Чому в Україні процвітає корупція: думки депутатів

Чому в Україні процвітає корупція: думки депутатів

Депутати сходяться на думці, що корупція в Україні склалася історично, тому потрібно перевиховувати суспільство, починаючи з себе

Сьогодні, 9 грудня, у світі відзначають Міжнародний день боротьби з корупцією.

В 2014 році, через рік після Майдану, Україна посіла 142 місце з 175 в рейтингу країн за рівнем корупції, складеному Transparency International. Україна опинилася на одній сходинці у рейтингу з Угандою і Коморськими островами, набравши 26 із 100 можливих балів. Росія в цьому рейтингу опинилася на три сходинки вище України — на 136 місці.

Про необхідність боротися з корупцією в Україні говорять і міжнародні партнери країни, в тому числі США, Євросоюз і МВФ. Наприклад, виступаючи з трибуни Верховної Ради, віце-президент США Джо Байден вчора зробив особливий акцент на тому, що саме корупція заважає Україні рухатися по шляху демократії і свободи.

Кореспондент “Сегодня.иа” розпитала п’ятьох народних депутатів, в чому вони бачать корінь корупції в Україні і як з нею боротися.

Фото зі сторінки депутата в Facebook

Єгор Соболєв, голова парламентського комітету з питань боротьби з корупцією:

Корупція – це зловживання службовим становищем, коли людина збагачується за рахунок своїх повноважень, коли фактично робить бізнес на владі.

У корупції в Україні є дві причини. Перша – у нас довго не було держави, і коли воно виникло в результаті розпаду Радянського Союзу, багато людей, які пішли керувати державою, особливо після 90-х, вони пішли з метою збагачення, не з метою управління. І друга причина: саме з-за того, що ми не були державою, дуже багато людей використовували корупцію, щоб пристосовуватися до диктату, тиску інших держав, у складі яких українці жили. І тому історично корупція стала прийнятною для багатьох людей.

Щоб виправити це, треба, щоб прості люди сказали: “Я більше не хочу. Я живу в своїй державі – я не хочу, щоб тут була корупція. Я сам не буду брати в цьому участі”. І щоб до управління державою прийшли люди, які будуть управляти, яким цікаво бути лідерами держави, а не власниками своїх бізнесів.

Так, таких людей у кожному суспільстві дефіцит. Це і називається державною елітою. Але мені здається, вона народжується в Україні.

Дуже багато чого насправді залежить від самих людей. Знаєте, це як виростити квіти. Якщо є хороший грунт, якщо він поливається, якщо там добрива, то і квіти швидко ростуть і стають красивими. Тому тут від кожного з нас залежить. Кожен повинен сказати собі: “Може, я і є державна еліта?”, – і в міру своїх сил взяти участь в управлінні державою, починаючи з того, щоб бути відповідальним жителем багатоквартирного будинку, відповідальним фахівцем, відповідальним сусідом, відповідальним громадянином, закінчуючи тим, щоб бути відповідальним президентом.

Фото зі сторінки депутата в Facebook

Антон Геращенко, нардеп (фракція Народний фронт), радник міністра внутрішніх справ:

Причиною розквіту корупції в Україні стало те, що ми пострадянська держава: значна частина власності була розподілена між наближеними до колишньої влади, а решті народ старцював. А правоохоронні органи були надані самі собі: у міліціонерів і прокурорів були зарплати, які не могли дозволити їм гідно існувати. Крім того, досі існує правовий інститут поруки: якщо навіть хабарника зловлять, він розплачується з суддями і прокурорами.

Цей правовий інститут поруки ми поступово руйнуємо. У нас сьогодні повністю відкриті реєстри власності. Сьогодні, можливо, за указом Кабміну будуть відкриті реєстри по автомобільному транспорту. Відкритість – це один із шляхів боротьби з корупцією. Зараз будь-який журналіст може зайти і подивитися декларації чиновників, що у них є в реєстрі.

Створено Антикорупційне бюро, антикорупційна прокуратура. У нас велика надія на те, що ці незалежні органи зможуть притягати до відповідальності корупціонерів незалежно від їх партійного забарвлення, посад і зв’язків.

Невідворотність покарання – це важливий принцип, без якого неможлива боротьба з корупцією. Друге – це прозорість і відкритість.

Боротьба з корупцією – це постійний процес. Не можна викорінити корупцію повністю. Треба пам’ятати, що самі громадяни, замість того щоб скаржитися, дають хабар. Людина знає, що він неправий, але йде давати хабар продажного судді, і потім не скаржиться на суддю, якщо рішення приймається в його користь, хоча це шкодить всій системі держави. Тому треба притягувати до відповідальності не тільки суддю, який бере хабар, але і того, хто її даєт.

Є таке поняття – терпимість до корупції. Вона повинна прагнути до нуля. Самі громадяни повинні допомагати боротися з корупцією, скаржачись і заявляючи, що з них вимагають грошей.

Фото: samopomich.ua

Олег Березюк, лідер фракції “Самопоміч”:

Корінь корупції не тільки в Україні, але і в світі – це аморальність. Красти – це аморально. Це людська слабкість. Силу протистояти цій слабкості нівелюють або посилюють якісні закони та управлінські процеси. Якщо є якісні закони та управлінські процеси, у людській слабкості немає шансів проявлятися так часто. А якщо їх немає, аморальність цвіте. Вчора віце-президент дружньої нам держави сказав, що у нас не те що корупція, у нас ракова пухлина корупції, яка роз’їдає вас зсередини, а ви цього не помічаєте, та ще і насолоджується цим.

Щоб побороти корупцію, необхідна управлінська відповідальність і виховання суспільства. Треба виховувати дітей. Тому що якщо вони бачать, що їхні батьки крадуть, вони теж будуть красти. Повинна бути культура управління і турботи про суспільство.

Фото зі сторінки депутата в Facebook

Борислав Береза, позафракційний депутат:

Корупція роз’їдає українське суспільство з двох причин. По-перше, традиція корупції зародилася років 25 тому, ще в “совку”, А зараз прогресує. По-друге, у нас абсолютно нульовий заперечення корупції. Корупція – це вже спосіб життя.

Боротися потрібно з двома речами: самою корупцією і сприйняттям корупції. До тих пір, поки люди не будуть відчувати негатив до хабарів, підкупам посадових осіб, до того ,щоб вони отримали щось за законом, вони повинні дати на лапу, до тих пір корупція непереможна. І виховувати відраза до корупції треба з дитинства, з 5-6 років. Розповідати в садках, школах. Сформованим особистостям дуже важко прищепити неприйняття корупції. Закладати це треба починати як можна раніше. Побороти корупцію остаточно не вдалося ще жодній державі. Але почати цю роботу треба. Дорогу здолає той, хто йде.

Ще одна річ, яка може допомогти перемогти корупцію – знання того, що за кожен злочин покарання. Ось коли ми побачимо перші кілька сотень сіли на лаву підсудних, а потім опинилися в камерах злочинців, тоді в суспільстві виникне страх. Страх стане стримуючим фактором.

Фото зі сторінки депутата в Facebook

Ігор Луценко, народний депутат (фракція “Батьківщина”), член парламентського комітету з питань боротьби з корупцією

Безумовно, корупційним чинником є низькі зарплати тих людей, які працюють на відповідальних позиціях. На хвилі популізму у нас зараз дуже мало можливостей боротися за те, щоб підвищувати зарплати. Хоча секторально я бачу, що є консенсус серед політиків, серед експертів, громадянського суспільства, що деякі позиції заслуговують високої зарплати. Але тут говорячи “А”, потрібно говорити й “Б”. Тому що все держава – це цілісний організм. І правоохоронна система – теж цілісний організм. Якщо, наприклад, поліція отримує 8 тисяч, то міліціонери по 2-3 тисячі не можуть отримувати поруч з ними. Так само і з усім державним апаратом. Так само міністри собі зробили по 6 тисяч зарплати – це 100% популізм, повинна бути в 10-15 разів більше. Тоді ми отримаємо хоча б якесь моральне право вимагати: “Вибачте, давайте обмежувати себе в споживанні понад цієї суми, звітуйте про свої витрати”.

Те, що ми зараз бачимо в Україні, – це не корупція, це феодалізм. У нас просто феодальне пристрій. Те, що ми називаємо з точки зору законодавства корупцією, це всього лише вид загальноприйнятих суспільних відносин. І всі розуміють, що це основа нашого життя.

Якщо ми створюємо іншу концепцію – те, що називається демократичним суспільством, з розподілом гілок влади, з незалежним судом і так далі, – тоді у нас не буде корупції. На жаль, у нас зараз просто феодальна система, коли є одна вертикаль влади, монархічна, по суті. Відповідно, потрібно розділяти гілки влади. Це конституційна робота. Будь-які експерименти з відділенням якихось окремих шматків влади, як ми зараз експериментуємо з Антикорупційним бюро та Антикорупційної прокуратурою, – вони призведуть до того, що система почне чинити опір. Це все видимість боротьби з корупцією. В принципі, боротьба з корупцією повинна була відбуватися в рамках Генеральної прокуратури.

Я думаю, як тільки у нас з’явиться незалежне правосуддя, незалежні від певної феодальної вертикалі слідчі органи, тоді у нас буде боротьба з корупцією. Проблема в тому, що зараз у корупціонерів взагалі немає страху, тому що немає прецедентів покарання.