Про існування Антарктики в сучасному світі дізналися тільки в 1820, але знадобилося ще 75 років, перш ніж нога людини ступила на цей незвіданий до того часу континент. У той же рік в Англії зібрали шостий Міжнародний Географічний конгрес, який був присвячений питанню дослідження Антарктики. Так почалася ера численних експедицій, яка тривала з 1895 по 1917 роки.
Їздові собаки в Антарктиді, 1970-е.
Разом з людьми в експедицію відправлялися також і собаки, що були не лише засобом пересування, але і компанією в цьому мертвому суворому краї. Описуючи собак, які використовувалися тоді для експедицій по Антарктиці, зараз можуть називати їх «хаскі», хоча фактично це були просто сильні собаки з дуже густим підшерстям, який дозволяв їм пережити холод. Собак виводили в східному регіоні Канади, відомому як Лабрадор, а також на острові Гренландія.
Їздові собаки на австралійській станції.
Згідно з документами, вперше собак привезли в Антарктику в ході Британської Антарктичної експедиції у лютому 1889 році. Судно пришвартувалося у мису Адер, і майже відразу почалася страшна хуртовина, яка тривала чотири дні. Ця заметіль відрізала шлях до судна сімом чоловікам, так що їм довелося там же, серед снігів розбивати велику палатку. Вони могли б задовольнитися й меншим житлом, особливо враховуючи, в яких умовах її довелося встановлювати, але учасники експедиції думали не тільки про себе, але і про собак — 75 всіх собак вони також загнали в намет, щоб врятувати їх від негоди.
Під час експедиції Эндуранс.
В цьому віддаленому від цивілізації і звичної нам життя регіоні собаки залежали від людей так само, як і люди від собак. Однак при всьому при цьому собаки часом виявлялися набагато більш пристосованими до сніговому краю. Так, в ході цієї експедиції, а двома місяцями пізніше, в квітні, одна з собак залишилася на крижині, що відкололася, яку стрімко віднесло в море. Команда вважала, що собака вже не жилець, однак через два з половиною місяці вона сама знайшла їх, і при цьому була доволі огрядна і в принципі в хорошому стані.
Норвезька експедиція на чолі з Роальдом Амундсеном.
Собаки були ідеальним способом для пересування по Антарктиці — запряжені в сани, вони розвивали хорошу швидкість і могли тягнути досить важкий вантаж. Моторизований транспорт з’явився на території Антарктики набагато пізніше, ніж в іншому світі, та й не завжди він добре працював в умовах сильного холоду. Та й потім, як зізнавалися самі експедитори, бути в компанії собак набагато приємніше, ніж у компанії машини.
Їздові собаки.
Вже після Другої Світової війни, в 1954 році австралійці побудували на сніжному континенті станцію Моусон, яка працює і донині. Тоді ж туди привезли собак — і для транспортування різних вантажів, і для компанії фахівцям, які працюють на станції. Собаки залишалися жити при станції в наступні 40 років.
Собаки в Антарктиді.
Поступово, механізований транспорт все більше і більше заміняв собачі упряжки. Безумовно, він був більш потужним і більш мобільним, однак багато дослідників продовжували користуватися собаками.
Фото 1970-х років.
Все змінилося в 1991 році, коли прийняли Мадридський протокол. Цей протокол встановлював правила поведінки, які б сприяли охороні навколишнього середовища в Антарктиці всіх екосистем континенту. Вчені припустили, що будь-яка хвороба серед численних собак в Антарктиці може викосити популяцію інших тварин, що живуть у прибережній зоні і не мають імунітету до подібних хвороб. Враховуючи порівняльну ізольованість цього краю, був занадто великий ризик знищити місцевих тварин.
Історичні фотографії.
Протягом наступних шести місяців всі собаки вивозилися з континенту. У тому числі і собаки зі станції Моусон, які народилися вже в Антарктиці. Більш молоді собаки вирушили в Минессоту — один з північних штатів, прилеглий до кордону Канади. Більш літніх собак відправили в Австралію, де вони стали доживати свої дні в комфорті.
Собаки для запряжки.
Так закінчилася ціла епоха співробітництву людини і собаки в Антарктиці. Набагато пізніше, в 2009 році перед бритнаским Штабом Вивчення Антарктики троє чоловіків, які колись жили і працювали з собаками в Антарктиці, встановили бронзову скульптуру собаки. Більш того, в Антарктиці є 26 географічних об’єктів, включаючи скелі, острови і рифи, які назвали в честь собак, які служили разом з людьми в цьому суворому краї.
Пам’ятник їздовим собакам в Антарктиді.
Скульптура біля Штабу Вивчення Антарктики в Лондоні.
Собачі сліди на снігу в Антарктиді.
Ми також розповідали про 10 голосних і таємничих експедицій в Антарктиду, які і сьогодні розбурхують уми вчених.
За матеріалами thevintagenews.com
Thanks!
Our editors are notified.