, олія.

У віці вісімнадцяти років Аверкамп поїхав в Амстердам, де почав осягати ази живопису у данського художника-портретиста Пітера Изаксца. З портретами у юного художника не склалося, зате його повністю поглинула жанрово-пейзажна тематика, якою він цілком присвятить усю свою творчість в подальшому. Неможливість відчувати цей світ з допомогою слуху надзвичайно загострило його почуття кольору та форми, здатність помічати найдрібніші деталі в багатофігурних композиціях.

Зимовий пейзаж з вежею, 1620 рік.

Збагнувши премудрості живопису 29-річний молодий художник повернувся в свій маленький провінційний містечко Кампен, де і залишався жити і працювати аж до своєї смерті в 1634 році. В останні роки життя глухонімий художник навчав живопису свого племінника Барента Аверкампа, який згодом також став живописцем переважно зимових міських і сільських ландшафтів.

Аверкамп Хендрік – перший реаліст голландської школи живопису

.

Зимовий пейзаж. Дерево, масло. 75 x 51 див. Пінакотека Амброзиан, Мілан.

Як відзначають фахівці, в його ранніх роботах дуже помітно вплив фламандської школи, зокрема, пейзажиста Гилисса ван Конинкслоо. Більш пізній період був відзначений спадкуванням манери і стилю Пітера Брейгеля Старшого. Але при цьому художник зміг створити свій авторський почерк, який і ліг в основу становлення реалістичного напряму в голландському мистецтві. До слова сказати, до початку 17 століття домінуючою на той час фламандської школи живопису, реалізм був абсолютно непритаманний. І саме Хендрік був одним з перших, хто наблизив до реалізму пейзажну живопис цієї школи.

Зимові пейзажі – єдина тематика творчості живописця

Взимку в Айзельмайден, 1613 рік. Розмір картини 24 x 35 см., дерево, олія.(На картині побут і неробство населення невеликого містечка Айзельмайден на острові поблизу від Кампена.

Хендрік Аверкамп став відомим завдяки своїй любові до зображення зимових пейзажів, побутових сценок в занесених снігом прибережних селах, розваг городян на скутих кригою річках. Саме ці сільські зимові пейзажі зробили художника широко відомим у всій Голландії, вони користувалися великою популярністю і в бюргерської середовищі і серед простих городян. Його творчість було затребувано ще при його житті і приносило солідний дохід.

Чому саме зимовий пейзаж так приваблював голландця протягом усього його життя?
Пристрасть художника можна пояснити його дитячими та юнацькими захопленнями, коли він разом з батьками холодними зимами катався на ковзанах по замерзлій водоймі. І до цього потрібно додати, що остання чверть 16-го століття, під час якого народився і провів дитинство голландський живописець, була одним із самих холодних кліматичних періодів в історії не тільки Голландії, але й Західної Європи. Воно в історичних джерелах навіть було названо «малим льодовиковим періодом».

На льоду за містом, 1630-е

Саме тоді всі річки та озера надовго і глибоко замерзали, до того ж зими були надзвичайно снігові. Але люди продовжували жити, працювати і, зрозуміло, розважатися, додавши у свій побут катання на ковзанах та санчатах, гру, схожу на сучасний хокей і безліч інших розваг, які можна побачити, уважно вдивившись в картинну площину будь-якого з полотен художника. Художник не просто населяв свої пейзажі безліччю персонажів, він закладав певний сюжет в кожну свою роботу. Що цікаво, живописець у своїх картинах майстерно ховав кілька кумедних історій і анекдотів.

Мальовниче майстерність голландського майстра

«На льоду біля міських мурів». 1610 рік. Розмір картини 58 x 90 см., дерево, олія.

Свій живопис художник творив на невеликих за розміром дощечках, використовуючи масляну фарбу. Для довідки хотілося б сказати, що полотно, як основу живопису, в країнах Західної Європи почали використовувати з початку 16 століття. Флорентійські і венеціанські живописці першими оцінили переваги цього матеріалу. Набагато пізніше полотном стали користуватися художники північних шкіл.

Льодовий пейзаж, 1611 рік.

Тим не менш, у своїх картинах на дереві Хендрік зумів досягти високої майстерності, зображуючи блакитно-сріблясту поверхню покритих льодом каналів і річок, небесну зимову серпанок. Аверкамп тонко зміг передати глибину простору, використовуючи атмосферну перспективу у вигляді легкої туманності, створюваної вологим морозним повітрям. Саме він першим серед голландських художників у своїй творчості застосував закони атмосферної перспективи, яка дозволила максимально збільшити просторову панораму невеликих за розміром картин художника. І це завдяки зміні кольору предметів і образів у залежності від близькості до лінії горизонту. Одним словом, художник писав так як бачить око людини, тобто максимально реалістично.

«На льоду біля міських мурів». (Фрагмент 1).

Аверкамп любив писати небо, майже завжди затягнуте хмарами, похмуре, зазвичай займає майже половину всієї картини. І, як правило, завжди на задньому плані замерзлі у воді човни, великі і малі судна з покренившимися щоглами.

У картині «Катання на ковзанах» художник знайомить глядача з однієї з примітних сторін голландського побуту: замерзлі зимові канали стають для мешканців прибережних селищ місцем улюблених зимових розваг. Тут можна побачити катаються на ковзанах і санчатах, ганяють м’яч ключкою, що перевозять вантажі, удящих в ополонці рибу. Діти і дорослі, ошатно одягнені пані та панове, прості люди в скромних одязі, здається, всі місцеві жителі вийшли на крижану гладь каналу. Особливе місце на картинах займають різні будови, башти, фортеці, а на деяких вітряні млини.

«На льоду біля міських мурів». (Фрагмент 2)

Скромна, неяскрава по фарбам природа, своєрідна життя людей, – такою постає перед нами Голландія на картинах художника. На щастя, чимало робіт художника збереглася до наших днів, але майже всі вони повторюють один і той же сюжет.

Звичайно, в деяких роботах майстра відчувається наслідування відомому художнику фламандського живопису – Пітеру Брейгелю Старшому, але індивідуальність таланту Аверкампа незаперечна, в чому можете переконатися більш докладно, в деталях розглянути деякі з творів художника.

Зимовий пейзаж з жителями, тими, хто катається на льоду і пасткою для птахів. 1609 рік.

Зимовий пейзаж з жителями, тими, хто катається на льоду 1609 рік.

Це одна з відомих сюжетних робіт голландського майстра, яку мистецтвознавці вважають прямимо цитуванням Пітера Брейгеля. До речі, у прославленого майстра є полотно з аналогічною назвою: «Зимовий пейзаж з ковзанярами і пасткою для птахів», написаним у 1565 році.

Зимовий пейзаж з жителями, тими, хто катається на льоду. (Фрагмент 1)

Хендрік, як і його знаменитий попередник, навмисно розмістив лінію горизонту досить високо, що дало можливість максимально детального зобразити те, що відбувається на замерзлому каналі. Сюжетно-пейзажна композиція сповнена людей, вони катаються на ковзанах, санках, навіть на човнах по льоду, несуть солому та відра, грають у щось на зразок хокею. Судячи по вбранню, на каток вийшли жителі всіх станів і всіх віків.

Зимовий пейзаж з жителями, тими, хто катається на льоду. (Фрагмент 2)

У лівій частині картини живописець зобразив велика будова з гербом Антверпена на фасаді, судячи з усього, це – пивоварня та заїжджий двір. Перед будинком під льоду вирубана ополонку, з якої за допомогою спеціального пристосування дістають відра з водою для варіння пива.

Зимовий пейзаж з жителями, тими, хто катається на льоду. (Фрагмент 3)

Ліворуч бачимо будова, по подвір’ю якого розгулює живність, і бігають дітлахи. Будинок належить найімовірніше досить заможним селянам. А ось пастку для птахів, про яку йде мова в назві картини, споруджену з дверей подпертой палицею, можна побачити в лівому нижньому кутку картини.

А на крижаний «дорозі», в яку перетворилася ріка, життя кипить і йде своєю чергою. Ось на передньому плані підійшов майстровий люд, доглядають, як краще перебратися по льоду. Біля дерева жваво розмовляє парочка, навколо якої крутиться веселий пес. Поруч двоє чоловіків близько човни, вони надягають ковзани, і зараз поповнять ряди безтурботних відпочиваючих.

Вдалині на середньому і далекому плані художник малює простих жителів міста, вони катаються на ковзанах, грають в ігри з ключками, ковзають і падають, спілкуються, знайомляться. Кожна фігурка створює свій сюжет, який можна подумки «домальовувати».

Катання на ковзанах, 1610-1615

Катання на ковзанах, 1610-1615 р. р

Замерзлу річку біля стін Кампена заповнили численні ковзанярі, любителі підлідного лову, селяни з саньми. Фігури об’єднані повсякденними турботами: кавалер поправляє дамі коник, поруч застиг цікавий хлопчина, трохи віддалік грають на льоду в м’яч, везуть на санчатах стареньку, вигулюють собаку. Тут же і страж порядку з рушницею.

Катання на ковзанах. (Фрагмент).

Крижаний місто, 1600-1610 роки

Крижаний місто, 1600-1610 роки, Мауріцхейс, Гаага.

На тлі морозного неба і засніжених просторів дуже чітко і яскраво промальовані дерева і будинки, вдалині видно контури башт і стін міста, дерев’яних будівель, кам’яного мосту, ветряно млини, вмерзлими в лід до весни човнів.

Крижаний місто. (Фрагмент 1).

Крижаний місто.(Фрагмент 2).

Льодовий пейзаж.(Фрагмент 1).

Погодьтеся, філігранні роботи голландського майстра можна розглядати годинами, знаходячи в них кожен раз нові деталі, подробиці і, зрозуміло, нових персонажів.

Льодовий пейзаж.(Фрагмент 2).

Ось такими добрими, повними умиротворення і життя постають перед нами роботи відомого «німого з Кампена» – Хендріка Аверкампа – визнаного майстра реалістичного міського пейзажу. Його картинами зачаровуєшся, незважаючи на неяскравість колірної гами і повторюваність сюжету. Але вони по-дитячому життєлюбний і життєрадісні.

Деколи трапляється так, що художники беруть в руки не тільки пензель і фарби, але і абсолютно не підходять для роботи інструменти. Навіщо імпресіоніст Ігор Грабар копав траншею в лісі, стає зрозуміло, коли дізнаєшся секрет картини «Лютнева блакить».