На екранах вона виглядала жвавої, ексцентричної, владної, навіженої і самовпевненою – чого тільки варті її Ізольда Тихонівна з фільму «За сімейними обставинами» і мати Родіона Рачкова з фільму «Москва сльозам не вірить»! Глядачі не здогадувалися про те, що в реальному житті вона була зовсім іншою, що колеги вважали її білою вороною, а успіх у професії і особисте щастя прийшли до неї занадто пізно, і за це довелося віддати дуже багато…
Актриса в молодості | Фото: kino-teatr.ru, 24smi.org
Стати актрисою їй було, що називається, на роду написано – її батько Никандр Ханаєв був знаменитим артистом, тенором Великого театру. Шанувальником його таланту був навіть Сталін, сім’я жила в достатку, у великій квартирі в знаменитій висотці на площі Повстання. У будинку часто збиралися кращі артисти того часу. Євгенія росла у творчій атмосфері, вона успадкувала від батька прекрасний голос і з дитинства займалася музикою і мріяла про сцену. Хоча батьки її вибору не схвалювали, але і не перешкоджали у здійсненні мрії.
Актриса в молодості | Фото: kino-teatr.ru
Ще під час навчання в Школі-студії МХАТ Євгена почула від педагогів: з такою малопривабливою зовнішністю на героїнь годі! Ось вона все життя і не розраховувала не лише героїнь, але і на будь-які інші серйозні ролі. На відміну від всіх однокурсників, вона не відправила жодної своєї фотографії ні на «Мосфільм», ні на кіностудію імені Горького. При цьому її зовнішні дані абсолютно не відповідали особистим і акторських якостей – вона завжди вела себе по-королівськи, наче була першою красунею курсу, гордої і знає собі ціну.
Євгенія Ханаева у фільмі *Монолог*, 1972 | Фото: kino-teatr.ru
Євгенія Ханаева була єдиною на своєму курсі, хто отримав персональну стипендію імені Чехова за ролі в студійних виставах. Але коли вона прийшла в театр, режисери довгий час ніби не помічали її таланту – їй діставалися малопомітні ролі в театрі, а коли акторам підвищували зарплату, про неї говорили: «Вона обійдеться, у неї багата сім’я!». Тільки після того, як Ханаева замінила захворілу актрису у виставі «Марія Стюарт», її королева Єлизавета підкорила і глядачів, і критиків. Але навіть після цього успіху знову були 5 років простою! Горда, скромна і інтелігентна Ханаева ніколи нічого не просила і не скаржилася – просто мовчки чекала своєї години. І дочекалася коли в театр прийшов новий керівник, Олег Єфремов, вона стала справжньою зіркою Мхату.
Кадр з фільму *Дивні дорослі*, 1974 | Фото: kino-teatr.ru
В театрі у неї не було друзів. Її вважали білою вороною, цуралися і навіть побоювалися. А вона й не шукала спілкування. Її відстороненість брали за зарозумілість, а їй просто не було з ким поговорити. Навіть на гастролях вона не брала участь у дружніх посиденьках. Ханаева завжди трималася особняком.
Євгенія Ханаева у фільмі *Розіграш*, 1976 | Фото: kino-teatr.ru
На екранах Ханаева спочатку з’являлася лише в фільмах-виставах. Тільки в 50 років актриса почала зніматися в кіно, де їй теж діставалися ролі другого плану. Але і тут вона дочекалася свого зоряного часу, коли в 55 років отримала головну роль у фільмі Володимира Меньшова «Розіграш». Спочатку Ханаева відмовлялася від ролі – не вірила в те, що готова до такої великої роботи. Вона навіть сказала Меньшову: «Походіть по театрах, подивіться інших актрис». Але режисер був наполегливий, і актриса поступилася, про що пізніше не пошкодувала – фільм «Розіграш» дивилося більше 33 млн глядачів, а Ханаева була така переконлива в образі вчительки, що її навіть запросили на з’їзд педагогів.
Кадр з фільму *Москва сльозам не вірить*, 1979 | Фото: kino-teatr.ru
Володимир Меньшов зміг розкрити багатий потенціал Євгенії Ханаєвою, не помічений іншими майстрами. Через 3 роки він запропонував їй роль у фільмі «Москва сльозам не вірить», і ця робота стала однією з кращих в її творчій біографії. Режисер говорив: «Кіно багато втратив з-за того, що не відкрило її раніше. Я щасливий, що ця честь належить саме мені… Вона була скромнейшим, найтихіший людиною, ніж всі безсоромно зловживали. Актори приходили на майданчик і відразу починали ставити свої умови – кого знімати першим, скільки часу вони взагалі сьогодні можуть приділити і т. д. На тому ж «Розіграші» Ханаева вже сиділа загримованою в 9 ранку, а починала працювати тільки до обіду. І лише одного разу вона не на жарт злетіла. Влаштувала такий рознос, що мені стало дуже соромно. Я ж думав – ну сидить людина, нікуди не квапиться, і навіть не зрозумів, що переді мною просто дуже інтелігентна, добре вихована жінка…»
Євгенія Ханаева у фільмі *Москва сльозам не вірить*, 1979 | Фото: starhit.ru
Характерні вікові ролі стали її візитною карткою. На відміну від багатьох актрис, Ханаева часто грала не саму себе, а повну свою протилежність. В житті – скромна, спокійна, тиха, ніжна, замкнута, інтелігентна, на екранах – безглузда, галаслива, напориста, скандальна, не терпить заперечень. Такою її і полюбили глядачі, зачаровані її Ізольдою Тихоновной з фільму «За сімейними обставинами».
Євгенія Ханаева у фільмі *По сімейним обставинам*, 1977 | Фото: kino-teatr.ru
Кадр з фільму *По сімейним обставинам*, 1977 | Фото: kino-teatr.ru
Справжня любов до неї прийшла теж тільки тоді, коли вона вже розміняла п’ятий десяток. Ханаева була заміжня, у неї ріс син, але у цьому шлюбі вона не була щаслива, хоча про причини ніколи нікому не розповідала. Актриса проводила в театрі все свій час – просто тому, що їй не хотілося йти додому. Там вона зустріла свою любов – актора Льва Іванова. Він теж був одружений, його дружина була тяжко хвора, і він не міг її залишити. А Ханаева зважилася на відчайдушний крок. Вона пішла від чоловіка, залишивши з ним 11-річного сина – так вона покарала саму себе. На екранах вона часто з’являлася в образі матері, а в житті цю роль так і не дограла. Її рідний син бачив її тільки по телевізору і довгі роки не міг їй пробачити того, що вважав справжньою зрадою. Але актриса не могла вчинити по-іншому – заради любові вона готова була йти на жертви.
Кадр з фільму *По сімейним обставинам*, 1977 | Фото: kino-teatr.ru
Євгенія Ханаева у фільмі *Тихі трієчники*, 1980 | Фото: kino-teatr.ru
Слава, успіх, визнання, любов прийшли до неї занадто пізно. За своє щастя їй довелося віддати високу ціну, а насолодитися ним вона так і не встигла повною мірою. Ханаева любила водити машину і проводила за кермом багато часу. Одного разу автомобіль, який їхав попереду неї, різко загальмував. Актриса теж вдарила по гальмах, голова різко відкинулася назад, після чого виникла гостра біль у шиї. Через кілька днів біль пройшла, а через 2 місяці знову з’явилася.
Кадр з фільму *Час для роздумів*, 1982 | Фото: kino-teatr.ru
Євгенія Ханаева у фільмі *Божевільний день інженера Баркасова*, 1982 | Фото: kino-teatr.ru
Виявилося, у Ханаєвою стався зсув шийного хребця. Лікування не допомагало, біль у шиї була постійним і нестерпним. Актрисі зробили операцію, але після неї вона так і не прийшла до тями. 8 листопада 1987 р. Євгенії Ханаєвою не стало. Їй було всього 66 років. Вона вже не дізналася про те, що їй було присуджено звання народної артистки СРСР…
Євгенія Ханаева у фільмі *Пізня любов*, 1983 | Фото: kino-teatr.ru
Тільки під час хвороби актриса почала спілкуватися з найріднішою людиною: Чому Євгенія Ханаева відмовилася від спілкування з сином на 19 років.
Thanks!
Our editors are notified.