Споконвіку війна була справою чоловіків. Однак Велика Вітчизняна спростувала цей стереотип: тисячі радянських патриоток пішли на фронт і нарівні з представниками сильної статі билися за свободу Вітчизни. Гітлерівці вперше зіткнулися з такою кількістю жінок у частинах діючої Червоної Армії, тому не відразу визнали їх військовослужбовцями. Майже протягом усієї війни діяв наказ, згідно з яким красноармейки прирівнювалися до партизанів і підлягали розстрілу. Але багатьом радянським жінкам і дівчатам була уготована не менш трагічна доля – пережити німецький полон, тортури і знущання.
Жахлива доля жінок-медпрацівників у німецькому полоні
Багато знали – краще вбити себе, ніж потрапити в полон./Фото: 3.bp.blogspot.com
Десятки тисяч жінок-медпрацівників були мобілізовані у Червону Армію. Багато хто, пройшовши курс навчання, добровольцями вирушали на фронт або в народне ополчення. Незважаючи на гуманність професії медика, німці ставилися до захопленим медсестрам, санітаркам і санинструкторам з такою ж жорстокістю, як і до іншим військовополоненим.
Існує чимало свідчень про звірства, учинених над радянськими жінками-медпрацівниками. Полонену медсестру або санітарку могла зґвалтувати ціла рота солдатів. Очевидці розповідали, як взимку знаходили на дорогах розстріляних російських санітарок – оголені, з непристойними написами на тілах. Як радянські солдати знайшли окоченевший труп дев’ятнадцятирічної дівчини-медсестри, посадженої на кіл, з виколотими очима, відрізаною грудьми і посивілим волоссям. А потрапили в концтабір очікували непосильна праця, нелюдські умови утримання, знущання і насильство з боку наглядачів.
Що чекало жінку-снайпера в німецькому полоні
Радянські жінки-снайпери./Фото: art-apple.ru
Жодна армія світу не могла похвалитися такою кількістю снайперів, як це було в роки Великої Вітчизняної в РСЧА. Лише з середини літа 1943-го до кінця війни Центральна жіноча школа снайперської підготовки випустила понад тисячі снайперів і більше 400 інструкторів. Жінки-стрілки завдали живій силі супротивника шкоди не менший, ніж снайпери-чоловіки. Фашисти боялися і люто ненавиділи відважних красноармеек і охрестили їх «невидимим жахом».
Відомі випадки, коли німецькі військовослужбовці все ж виявляли деяку поблажливість до юних снайпершам, однак, як правило, гендерний чинник не відігравав ніякої ролі. Дівчата усвідомлювали, що в полон їм краще не потрапляти, тому крім необхідного снайперського спорядження брали з собою гранати і нерідко, будучи оточеним ворогами, підірвали себе. Тих, хто не зміг зробити цього, чекали страшні муки.
Так, Герой Радянського Союзу Тетяна Барамзина, прикриваючи відступ своїх товаришів, отримала важке поранення, потрапила в руки нацистів і була піддана жорстоким тортурам. Її тіло знайшли з виколотими очима і головою, пробитою пострілом з протитанкової рушниці.
Розстріляна жінка-військовослужбовець РСЧА./Фото: ic.pics.livejournal.com
Снайпер Марія Голышкина розповіла, що її напарниця Анна Соколова потрапила в полон і після витончених тортур була повішена. Гітлерівці намагалися перевербувати потрапили в концтабір дівчат-стрільців, однак свідчень про те, що хтось з них дав згоду на співпрацю, немає. Пройшли концтабори жінки-снайпери воліли не вдаватися в подробиці перебування у фашистській неволі, не бажаючи згадувати жахи минулого.
Трагічна історія жінок-розвідниць, що потрапили в полон до німців
Поблизу Смоленська знімки страти Зої були знайдені в одного із солдатів вермахту./Фото: polkua.com
Історія знає чимало подвигів, скоєних юними радянськими разведчицами. Символом героїзму і самовідданості стало ім’я комсомолки Зої Космодем’янської, бійця розвідувально-диверсійної частини штабу Західного фронту. Вчорашня школярка пішла на фронт добровольцем. У листопаді 1941 року при виконанні завдання командування – здійснити підпали в декількох населених пунктах Московської області – потрапила в руки німців.
Дівчина піддалася багатогодинним нелюдським тортурам і приниженням. За словами господині будинку, в якому катували диверсантку, Зоя мужньо переносила знущання, не просила пощади і не видала ворогові ніякої інформації. На показову страту зігнали всіх жителів села Петрищево, і безстрашна вісімнадцятирічна партизанка встигла звернутися до співвітчизників з полум’яною промовою. Для залякування місцевих жителів тіло близько місяця провисіло на площі, і п’яні фашисти, бавлячись, кололи його багнетами.
Майже одночасно з Зоєю трагічно загинула її соратник по диверсійній групі, 22-річна Віра Волошина. Жителі радгоспу Головково, біля якого була схоплена дівчина, згадували, що вона, истекавшая кров’ю, до напівсмерті побита винтовочными прикладами, перед смертю трималася дуже гордо і з петлею на шиї співала «Інтернаціонал».
Ніж радянські жінки-військовополонені викликали шок німців
Полонені дівчата-красноармейки не виглядають зневіреними або сильно виснажені. Постановочне фото, чи дійсно попався щодо людяний комендант табору, забезпечив стерпне існування?/Фото: avatars.mds.yandex.net
Радянські жінки не тільки виявляли чудеса героїзму на фронтах. Під час перебування в полоні вони вражали гітлерівців своїми моральними якостями.
При вступі в концтабір всі жінки проходили огляд у гінеколога з метою виявлення венеричних захворювань. Німецькі медики з подивом констатували факт, що понад 90% незаміжніх російських жінок у віці до 21 року зберегли цноту. Цей показник разюче відрізнявся від аналогічних даних по Західній Європі. Радянські дівчата демонстрували високу моральність навіть на війні, де жінка постійно перебувала серед представників протилежної статі і була об’єктом їх пильної уваги.
Перебуваючи в місцях ув’язнення, радянські жінки вражали своєю стійкістю. Ув’язнені змушені були існувати в жахливих санітарних умовах, без найменшої можливості дотримання гігієни. Крім того, вони тяжко працювали фізично, часто піддавалися сексуальному насильству, за спробу ухилення від якого жорстоко каралися. Ще однією характерною рисою радянських жінок-військовополонених була непокірність. Так, прибувши в концтабір Равенсбрюк, російські жінки зажадали дотримання норм Женевської конвенції, відмовлялися виходити на роботу, оголошували голодування. А отримавши покарання у вигляді декількох годин марша по плацу, перетворили його в свій тріумф – крокували, виконуючи хором «Вставай, страна огромная…».
Подивитися на фото відважних громадянок Радянського Союзу, які не дивлячись на ці жахи знайшли в собі мужність захищати свою країну – в цій добірці.
Thanks!
Our editors are notified.