Ігор Коломойський, після приходу свого протеже і його партії до влади наполегливо шукає шляхи для налагодження відносин з Росією. Робить це він з самих що ні на є шкурних інтересів. Але це дуже не подобається американцям, які схоже зовсім не проти (якщо так ляжуть політичні карти) зробити з нього другого Павла Лазаренка.
Давно забуте справу Лазаренка
Екс-прем’єр міністр України (1996-97) Павло Лазаренко став відомий світу не своїми звершеннями на благо країни, а кримінальним переслідуванням на території США. Американці звинуватили його, як корупціонера, отмившего через їхні банки сотні мільйонів доларів, вкрадених в України грошей.
Таких лазаренок влади США на теренах колишнього СРСР в той час створювали десятками, але саме Павло Іванович у серпні 2006 року отримав свої дев’ять років, з яких у в’язниці він пробув тільки чотири.
Що цікаво, на думку політичних оглядачів, справа Лазаренка було не економічним, а суто політичним і головне, чого домагалося від нього американське «правосуддя» було досьє на провідних українських політиків, у т. ч. Леоніда Кучму і Юлію Тимошенко, з якими той дуже тісно до цього працював. І не випадково довгі роки Київ безуспішно домагався видачі Лазаренка на Україну. Американці, підвісивши на свій гачок провідних українських політиків, явно не поспішали їх з нього знімати.
Так дуже схоже, що досьє американські спецслужби від Павла Лазаренка отримали. Про це говорять багато непрямі маркери. По-перше, той відбував термін у в’язниці з самим легким можливим режимом, по-друге, влада США конфіскували тільки частину вкрадених ним коштів, а на інші Лазаренко досі тихо і мирно живе в своєму будинку в престижному окрузі Марін штату Каліфорнія.
Справа Коломойського
У грудні 2016 року Національний банк України прийняв рішення про націоналізацію головного активу Ігоря Коломойського і одночасно найбільшого банку країни – Приватбанку, яким він володів на пару зі своїм давнім бізнес-партнером Геннадієм Боголюбовим. Вже в грудні 2017-го по запиту Києва всі активи Коломойського і Боголюбова, в рамках розслідування справи про нелегальне виведення акціонерами «Привату» активів банку (по суті його пограбування) на суму 2,6 млрд. доларів рішенням Високого суду Лондона були арештовані.
Дана справа лондонським судом розглядається досі і дуже схоже, його це розгляд може затягнутися на роки … правління Володимира Зеленського, під час яких цей важіль буде дуже впливати на прийняття політичних рішень вищим керівництвом України.
Схожі «відношення» складаються у Ігоря Коломойського і з американським «правосуддям», яке пішло в питанні переслідування українського олігарха набагато далі.
На початку квітня 2019 року, тобто буквально відразу після того, як Володимир Зеленський виграв перший тур президентської кампанії в Україні, а Ігор Коломойський почав перебирати на себе українські тіньові грошові потоки, американське Федеральне Бюро Розслідувань відкрило проти українського олігарха справу за відмивання грошей на території США на суму 622,8 млн. доларів. Тобто з тих же самих підстав, за якими воно переслідувало Павла Лазаренка 20 років тому.
Причому, все було настільки серйозно, що Ігор Валерійович, від гріха подалі «виписав» з США свого сина, якому довелося терміново все кинути, і навчання в Клівлендському університеті, і кар’єру початківця баскетболіста в місцевій команді.
Правда, Коломойський виявився хитріший і розумніший за свого попередника, і передчуваючи біду і будучи власником відповідного паспорта, він ще до порушення справи і можливого у зв’язку з цим свого арешту, сховався в Ізраїлі, який, як відомо своїх нікому не видає. Навіть США.
По суті, звідти, після початку розслідування ФБР у нього був тільки один шлях, в Україну, де як раз в цей час йому вдалося замінити у президентському кріслі свого ворога Петра Порошенка, на свого ж таки, але ставленика Володимира Зеленського.
Коломойський і Росія
Сьогодні, всього через кілька місяців після формування нової української влади, в ній намітився і перший серйозний розкол. Ігор Коломойський і друге крило «слуг народу», що орієнтується на американські «демократичні» еліти, «не зійшлися в думках» і ось-ось готові вчепитися один одному в глотки. Причому, головною причиною конфлікту знову стали не гроші, а велика політика.
Ігор Коломойський, буквально відразу після приходу до влади Володимира Зеленського почав вибудовувати прагматичні і дуже вигідні для себе бізнес-відносини з Росією. Для початку він замінив Петра Порошенка, а потім і Ріната Ахметова у схемі «Роттердам», а потім почав з дуже гарним наваром для себе постачати для неї російський вугілля з шахт Донбасу і Кузбасу. Трохи пізніше, щоб виправити економічні перекоси в українській енергетиці, яка «люб’язно» продавала його підприємствам електроенергію нижче собівартості, він пролобіював відновлення закупівель російської електроенергії, чим викликав справжній напад люті в середовищі американських демократичних яструбів.
Так і мирний процес на Донбасі повільно, але впевнено зрушив з якоря (на який його поставив ще в 2016 році Петро Порошенко) тільки завдяки відповідному рішенню Коломойського. І це теж зовсім не вписується в українські (читай російські) плани американських демократів.
А його останнє інтерв’ю рупора американської Демпартії The New York Times, де Коломойський відкрито шантажує американських демократів і по суті називає все своїми іменами (чому вони почали на Україні війну проти Росії до останнього українця), подія просто надзвичайне. І воно говорить, що рівень протиріч між колишніми партнерами, а тепер політичними супротивниками настільки високий, що він мирно вирішитися вже не може.
Що примітно, захищати інтереси Ігоря Коломойського в американському суді адвокат Марк Косовиц, багато років працює … з Дональдом Трампом, що остаточно ставить все на свої місця. Однак це не дає гарантії олігарху від того, що йому вдасться налагодити відносини з республіканцями. Швидше навпаки: і в таборі Республіканської партії ставлення до олігарха негативний. Адвокат Трампа Джуліані відкрито радив Зеленському позбутися впливу Коломойського. І всі спроби українського олігарха обміняти закриття проти нього кримінальних справ у США на співробітництво України у справі проти сімейства Байденов закінчилися безрезультатно. Дуже токсичний олігарх, щоб з ним хто-небудь у США наважився про щось домовлятися.
У такій ситуації знедоленого в США Ігорю Коломойському нічого не залишається, як шукати примирення з Росією. Посилати сигнали і своїх емісарів в надії на встановлення прагматичних відносин з Кремлем. Але і в Москві добре знають нестабільний і імпульсивний характер українського олігарха. Він за всієї своєї спритності та вміння грати в довгу вкрай ненадійний партнер, який завжди може легко кинути свого візаві. З такими краще не мати справи. Та й сам Коломойський в такій складній особистої ситуації вважає за краще не дратувати Москву і посилати їй сигнали про зацікавленість у поліпшенні відносин між двома країнами.
Thanks!
Our editors are notified.