Портнов і домашній сир

Що там у моїй alma mater відбувається? Екс-продавщиця домашнього сиру з передмістя Києва, а нині відповідальна за медіа-напрям у партії з собачої абревіатурою бунтує. Разом з ультрарадикалами.

Андрій Портнов їх лякає до кишкових кольок і бурчання шлунків. Ви знаєте сюжет: ректор Київського держуніверситету Губерський підписав наказ про призначення Портнова професором права. Як на мене, Андрій це заслужив більше, ніж хто-небудь інший. Він сьогодні легенда.

Виграв всі європейські суди по зняттю з себе санкцій, нахилив ДБР і порушив проти Петра Порошенка п’ять кримінальних справ. Вже отримано судове дозвіл на виїмку документації з ним, і дуже невеликий проміжок часу відділяє усіх нас від першого допиту Петра Олексійовича в затишному кабінеті слідчого. І ви уявіть його стан, коли треба буде сказати «прізвище, ім’я, по батькові». Назватися знову Черчіллем? Можуть не зрозуміти. Просто чудово, я вважаю. Тому у «порохоботов» почалися останні судоми. Не студенти вийшли з протестом, хоча вони там теж були. Типова акція стрімко йде в минуле активу «порохоботов». Подивіться на фотографії «акції», якщо хто захоче. Сюмар, відомі радикали, які засвітилися у всіх стандартних провокації останніх місяців, якщо не років. Домоглися скасування наказу ректора. Підняли авторитет Портнова на ще більшу висоту. Якщо він захоче виступити з циклом публічних лекцій, то буде повний аншлаг. Не, ну не ідіоти чи що?

Риторичне питання. Та навпаки, треба заманювати Портнова в університет, оскільки йому є що розповісти, чому навчити. В Україні немає експертів по праву такого рівня. Так він ЄСПЛ НХ вертел. Це взагалі космосом вважається в адвокатській діяльності. Хто в темі, той розуміє. На наших очах твориться «таїнство» посадки «гаранта нації» за мародерство, висновок сотень мільйонів доларів в офшори, узурпацію влади, а тут «акція». Унікальні знання і навички Портнова – справжній капітал. Не жартую. Ви думаєте, у мене з ним якісь особливі стосунки? Був знайомий чисто заочно, коли він проводив «навчально-виховні заходи» щодо нашого сайту ще в нульових. Спасибі, на все життя залишився урок. Ми ж думали, що самі круті – х..ле, тирнет, ніяких обмежень немає, хто що може зробити? Навіть не припускали такого моря креативу. Згадаю лише «нотаріально завірений скріншот екрану». Натягнули нас так, що ледь розійшлися краями.

З тих пір я часто включаю мозок в гострих ситуаціях. Всім раджу. Дуже корисний навик. Якщо б ще отримати його в нормальних умовах, наприклад, під час лекції або семінару, то взагалі було б чудово. Думаю, що не треба всіх студентів КДУ вважати упоротыми і політизованими. Звичайне співвідношення нормальних і «юберменшей». Просто показали одну частину картини. Знаєте, коли я поступав в універ, мені говорили: еее, так там засіли націоналісти, всі у вишиванках ходять, на мове лекції ведуть. Нічого подібного. Мову чув тільки від свого сусіда по кімнаті. Природно, Західна Україна. Зенеком звали. Хороший хлопець. Досі соромно, як ми над ним знущалися. Скупий був хлопець. Спробував завести свою їжу, кухоль. У гуртожитку. Ага. Потім було рідкісне зібрання творів забороненого нині Леніна, яке Зенек добув. Чому рідкісне? А там сторінки співпадали з рекомендованими в семінарських методичках. Дуже важлива штука. Можна не всю роботу х…ть, а лише сторінки. Законспектував, зрозумів, у чому цимус, і все. Зенек його нікому не давав. Боявся, що розтягнуть. І кожну ніч вибрані праці дідуся Леніна падали на нього під час солодкого сну. Волосінь, легкий рух руки і гуркіт. Може бути, як-небудь потім розповім, чому Зенек став спати в спальному мішку. Жахлива історія.

Так от, люди в універі все ті ж залишилися. Багато хто, у всякому разі. Так, загальна істерія торкнулася і КГУ. Не без цього. Взагалі, студенти легко ведуться. Особливо, якщо там протест який замутити. Навіть у мої часи ми протестували. Багатьох закликали з першого курсу. Коли повернулися – військова кафедра. А ми ж типу в чоботях два роки, ставати «німцем» (офіцером) западло. Ще й форму треба носити. Ну, якусь зелену імітацію. Апогеєм акції протесту марш на військовій кафедрі (студмістечко на вулиці Ломоносова) і колективне, пардон, сечовипускання в точці «Х». Не, ходили потім, звичайно, на заняття. Куди ж було діватися.

Ще раз повторю: «порохоботы» продемонстрували свої останні судоми. У них «кормова база» різко звужується. Останні повстали. Дурість, звичайно, повна. Головне ж знання. Точніше, їх передача. Це не про новітню версію історії нації розповідати на лекціях, абияк висмоктану з пальця В’ятровича. У кращому випадку. Заманювати треба Портнова для ведення викладацької діяльності. Чесне слово, сходив би на курс лекцій і на семінари. Навіть заплатив би. Воно того, впевнений, що варто. А в останній раз був на лекції в універі, коли приїжджав… патріарх Кирило. Так, той самий. І саме в КДУ. Битком було набито. Губерський теж був. І Табачник прийшов. Уявляєте, який жах? Отримав задоволення. Всі знають по навчанню, що рідко бувають преподи, які можуть захопити з головою. Це талант. Не сиром торгувати…