Після виходу на екрани фільму «Поїзд іде на схід» Лідія Драновская, яка знімалася до цього в невеликих ролях, буквально прокинулася знаменитою. Глядачі переглядали картину по кілька разів, а сама актриса отримувала неймовірна кількість листів з різних міст неосяжної країни. Їй писали лікарі і вчителі, солдати, моряки, інженери і навіть діти. Але після свого зоряного фільму актриса знімалася лише в епізодах і маленьких ролях. Чому Лідію Драновскую позбавили можливості повноцінно працювати?
Стрімкий зліт
Лідія Драновская. / Фото: www.kino-teatr.ru
Вона з’явилася на світ в учительській родині в 1922 році в українському селі Москаленки Харківської області. Їй було сім, коли батька перевели на роботу в Суми, а потім сім’я переїхала в Московську область. У 15-річному віці Лідія Драновская вперше знялася в кіно, в дитячому фільмі «Семикласники», що вийшов на екрани в 1938. Дівчинка ще двічі знімалася в кіно і абсолютно впевнилася в тому, що повинна стати актрисою.
Коли почалася війна, дівчина вирушила в Алма-Ату і вступила до ВДІКУ на курс Бориса Бібікова і Ольги Пижової. Вона була скромною, майже соромливою, але при цьому дуже талановитою. У той час на екранах з’являлися Любов Орлова і Марина Ладиніна, з якими пізніше будуть порівнювати Лідію Драновскую, але дівчина щиро вірила: вона обов’язково досягне успіху.
Лідія Драновская, кадр з фільму «Висока нагорода», 1939 рік. / Фото: www.kino-teatr.ru
Вона отримала диплом Вдіку в 1946 році і практично відразу потрапила на знімальний майданчик фільму «Поїзд іде на схід», який знімав Юлій Райзман. Режисер спеціально вибирав для зйомок не відомих акторів і актрис, а молодих, які ще не були знайомі глядачеві.
Лідія Драновская була затверджена на роль випускниці Тимірязєвської сільськогосподарської академії Зіни Соколової, а її коханого, капітана-лейтенанта Миколи Лаврентьєва грав актор театру імені Єрмолової Леонід Галлис. Для нього «Поїзд іде на схід» став дебютною роботою в кіно.
Кадр з фільму «Поїзд іде на схід». / Фото: www.kino-teatr.ru
Слід розуміти, що у важкий повоєнний час фільмів знімали трохи, а вже романтичні стрічки не знімали взагалі. В основному на екрани виходили серйозні військові драми і картини виробничої спрямованості, покликані надихати на трудові подвиги.
Юлій Райзман знімав довго. Він був дуже уважний до дрібниць і міг скасувати роботу, якщо йому не подобався зовнішній вигляд актора або несподівано виявлялися занадто видно судини на руках актриси. Епізод з освідченням у коханні зняли лише з восьмої чи дев’ятої спроби. До цього група збиралася на об’єкті, але режисерові весь час щось не подобалось. У результаті фільм вийшов чудовим, але дуже відмінним від усього, що виходило на екрани в повоєнний час.
Розбиті мрії
Кадр з фільму «Поїзд іде на схід». / Фото: www.kino-teatr.ru
Фільм користувався неймовірним успіхом у глядачів. Подивився його і Йосип Сталін разом з сином Василем. Фільм дуже сподобався Василю, а в юну і світлу актрису, яка зіграла Зіну, він практично закохався і навіть дозволив собі пожартувати, що одружується на Лідії Драновской. Батько його бурхливих захватів не поділяв. Навпаки, десь у середині перегляду, він піднявся і сказав: «Зійду на наступній станції», пішов з залу.
Природно, подібна реакція вождя не сховалася від його підлеглих. І на фільм, і на акторів, у ньому знімалися, обрушилася хвиля критики. Після цього картину демонстрували лише, як кажуть, «другим і третім екраном». Країні були потрібні робочі руки, щоб відновлювати господарство після війни, і потрібні були сильні виробничі картини, а не якісь романтичні комедії.
Кадр з фільму «У мирні дні». / Фото: www.kino-teatr.ru
Дивно, але фільм, незважаючи на критику з боку влади, прості люди полюбили. Його дивилися по багато разів, а поштова скринька Лідії Драновской просто не вміщав всі листи, які приходили щодня на її ім’я. З Челябінська і Владивостока, Мурманська і Чіти летіли послання, підписані іноді «дорогою Ліді» або «Зиночке».
Грою актриси захоплювалися, її дякували за відмінну роботу і справжній талант. А режисери немов забули про існування цієї актриси. Звичайно, вона знімалася в кіно, але тільки в невеликих ролях, не оставлявших особливого сліду в її власній душі.
Пізніше визнання
Лідія Драновская, кадр з фільму «Нахлібник». / Фото: www.kino-teatr.ru
Лідія Драновская при цьому ніколи не нарікала на долю. Вона була насправді дуже чистим і світлим людиною. Їй і в голову не спадало скаржитися на життя. Коли стало зрозуміло, що з акторською кар’єрою у неї не склалося, вона повністю присвятила себе сім’ї.
Агаси Бабаян був однокурсником Лідії Драновской по ВДІКУ, але пізніше він вирішив, що східна зовнішність не дозволить йому розкритися, як акторові. Спочатку він став асистентом режисера Олександра Згурили, знімав науково-популярні фільми, потім закінчив режисерський факультет Вдіку, працював другим режисером і вирушив у самостійне плавання.
Лідія Драновская, кадр з фільму «Крізь крижану імлу». / Фото: www.kino-teatr.ru
Агаси і Лідія стали чоловіком і дружиною, у них народилася прекрасна донька Катруся. Актриса вміла створювати теплу і затишну атмосферу в їх будинку, поетом двері їх квартири були завжди відкриті для друзів і колег. Актриса Любов Соколова, з якою Лідія Драновская дружила все життя, бувала у них часто, могла прибігти після роботи з проханням погодувати її. Щоправда, і сама вона ніколи не відмовляла в допомозі, якщо та була потрібна.
Коли Агаси Бабаян помер, Лідія Драновская залишилася жити разом з донькою.
Лідія Драновская. / Фото: www.meshok.net
У 1990 році вона зіграла Надію Крупську в історичній картині «Ворог народу Бухарін». У 1993 році на тижні російського кіно в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку продемонстрували «Поїзд іде на схід». Американські кінематографісти стали цікавитися актрисою, яка зіграла головну роль. І раптом з’ясувалося, що про неї ніхто нічого не знає.
У 1997 році її запросив Ігор Апасян зіграти роль місіс Бентлі у фільмі «Вино з кульбаб». Через півстоліття після виходу на екрани картини «Поїзд іде на схід» Лідія Драновская знову сяяла. А після вийшла передача «Мій срібна куля», присвячений творчості актриси. Віталій Вульф, автор та ведучий, трохи пізніше організував вечір в честь Лідії Драновской на сцені ЦДРІ. Вперше за все своє життя вона змогла почути довгі оплески.
Лідія Драновская. / Фото: www.mycdn.me
У 1999 році їй присвоїли звання Заслуженої артистки РФ. Лідія Драновская останні роки життя боролася з наслідками інсульту, вона насилу ходила, але при цьому дивним чином зберігала оптимізм і інтерес до життя. І сподівалася поправитися і неодмінно ще щось зіграти… Але, на жаль, не склалося… Лідія Драновская померла в липні 2008 року.
Євгенія Гаркуша, яскрава, талановита і щаслива актриса зникла з екранів, з театру Моссовета і з життя двох найдорожчих їй людей, чоловіка Петра Ширшова та півторарічної доньки Марини. Її ім’я було піддане забуттю, і лише через роки дорослої Марині Петрівні Ширшової вдалося відновити обставини загибелі мами за записами батьківського щоденника.
Thanks!
Our editors are notified.