Чому зірка фільмів «Кур’єр» і «Інтердівчинка» пропала з екранів: Зигзаги долі Анастасії Немоляєвої

Актриса, дизайнер, художник Анастасія Немоляєва | Фото: kino-teatr.ru
У 1980-х рр. Анастасія Немоляєва була однією з найкрасивіших і багатообіцяючих молодих актрис. Після головної ролі у фільмі «Кур’єр» і ролі Лялі в «Інтердівчинка» у неї з’явилися тисячі шанувальників, а режисери засипали її пропозиціями. Але в кінці 1990-х рр. вона прийняла рішення піти з кіно і знайшла своє покликання в зовсім іншому роді діяльності. Що змусило актрису кардинально змінити своє життя, і чим вона займається зараз – далі в огляді.

Анастасія Немоляєва у фільмі *Нас вінчали не в церкві*, 1982 | Фото: kino-teatr.ru
Здавалося б, подальший шлях Анастасії був зумовлений з народження: її дідусь, Володимир Немоляєв, був режисером, відомий за фільмами «Доктор Айболить», «Щасливий рейс», «Морський мисливець» та ін., батько, Микола Немоляєв, працював кінооператором, а бабуся – звукооператором на студії «Мосфільм». А ім’я її тітки було відомо всій країні – Світлана Немоляєва була однією з найпопулярніших радянських актрис.

Актриса в юності | Фото: kino-teatr.ru
Однак з юності у Анастасії головним захопленням були не кіно і театр, а малювання і вишивання. Швидше за все, вона ще тоді вибрала б для себе художньо-дизайнерське напрямок, але в 11 років вона вперше потрапила на знімальний майданчик і з тих пір часто отримувала пропозиції від режисерів. До моменту закінчення школи Немоляєва встигла знятися в 4-х фільмах і вирішила отримати професійну акторську освіту. Вона поступила в ГИТИС, де її наставником став сам Марк Захаров.

Анастасія Немоляєва на постері журналу *Радянський екран*, 1988 | Фото: kino-teatr.ru
У 16 років Анастасія Немоляєва зіграла головну роль у фільмі Карена Шахназарова «Кур’єр», після чого «прокинулася знаменитою». Пізніше вона розповідала: «Листи приносили цілими мішками. На все відповісти я, звичайно ж, не могла. Писали навіть з в’язниць, з армії… Надсилали подарунки, сувеніри, з Таджикистану я отримувала ароматні дині. Ну і визнання в любові були, само собою. Чесно скажу, ніколи до цього такого уваги з боку молодих людей я не відчувала. Незнайомі підлітки вистежували мене і вечорами співали під вікнами серенади. Ми з татом жили на другому поверсі і ночами хлопці горлали під вікном пісні під гітару. Спати стало неможливо, а вечорами мені доводилося пересуватися по кімнатах рачки, щоб мене не бачили у вікно… Тривала ця істерія кілька років».

Анастасія Немоляєва у фільмі *Кур’єр*, 1986 | Фото: kino-teatr.ru

Кадр з фільму *Кур’єр*, 1986 | Фото: teleprogramma.pro
Цікаво те, що актора на головну чоловічу роль у «Кур’єрі» знайшли саме завдяки Анастасії Немоляєвої – Федір Дунаєвський був її однокласником, і його фото вона з власної ініціативи принесла на «Мосфільм». У 1987 р. цей фільм зайняв 6-е місце серед лідерів кінопрокату – його побачили 32 млн глядачів.

Анастасія Немоляєва у фільмі *Кур’єр*, 1986 | Фото: teleprogramma.pro

Кадр з фільму *Кур’єр*, 1986 | Фото: kino-teatr.ru
У студентському віці Немоляєва знялася ще в декількох фільмах, але жоден з них не підняв стільки шуму, як «Інтердівчинка», де Анастасії дісталася роль Лялі – сусідки головної героїні, яка вирішила за її прикладом з медсестер «перекваліфікуватися» в дівчину легкої поведінки. Щоб перевтілитися в подібного персонажа, Анастасія Немоляєва вирішила поспостерігати за цими представницями «першої найдавнішої». Потайки він батьків вона пробиралася в «Інтурист». А оскільки вхід у готель був закритий для сторонніх, їй доводилося навіть давати хабарі метрдотелям. Актриса згадувала: «Нам було просто цікаво подивитися, що там. Тоді і барів-то не було, все було закрито, не пройдеш. Побачити-то ми нічого не побачили. Ну бари, ну сидять люди, що палять. Якась начебто сидить повія, загалом, нічого такого особливого ми не побачили».

Анастасія Немоляєва у фільмі *Інтердівчинка*, 1989 | Фото: kino-teatr.ru
Ця роль ледь не коштувала починаючій актрисі репутації. Погана слава прийшла ще до прем’єри фільму. Співробітники «Мосфільму», які зустрічали її в коридорах, відпускали їй услід всякі непристойності і шпильки. Немоляєва розповідала: «Я пам’ятаю, що мене так загримували на «Мосфільмі», такий потужний наклали грим, що на прохідній мені охоронець каже: «Я Вас не пущу без пропуску». Я у відповідь: «Я ось там пройшла». А він мені каже: «Йди звідси, шалава!»

Актриса, дизайнер, художник Анастасія Немоляєва | Фото: kino-teatr.ru

Кадр з фільму *Бальна сукня*, 2003 | Фото: kino-teatr.ru
У 1990-х рр. Анастасія Немоляєва продовжувала зніматися в кіно, але таких яскравих ролей, як в «Кур’єрі» і «Інтердівчинка», вже не було. З 1995 по 1999 рр. вона виступала на сцені Театру на Малій Бронній, але незабаром прийняла рішення залишити акторську професію.

Анастасія Немоляєва з чоловіком | Фото: zakulisi.ru
Під час роботи в театрі Анастасія Немоляєва знову зайнялася тим, до чого давно відчувала потяг, – дизайном і розписом меблів. Ще в 12 років вона вперше спробувала свої сили в цьому напрямку: одного разу, коли вона хворіла, лежала вдома і думала про те, що б подарувати мамі на день народження, батько запропонував їй розписати кухонну дошку. Він показав їй, як розчиняти і змішувати масляні фарби, як наносити малюнок. «А потім я тривалий час перемальовувала на дошки старовинні кахлі, лубочні картинки, городоцькі прядки – все, що знаходила у тата в книжках. Утворилася величезна колекція. Що висіло у нас на кухні, щось дарували друзям. У вільний від репетицій і вистав час теж завжди малювала. Брала з собою етюдник у кіноекспедиції. Це творчість дуже заспокоює, утихомирює», – розповіла Анастасія.

Анастасія Немоляєва з чоловіком і донькою | Фото: zakulisi.ru
Немоляєва стала однією з небагатьох, кому вдалося перетворити своє хобі в професію і досягти того, щоб улюблене заняття приносило не тільки духовне задоволення, але і матеріальну користь. Одного разу вона знайшла у дворі викинуту старовинну тумбочку, почистила її і розписала. Потім той же експеримент повторила з великим буфетом. Перший час її вироби не користувалися великим попитом – люди не шукали стару меблі, а нову, стилізовану під старовину. І Немоляєва вирішила організувати власне виробництво.

Анастасія Немоляєва в юності і в наші дні | Фото: kino-teatr.ru, 24smi.org
У 1991 р. на зйомках російсько-японського фільму «Сни про Росію» Немоляєва познайомилася з Веніаміном Скальником (Исидзимой), який працював там в якості перекладача. Його мати була японкою, а батько – російською. Актриса вийшла за нього заміж, у пари народилося троє доньок. Всі вони носять японську прізвище батька і мають подвійне громадянство. Веніамін закінчив режисерський факультет, але його співпраця з театрами не склалося, і він вирішив підтримати дружину і створити столярну майстерню. Нову справу так захопило обох подружжя, що обидва вирішили піти з кіно і театру. Анастасія розповідала: «До цього часу у мене проходили виставки, були публікації в журналах, а ось перші замовники з’явилися лише через кілька років. Довгий час у мені бачили актрису, яка розписує меблі, «порисовывает». Поступово змінювалося ставлення, мене впізнавали як художника. Сьогодні я не тільки розробляю дизайн (інтер’єр, меблі), розписую, але і керую власною студією».

Анастасія Немоляєва з чоловіком | Фото: biography-life.ru, houses.ru
З 2003 по 2011 р. Анастасія Немоляєва зіграла ще кілька ролей у кіно, але зараз всі сили віддає художньої творчості. Її роботи експонуються в багатьох галереях світу, купуються колекціонерами з різних країн. Сьогодні вона – визнаний художник-декоратор і дизайнер.

Анастасія Немоляєва за роботою | Фото: 24smi.org
Анастасія Немоляєва – не єдина «зникла» зірка культового фільму 1980-х рр.: Що сталося з акторами «Кур’єра».