Якщо інших героїв класичних детективів – взяти того ж Шерлока Холмса – можна досить легко вписати в сучасні реалії, дати персонажу можливість прожити нове життя в нових творах, то з міс Марпл такий фокус чомусь не проходить, вона існує лише в книгах Агати Крісті, відтворити таку стареньку-сищика в XXI столітті чомусь не виходить. І в той же час до історій про розслідування цієї старої діви раз звертаються читачі ось вже кількох поколінь. Чому ж світові потрібна саме та, справжня міс Марпл, і що перешкоджає створенню її більш сучасних двійників?
Історія появи на світ сімдесятирічної Джейн Марпл
Вперше міс Марпл з’явилася на сторінках детективного роману в 1930 році. Її авторка, Агата Крісті, в дівоцтві – Агата Мері Кларисса Миллер, до того часу пережила невдалий шлюб, закінчився важким розлученням, стала відомою письменницею, чиїм головним дітищем був маленький бельгієць Еркюль Пуаро, і вийшла заміж вдруге. Максиміліан Мэллоуэн, археолог, старше Крісті на 15 років, любив свою дружину, вона відповідала йому взаємністю.
Агата Крісті
У вересні 1930 року відбулося весілля, і в тому ж році з’явився перший роман про міс Марпл – «Вбивство в будинку вікарія». Правда, ще в 1927 році на сторінках журналу The Royal Magazine був опублікований збірник оповідань «Тринадцять загадкових випадків», де теж фігурувала бабуся-детектив.
Перший роман про міс Марпл – «Вбивство в будинку вікарія»
Агата Крісті відразу ж зробила міс Марпл літньою дамою, про що згодом шкодувала, адже старенькій належало з’являтися в книгах ще протягом кількох десятиліть. Та ж історія вийшла з Еркюлем Пуаро, який з книги в книгу залишався детективом похилого віку, змушуючи письменницю задуматися, чи не краще було б почати з опису його пригод ще з дитячого віку? Але чарівності міс Марпл таке сталість анітрохи не шкодить, так як і в 1930 році, і в 1971 році, коли був написаний останній з романів про неї, старенька була втіленням чогось безповоротно втрачені, але не забутого – не те вікторіанської епохи, не те власного дитинства читачів.
Міс Марпл з самого свого народження була дамою старомодною, з вікторіанської епохи
Другий роман – «Забуте вбивство» – був написаний в 1940 році, але в друк він вступив вже після смерті Агати Крісті, через 36 років. У період з 1942 по 1971 роки на світ з’явилися ще десять романів про міс Марпл.
Яка вона, тиха старенька з Сент-Мері-Мід?
Можна помітити зміни, які зазнав персонаж – якщо в першій книзі міс Марпл – надмірно цікава, балакуча і досить набридлива старенька, то в більш пізніх книгах вона стає все менш багатослівною, все більш тактовною, приємною для співрозмовників. Джейн Марпл – стара діва, яка довгі роки живе в англійському селі Сент-Мері-Мід і зрідка здійснює вилазки в Лондон або відправляється в більш далекі подорожі.
Міс Марпл веде свої розслідування навіть на Карибах
Міс Марпл ніколи не працювала, у неї є невеликий власний дохід, а крім того, матеріальну допомогу старенькій надає її улюблений племінник, знаменитий письменник Реймон Уест. З головних занять цієї літньої дами – в’язання для численних родичів і їх дітей, догляд за рослинами в маленькому садку, громадська діяльність, личать дамі вікторіанської епохи, а ще – спостереження за людською натурою, ті, що дають міс Марпл не тільки поживу для міркувань, але і ключ до вирішення складних детективних головоломок.
Міс Марпл у виконанні Маргарет Рутерфорд
Незважаючи на те, що мова літній леді завжди плутана і плутана, чому вона справляє враження нешкідливою дивакуватої старенької, її розум ясний і холодний, міс Марпл – відмінний аналітик, не кажучи про те, що вона не випускає з уваги жодної дрібниці, які пізніше стають ключовими деталями у загальній картині події. Міс Марпл завжди в курсі всіх подій на околицях – що, по правді сказати, не є особливістю виключно англійських дам – але проявляє інтерес настільки пристойно, по-англійськи, що у читачів усього світу асоціюється не з прикрим втручанням у чиїсь особисті справи, а скоріше з наполегливим, наївним, але ввічливим інтересом до приватного життя. Інтересом, який виявляє абсолютно безпечна на вигляд особа – і при цьому один з кращих сищиків, перед яким знімає капелюха сам Скотланд-Ярд.
Джулія Маккензі
Про те, хто став прототипом міс Марпл, виникали різні здогади, знаходили в ній риси і самої письменниці. Агата Крісті розповідала про те, як одного разу вона виявила на горищі будинку однієї з бабусь старий ридикюль, витрусила з нього крихти від солодких сухариків, два пенні і напівзотлілі мережива – ось вам і міс Марпл».
Образ бабусі був збірним – джерелом натхнення для його створення стала в першу чергу бабуся письменниці Маргарет Уест (Міллер), яка була веселою, але завжди підозрювала в людях найгірше – часто виявлялася права, а також її подруги, такі ж активні товариські старі дами. Сама прізвище – Марпл – ймовірно, була взята від назви залізничної станції, повз яку частенько проїжджала Крісті.
Міс Марпл у виконанні Ити Евер
Чому міс Марпл не судилося вирватися за межі написаних Крісті книг
Міс Марпл разом з Еркюлем Пуаро стали не лише головними дітищами Агати Крісті за її багаторічну письменницьку кар’єру, вони уособлюють англійський детектив взагалі, і як не крути, а створити схожого і настільки ж улюбленого читачами після Крісті не зміг ніхто, незважаючи на те, що постійно робилися спроби – так, у Акуніна з’явилася міс Палмер в оповіданні «Чаювання в Брістолі».
Детективні історії з участю міс Марпл ставлять і на театральній сцені
Агаті Крісті колись задавали питання – чому ні в одному з її творів ці двоє не зустрілися? «Навряд чи вони обидва хотіли б цього», – відповідала письменниця. Пуаро, на її думку, не виніс би втручання в його справи, тим більше з боку літня леді. Та й підходи до розслідувань, судячи з усього, у Пуаро і міс Марпл різні – або ж у головному вони схожі?
Еркюль Пуаро – ще одна людина з минулого
Міс Марпл не забарилася з’явитися на екранах, в кіно її роль першою виконала подруга Агати Крісті, Маргарет Рутерфорд. У період з 1961 по 1965 роки вийшли п’ять фільмів. На телебаченні ж Джейн Марпл з’явилася і того раніше – в 1956 році, тоді її роль виконувала Грейсі Філдс. Пізніше ще декілька актрис перевтілювалися на екрані в стареньку жінку-детектива, але, мабуть, знаменитою, залишилася Джоан Хіксон, яка зіграла в екранізації всіх дванадцяти романів про міс Марпл. Ще в 1946 році Агата Крісті говорила досить молодий тоді Джоан: «Сподіваюся, що ви один раз зіграєте мою дорогу міс Марпл».
У виконанні Джеральдін Макьюен
У телеверсиях детективів Крісті часто можна помітити відступу від текстів книг – як, наприклад, в історії «У 4.50 з Паддінгтона», повністю виключений персонаж місіс Макгилликади, свідка вбивства, замість неї поряд з місцем злочину виявляється сама міс Марпл.
Втім, будь-яке втручання в авторський задум, в ідею, яку створювала Агата Крісті, ризикує зіпсувати ефект від історії, а тому має здійснюватися дуже обережно. Що стосується книг, то опублікованих історій про міс Марпл немає конкуренції, знову і знову шанувальники детектива звертаються до прочитаних багато разів романів про розслідування старої діви, якій у сучасному світі, схоже, немає місця. Строго кажучи, міс Марпл завжди була трохи дивною – відразу ж після своєї появи на світло в семидесятилетнем віці.
Сучасного Холмса Бенедикт Камбербетч зіграв, але в історії про міс Марпл довелося повертатися в минуле
Старомодна вона і для теперішнього читача – а та дійсність, в яку поміщений цей персонаж, мабуть, перетворюється в острівець миру, спокою і ностальгії. Адже важко уявити собі таке неквапливе, вдумливе, ґрунтовне розслідування вбивства в століття постійного руху, швидкості, суєти і рішення одночасно кілька справ. Та й цінність людського життя сильно впала: чи сучасна людина буде заінтригований знахідкою трупа в бібліотеці приватного будинку.
«Таємниця чорних дроздів»
І тому, можливо, настільки велика привабливість всіх тих «убивств», що розслідує міс Марпл: адже читаючи Крісті, можна перейнятися вже втраченими цінностями, поглядами, розгледіти за допомогою письменниці кожну дрібницю в будинках і околицях, вникнути у кожне слово беруть участь у розслідуванні, самому зануритися в роздуми про причини і наслідки.
Міс Марпл у виконанні Анджела Ленсбері
Одним з киновоплощений «міс Марпл» стала Анджела Ленсбері, яка зіграла в 1980 році у фільмі «Дзеркало тріснуло», вона ж, можливо, максимально наблизилася до рівня популярності дами-сищика в серіалі «Вона написала вбивство».
Thanks!
Our editors are notified.