Чому під забороною в Туреччині на 100 років виявилися деякі букви алфавіту

Трохи менше ста років тому, в 1928 році, турецьке уряд вирішив радикальним чином змінити життя країни і перевести все життя в Туреччині з арабського алфавіту на латинську. «Століттями турецьку мову був закутий в ланцюги, і зараз настав час зруйнувати ці кайдани», — оголосив тоді Президент Туреччини Мустафа Кемаль Ататюрк.

Мустафа Кемаль Ататюрк.

Це було, безумовно, дуже радикальним кроком. Причиною того було неймовірна складність арабського письма — в умовах багатокультурності Туреччини це дуже перешкоджало інтеграції іноземців і не особливо сприяло міжнародних відносин із західними країнами. Багато іноземців, які жили в Туреччині роками, так і не могли навчитися читати не те, що газети або книги — їм було важко зрозуміти навіть дорожні знаки. У старому арабському алфавіті налічувалося близько 5 тисяч символів — так що складнощі виникали не тільки у читачів іноземного походження, але навіть і у місцевих наборщиков тексту в друкарнях.

Туреччина.

Навіть коли мова заходила про місцеві дітей — їм набагато легше давалося лист на будь-якому іншому мовою, заснованому на латинському алфавіті, ніж на рідному арабському. Так що президент Туреччини вирішив не обмежуватися земельними та банківськими реформами, а зібрав комісію, в якій і сам став брати участь, для того, щоб розробити новий алфавіт, а після ще й просунути його в народ. Про те, що такий перехід в принципі був можливий, він навіть не сумнівався — приклад Азербайджану був у нього перед очима. Там вдалося поширити латинський алфавіт серед тюркомовних та ісламських народів.

Турецький текст, написаний арабським алфавітом.

Так з’явився сучасний турецький алфавіт, що складається з 29 символів. Він складався з латинських букв, деякі з яких мали діакритичні знаки — спеціальні елементи, які адаптують букви під місцеве вимову. Деякі інші літери навмисне не використовувалися, так як на думку комісії в них не було необхідності. Так, в алфавіті не було Q, W та X, так як їх легко в турецьких словах можна було замінити на K, V і KS відповідно. Таким чином, наприклад, міжнародне слово «taxi» перетворилося в Туреччині в «taksi», а перське слово «Новий Рік» — «Nowruz», часто використовується курдами (народність у Туреччині), стало писатися як «Nevruz».

Таксист в Туреччині.

Далі пішов складний та довгий процес адаптації та переходу на новий алфавіт. Потрібно було замінити абсолютно всі знаки в країні, всі вивіски кафе, ресторанів, готелів та інших закладів. Журналам і газетам було закупити нові друкарські верстати — а до цього ці верстати слід було ще створити. Нові документи передбачалося писати вже з допомогою нового алфавіту, однак знань правопису у народу ще не вистачало. Для цього по всій країні стали організовувати школи для дорослих, і всі від 16 до 40 років повинні були навчитися в цих школах нового алфавіту.

Сучасний турецький алфавіт.

Щоб переконати народ у необхідності переходу на новий алфавіт, сам Мустафа Кемаль Ататюрк став їздити разом з комісією по країні і переконувати народ у важливості цієї реформи. Змінити писемність в країні, де живе більше 14 мільйонів людей за короткий термін було непросто. Частина людей вітала ці зміни і спрощення, частина обурювалася, вважаючи, що з арабською в’яззю, часто використовується для декорації мечетей, країна втрачає свою індивідуальність і красу.

Текст написаний за допомогою арабської і латинського алфавітів.

Примітно, що категоричність переходу на новий алфавіт сопрягалась з категоричністю правильного його використання. Так, ті самі «пропущені» літери Q, W та X стали не просто «зайвими», вони стали забороненими. Використовувати їх категорично заборонялося, за винятком лише кількох запозичених з англійської мови слів. Так, наприклад, відомий у Туреччині телеканал «Show TV» продовжив так називатися, а ось вітальні листівки мера одного з турецьких міст з написом «Nowruz» закінчилися для мера всенародним осудом і штрафом.

Пам’ятник переходу на новий алфавіт.

Насправді, заборона цих букв був таким категоричним не з-за лінгвістичних проблем, а політичних. Якщо для турецької мови Q, W та X не були принциповими і їх можна було замінити, то для курдської мови вони були набагато важливіше. Курди на той момент становили близько 20 відсотків населення, і зміни в алфавіті були для них більш складними, так як їм доводилося відмовлятися від рідного написання своїх імен і змінювати свої документи, якщо в їх іменах зустрічалися заборонені літери. На тлі того, що курдська мова була забороненою в Туреччині і публічно говорити на ньому не дозволялося, додаткові заборони сприймалися дуже негативно.

Використання Q, W та X асоціювалося в Туреччині саме з курдською мовою і турецький уряд намагався всіляко припинити навіть розмови про послаблення заборони. Залишати ці букви в англійських словах було можна, а в курдських — категорично не можна.

Мустафа Кемаль Ататюрк показує новий алфавіт 20 вересня 1928 року.

Така ситуація тривала аж до 2013 року, коли турецький уряд нарешті скасував заборону на Q, W і X. Чотирма роками раніше в Туреччині також з’явилося перше курдське телебачення, яке транслювало передачі 24 години на добу. А в 2012 році учням дозволили на вибір брати собі предмет курдської мови в школах. Так що скасування заборони на літери алфавіту виглядало логічним продовженням цих змін.

Зараз міжнаціональний конфлікт між турками і курдами ще триває, але навіть такі порівняно невеликі зміни, як скасування покарання за використання курдської мови у його незмінному вигляді, зі своїми рідними літерами, це вже прогрес.

Турецький алфавіт.

Про те, хто такі егіди і чому вони вірять в милосердя в пеклі, можна прочитати в нашій статті «Навіщо сонцепоклонники фарбують навесні яйця».null