Голова Сі: «Дані переважніше слів»

Світові аналітичні центри з цікавістю продовжують вивчати матеріали проходив в кінці жовтня т. р. 4-го пленуму ЦК КПК 19–го скликання. Інтерес викликають багато рішень, у тому числі зафіксована в комюніке завдання «активної участі в глобальному управлінні та послідовного внесення вкладу в розбудову спільноти єдиної долі людства». Аналітики акцентують увагу на тому, що ця задача ставиться одночасно з іншого – створення, а головне, втілення в життя нового високотехнологічного суспільства.

У зв’язку з цим на Заході обговорюються висновки дослідження провідного аналітика Міжнародного центру киберполитики Австралійського інституту стратегічної політики Саманти Хоффман. Головний її висновок полягає в тому, що Китай не обмежується оборонною стратегією перетворення країни у високотехнологічне суспільство, а прагне перетворити, в кінцевому рахунку, спочатку найближчих сусідів, потім сферу впливу, і в завершення – весь світ за китайським лекалами високотехнологічного управління на базі традиційних конфуціанських цінностей (global Engineering consent. The Chinese Communist party’s data-driven power expansion, Report No. 21/2019).

Використовуючи державні підприємства китайські технологічні компанії і партнерські стосунки по всьому світу, як з західними компаніями, так університетами, Китай будує глобальну екосистему цифрового управління. Ця система включає в себе постійно поповнювані сховища даних, розвинену безпечну, по можливості транскордонне хмарну систему зберігання даних, власну апаратну базу і, нарешті, повний комплекс штучного інтелекту.

Більшу частину цих компонентів розробляє і виробляє сам Китай. Іншу він запозичує на Заході, в основному в американських компаніях і переробляє сам. Третю – бере із країн-партнерів та союзників, насамперед, з Росії.

На думку Саманти Хоффман, китайський киберсоциализм або киберконфуцианство, – це перша у світовій історії державна машина, що функціонує на основі жорстких правил (алгоритмів). Алгоритм, на відміну від законодавчої норми завжди жорстокий, однозначний і не допускає різного тлумачення або пристосування до ситуації. Алгоритм у вигляді настільки модних нині смарт-контрактів – це умовно виконується програми. Тобто за наявності певних умов, програма, не дивлячись ні на що, здійснює певні дії.

По суті, Китай вперше в світі створює принципово нову превентивну автоматизовану державну машину, яка розрахована не тільки на внутрішній, але і на зовнішнє використання. На думку авторів, в реальності китайське керівництво поставило завдання створити систему ефективно функціонуючого державного апарату як гігантської машини, природно, вільної від корупції, кумівства, розкрадань та інших недоліків, властивих державним структурам у всі часи і у всьому світі.

Згідно з висновками австралійського доповіді, для правлячої групи партійного китайської держави сучасні високі технології, включаючи великі дані, штучний інтелект, суперкомп’ютери і хмарні обчислення, а також розумні міста, системи суцільного відеоспостереження і т. п. представляють собою цінні інструменти створення алгоритмічного управління не тільки Китаєм і китайським народом, не тільки союзниками і партнерами Китаю, а й у перспективі всім людством.

Деякі західні фабрики думки, а слідом за ними і розвідувальні кола прийшли до висновку, що ймовірною справжньою метою Китаю є не інформаційно-комунікаційний суверенітет країни і вічне збереження панування комуністів в Китаї, а переробка всього світу з китайським алгоритмічним лекалами відповідно до китайської історичною традицією і світоглядом.

Без такої широкої перспективи до останнього часу залишалася незрозумілою дивовижна щедрість Китаю в передачі технологій електронного державного управління, нагляду та контролю за громадянським суспільством щодо китайським друзям і союзникам. З 2017 р. по даний час Китай передав програмно-апаратних, організаційних та інформаційно-комунікаційних рішень в області спостереження та контролю над громадянами на мільйони юанів і доларів своїм союзникам і клієнтам по всій планеті зовсім безоплатно.

Мало хто розуміє, – пише Саманта Хоффман, – що широкі жести Китаю в області безкоштовної заміни західних апаратно-комунікаційних рішень на китайські, величезні масштаби сприяння у створенні систем державного управління і національної безпеки, і, нарешті, відкриття філій китайських компаній та центрів розробок у країнах-партнерах, є не чим іншим, як інструментом глобалізації китайського державного нагляду і контролю за поведінкою.

З цим пов’язується і помічений в співтоваристві П’яти очей (Five Eyes – єдине кіберкомандування Австралії, Канади, Нової Зеландії, Великобританії і США) зростання, починаючи з 2015 р. безоплатних або пільгових поставок програмно-апаратних комплексів для збройних сил і розвідувальних агентств країн-партнерів, конфідентів і друзів Китаю. Фактично, через заміну західних китайськими серверами, комп’ютерами, маршрутизаторами і т. п. Піднебесна ставить під контроль НВАК збройні сили інших країн, що прагнуть до дружби з Китаєм.

Інженерія домінування

Цифрові інструменти революціонізують старе мистецтво маніпулювання громадською думкою. У XXI столітті Захід остаточно визнав міць і перевага китайського стратегічного мистецтва. Необхідно констатувати, пише Хоффман, що тільки сьогодні західні військові розвідники, політики переймаються, але ще не повністю перейнялися, свідомістю, що світ може бути більш руйнівним, ніж війна, а маніпулювання – ефективніше примусу. Фактично, вся китайська стратегія і тактика, що нараховує тисячі років безперервного розвитку, базуються на перевагу непрямій, непомітною і тому найбільш ефективної влади. Не буде перебільшенням сказати, що алгоритмічне домінування – це технологічна реалізація знаменитих трактатів Сунь Цзи та інших китайських військових мислителів, що пропонують обхідний, а не лобової шлях до перемоги в противоборствах, «не шлях війни, а шлях хитрості».

Досягнення в області збору даних, технології штучного інтелекту і поведінкового м’якого примусу, нарешті, дозволили китайцям на інструментальному рівні реалізувати те, що на рівні суджень було добре відомо їм кілька тисяч років тому. Якщо традиційні західні реклама і пропаганда є досить брутальними способами корекції думки населення, то алгоритмічна політика дозволяє не просто маніпулювати, а формувати і використовувати глибинні, аж до інстинктивних установки мас, що визначають їх дії в реалі та віртуалі. Це дозволяє цільовим групам не випинати своє панування, а реально з високим ступенем ймовірності, домагатися потрібних результатів за рахунок слабких впливів і економного витрачання ресурсів.

Можливо, одним з найбільш вражаючих результатів, досягнутих Китаєм, є мовчання розвідувального співтовариства, політиків, громадянського суспільства на Заході щодо китайської експансії інтелектуальної обробки даних по всьому світу, поверх кордонів і т. п.

Як не дивно, вперше небезпека поведінкової агресії була усвідомлена по обидві сторони Атлантичного океану в результаті скандалів навколо президентських виборів у США. Дивним чином, Захід стрясають скандали, пов’язані з політичною консалтинговою фірмою Cambridge Analytica використала дані по 50 млн. учасників соціальної мережі Facebook для здійснення цільових операцій, пов’язаних з голосуванням за Трампа і Brexit.

Окрім Cambridge Analytica увагу, пов’язане з незаконними поведінковими діями, постійно залучається медіа до Росії і невловимим російським хакерам. Саме Росія, на думку Хоффман, безпідставно звинувачується в широкому використанні цифрових технологій для маніпуляцій громадських думкою в Сполучених Штатах та ряді європейських країн.

У доповіді наголошується, що ніхто нічого не говорить про Китаї. Більше того, складається враження, що китайці навмисно використовують в якості своїх мимовільних пособників схильні до сенсацій і неглибоким узагальнень американські і європейські медіа. На думку спільноти П’яти очей, замість того, щоб досліджувати головне – глобальну китайську поведінкову ініціативу, – вони зосереджуються на другорядному – конкретною програмою Cambridge Analytica і незадокументованому втручання Росії у президентські вибори 2016 р.

Зробити світ гармонійним з партією

КПК навіть не приховує всередині Китаю своєї фундаментальної мети – забезпечити не просто панування у світовому інформаційному просторі, а перетворити весь світ в ресурс для китайського розвитку. Генеральний секретар Сі Цзіньпін, як вже було зазначено, головною метою розвитку країни називає «Формування спільноти спільної долі для людства».

Інструментарій, який покликаний елімінувати в зародку загрози партійної і державної безпеки, відомий керівництву партії й держави як «система соціального кредиту». Через формування системи показників соціального кредиту на громадян держави та кількісну оцінку цього довіри по кожному громадянинові КПК прагне створити перший у світі суцільної глобальний інструмент забезпечення потрібного партійному керівництву поведінки на основі рівною мірою примусу і заохочення.

Китайське керівництво вважає, що найбільші загрози ідеологічної, культурної та політичної безпеки пов’язані не з внутрикитайскими проблемами, а формуються і проявляються ззовні. Принцип «зовнішня маленька загроза більш руйнівними великої внутрішньої проблеми» є найважливішим принципом китайської внутрішньої політики, який недооцінюють за кордоном. Китайці, спираючись на п’ять тисяч років безперервної історії, прийшли до непохитній для себе висновку: справді руйнівні для китайського єдності, процвітання і спокою, проблеми завжди починалися ззовні. Внутрішні потрясіння або накладалися на зовнішні катастрофи, які породжувалися ними.

Саме тут полягає головний секрет китайської політики. Цей секрет зовсім не осмислений західними керівниками, розвідувальним співтовариством і дослідниками. Китайці, навіть на внутрішні події, завжди дивляться через призму зовнішніх. Для китайської цивілізації, на відміну від західної, характерно особливо пильну увагу саме до зовнішнім, а не внутрішнім подіям, ризиків, загроз. Багато в чому це пов’язано з тим, що протягом своєї історії Китай ніколи не прагнув політично розширитися за межі досить обмеженого району басейнів річок Янцзи і Хуанхе, в якому історично і існувала китайська нація.

Першою за багато століть спробою взяти під контроль зовнішні процеси, а відповідно і зовнішні ризики і загрози, стала окупація після Другої світової війни Тибету, Уйгурии, які раніше не входили до складу Китайської імперії. Китайська еліта за минулі 50 років прийшла до висновку, що прямий захоплення ворожих територій породжує у китайців ще більше проблем, ніж боротьба з ними. Тема Тибету розвела Китай та Індію, негативно позначилася на сприйнятті Китаю в англосаксонському світі. Окупація Уйгурии підірвала китайсько-мусульманські відносини.

В даний час китайське керівництво вирішує задачу стабілізації та гармонізації ситуації в Євразії на основі формування сфери спільного сопроцвітання, забезпечуваною, в тому числі, ефективною системою колективної захисту суверенітету. Західними розвідками ця система трактується як прагнення Китаю поширити на сусідні з Китаєм держави китайську систему управління і моніторингу поведінки громадян на основі даних. Згідно з однією зі статей, опублікованих у китайських партійних виданнях, «інженерія поведінкових даних не тільки гармонізує внутрікітайскій відносини, а й може бути успішно використана зовні в рамках конфуціанського принципу: відмінності – не перешкоди для гармонії.

Тепер більш детально про механізми алгоритмічного впливу.

GTCOM

GTCOM – це одна з провідних світових компаній в області великих даних і штучного інтелекту. Компанія була створена в 2009 р. як дочірня компанія Центрального департаменту пропаганди, прямо контрольована найбільшим у світі видавцем і телерадиовещателем на іноземних мовах – China Publishing Group. Ця структура в даний час видає літературу, а також веде інтернет – і телерадіомовлення на 65 мовах в 200 країнах світу.

GTCOM спочатку повинна була створити і забезпечувати сучасну програмно-апаратну базу зі збору, обробки та зберігання даних для материнської компанії. Проте в даний час зазначена діяльність є лише невеликим сегментом спеціалізації GTCOM.

GTCOM виконує головні підряди по створенню, адаптації та експлуатації платформ роботи з великими даними для НВАК, китайської розвідки, найбільших державних і комерційних компаній. Також компанія відповідає за створення матеріально-технічної бази в рамках формування системи соціального кредиту.

За оцінкою американського розвідувального співтовариства, GTCOM є найбільшим, або другим (після Axiom, США) та агентством по роботі з неструктурованими даними. GTCOM створила і ефективно експлуатує можливо найбільш просунуте в світі інтегроване сховище даних часових рядів, індивідуалізованих даних фізичним та юридичним особам, даних фінансових транзакцій, а також даних з інтернету речей. Хоча значна частина даних про компанії засекречена, представники спільноти Five Eyes переконані, що GTCOM перевершує АНБ за можливостями збору та інтеграції неоднорідної інформації, що включають структуровані і неструктуровані дані, відео, аудіо, зображення, дані датчиків, дані фінансових транзакцій, стандартизовані об’єктні дані, юридичні, фізичні, міські дані і т. п.

Мережа партнерств і альянсів GTCOM збирають всі види даних. Так, одна з його численних платформ Insaidersoft, що займається візуалізацією, збирає 10 терабайт даних в день і близько 2,5-3 петабайт в рік. 10 терабайт – це 4000 годин відео високої частоти, 5 трлн. слів. 3 петабайта еквівалентні 20 млрд. фотографій або 1,8 трлн. сторінок. Хотілося б підкреслити, що це – лише одна з 12 платформ, які створила та з якими працює GTCOM.

За оцінкою АНБ, ще одна платформа YeeSight інтегрує 12 найбільш передових програм аналізу природних мов і дозволяє в день аналізувати до 700 млрд. текстів ємністю 4 машинописних сторінок. Останнім часом GTCOM створила найбільшу в світі корпоративну систему семантичного перекладу з матрицею 35 на 35. Тобто підключені до цієї платформи можуть щодня онлайн або архівному режимі переводити скільки-завгодно великий обсяг текстів з 35 на 35 мов.

Щоб підкріпити інформаційну агресію, Китай на відповідних міжнародних форумах висунув і домігся схвалення ініціативи «Розуміння – ключ до співпраці». В рамках ініціативи усі держави та юридичні особи – учасники ініціативи «Один пояс і один шлях», та її компоненти «Цифровий Великий Шовковий Шлях», в обов’язковому порядку підключаються до перекладацької системі GTCOM. Таким чином, вони де-факто передають всі дані, в тому числі внутрішнього характеру, китайському уряду в особі GTCOM. В рамках цієї ініціативи в даний час в системі GTCOM зберігаються поповнювані в онлайн режимі дані на 30 млн. юридичних осіб та 500 млн. фізичних осіб, які проживають та зареєстровані за межами Китаю.

GTCOM є частиною партійно-державної екосистеми суб’єктів, що відповідають за прогнозування, запобігання ризиків політичної і державної безпеки. Значення цієї системи виходить далеко за початкові рамки створення кращої в світі семантичної перекладацької системи з китайської на іноземні мови і навпаки».

У 2018 р. Директор з великим даними GTCOM Лян Хаою сказав: «Завдяки прослуховуванню та інтерпретації трансязычных даних в режимі реального часу компанія ввела нові стандарти забезпечення оперативно-політичної безпеки країни в цілому та окремих її регіонів… Тільки з допомогою своєчасного розпізнавання зображень і голосів, а також переведення відео в фотоконтенту з подальшим розпізнаванням, країні вдалося на десятки відсотків зменшити ризики політичної і державної безпеки».

Корінним відзнакою китайської системи від всіх інших є функціональна, а не відомча, спеціалізація. Наприклад, у Великобританії, Сполучених Штатах, Австралії кожен сегмент, наприклад, міністерство закордонних справ, міністерство оборони, розвідувальні агентства і т. п. мають власні системи зберігання, обробки та аналізу різнорідних даних. В Китаї ж відомчих сховищ як таких немає. Всі ці функції виконує GTCOM. Відповідно в рамках функції кожне відомство має свій обсяг допуску. Переважна більшість фахівців по зберіганню даних переконані, що китайський підхід щодо ефективності і економічності значно, можливо, на порядки, перевершує традиційні західні.

Починаючи з 2015 р., китайське керівництво висунуло підхід: «дані переважніше слів». Традиційно керівництво партії і держави отримувало інформацію про настрої в суспільстві для забезпечення політичної безпеки, спираючись на традиційну, що склалася на Заході, соціологію. Головним інструментом отримання інформації були опитування. Після проголошення ініціативи GTCOM так само, як і багато компанії по обох сторони Атлантичного океану взялися за аналіз соціальних медіа. Вся різниця між китайцями –з одного боку, і європейцями і американцями – з іншого, в тому, що другі так і залишилися на рівні поведінкового аналізу соціальних мереж. Вони продовжують грати з кількістю твітів з тієї чи іншої теми, їх емоційним навантаженням, частотою цитування, охопленням аудиторії і т. п.

Китайці ж приймають до уваги значне розходження між словами і справами, вперше використовували для поведінкового аналізу не дані соціальних мереж, а результати відеоспостереження, дані фінансових транзакцій, дані, що надходять від датчиків інтернету речей, і т. п. станом на сьогоднішній день Китай в особі GTCOM є єдиною державою, яка має інструментарієм масового моніторингу практичного поведінки, висловлювань. Китайська методика дозволяє прогнозувати і аналізувати настрої в реальному часі не тільки в инфосфере, але і в дійсності, в повсякденній реальності, оцінювати не тільки слова, а що набагато більш важливо, вчинки.

Серед останніх ініціатив GTCOM – створення Інституту 2020 або Інституту когнітивних і поведінкових досліджень. Головним завданням Інституту 2020 на сучасному етапі є розробка принципово нових технологій машинного навчання, глибоких нейронних мереж обробки природної мови, розпізнавання мови, формування текстових масивів цілеспрямованого, неусвідомлюваного впливу». Ці технології у відповідності із завданнями, поставленими перед Інститутом, повинні дозволити до кінця 2020 року створити першу діючу платформу ідентифікації текстів та відеоряду за критеріями порушення певних емоцій, формування глибинних переконань і активізації установок і домінант.

Іншими словами, Китай першим в світі збирається перейти від аналізу текстів, як на китайською, англійською та іншими мовами не тільки за критерієм змісту в тексті закликів або спонукань до «насильницьких, реакційним, антигромадським діям, наявності порнографічної та іншої конфіденційної інформації», але й автоматизованої ідентифікації та оцінки поведінкової ефективності текстів та відеорядів.

За допомогою платформи мається на увазі не тільки вимірювати, а відповідно підвищувати ефективність впливу генерованого контенту на поведінку громадян Китаю та інших країн, але й розпізнавати подібні дії і їхній вплив з боку іноземних держав і закордонних операторів інформації.

Принципова відмінність китайської системи від використовуваної в Сполучених Штатах є відмова від застосування суто кількісних формальних ознак, типу, кількості задіяних в інформаційних операціях акаунтів у соціальних мережах, частоти цитування, посилальної маси і т. п. Китайці збираються вимірювати не саму по собі інформацію, як це роблять американці, а емоційний, культурне, а головне поведінкове вплив генерованого контенту.

Керівник Інституту Джава Ти Джун крім керівництва Інститутом, є професором і завідувачем кафедри комп’ютерних наук і технологій в Харбінському технологічному інституті (HIT – аналог американського MIT). Інститут є так званим, одним з «семи синів національної борони КНР», тобто одним із семи провідних китайських науково-дослідних центрів, що вносять найбільший внесок у дослідження і розробки для НВАК.

Що стосується озброєння, заснованих на даних, включаючи технології поведінкового впливу, то Китай випробує іншу послідовність. Фундаментальні дослідження і базуються на них прикладні розробки, що здійснюються в рамках GTCOM, доповнюються інструментарієм, що фінансується Національним фондом природних і комп’ютерних наук Китаю і розробками, створеними в рамках реалізації Національної програми досліджень і розробок розвідки Китаю. Зазначені досягнення систематизуються, перетворюються, якщо мова йде про IT сфері додатки, програми, платформи, і віддаються для використання всередині Китаю в рамках Програми Державної Ради і поза Китаю в рамках зовнішньополітичних ініціатив МЗС країни.

Особливо слід підкреслити, що фактично GTCOM виконує функцію IT підрозділи для всього китайського керівництва. Це дозволяє розвивати всі інформаційні, аналітичні та програмні інструменти самих різних китайських міністерств і відомств на одній програмно-апаратної, інформаційної, кадрової та організаційної бази. Оскільки всі платформи національної безпеки Китаю, включаючи не тільки міністерства і відомства, але і регіональні підрозділи Міністерства громадської безпеки у найбільш чутливих для Китаю регіонах, типу Сіньцзяню і Тибету, базуються на єдиній платформі – GTCOM, це робить сумісними всі бази даних і знань китайських міністерств і відомств, державних, партійних та інших організацій.

Фактично Китай став першою країною в світі, де, принаймні, в рамках внутрішньої і зовнішньої національної безпеки діє єдина інтегрована, так звана «безшовна» (в сенсі відсутності бар’єрів і кордонів) інформаційне середовище, що охоплює дані, програми та інфраструктуру.

В якості прикладу можна навести співпрацю між GTCOM і Haivun Data (HD). HD є генеральним розробником, а відповідно, нішевим підрядником всього поліцейського софту. Не так давно компанії вдалося створити ефективну технологію розпізнавання микродвижений губ, що дозволяє читати по губах на відео, де відсутній звуковий ряд. Після того, як технологія була розроблена і стала використовуватись для ідентифікації людей в рамках діяльності поліції, HD передала розробку GTCOM. В результаті вдалося поєднати систему беззвучного читання з системами автоматизованого перекладу. Китай отримав фантастичний інструмент вилучення інформації з відеопотоків, переданих з різних країн світу.

GTCOM США

GTCOM активно представлений у Сполучених Штатах. Вона зареєстрована в Нью-Джерсі і Каліфорнії в якості іноземного акціонерного товариства «GTCOM Technology Corporation». Керівниками компанії є Ян Гоцин і Тому Нігро. Компанія в Сполучених Штатах позиціонує себе як стратегічний партнер Alibaba, Cisco, Microsoft і Softbank. У Сполучених Штатах GTCOM підкреслює, що також пов’язана з офіційним Китаєм, як і материнська компанія.

Незважаючи на спроби нинішньої адміністрації США блокувати, або, принаймні, значно звузити діяльності компанії в Америці, це не вдається з-за позиції комп’ютерної індустрії. З одного боку, американські IT-компанії, незважаючи на Великий китайський фаєрвол, активно продовжують працювати на одному з трьох найбільших планетарних IT ринків і тому категорично не підтримують вимоги адміністрації Трампа по ізоляції китайських компаній на американському ринку.

З іншого боку, по цілому ряду напрямків, особливо пов’язаних з системами автоматизованого перекладу, а також біхевіористського аналізу контенту, GTCOM пропонує вельми конкурентоспроможні рішення, які використовують провідні американські IT компанії, включаючи Google, Facebook і т. п.

Управління через зручності

Китайські партійно-державні технології управління чим далі, тим більше не носять стимулюючий, а не примусовий характер. Набагато більш ефективний контроль над людиною і організаціями може бути отриманий шляхом страху і примусу, а через створення інстинктивних бажань стати частиною чогось, і в обмін користуватися зручними, економічними та ефективними рішеннями цього чогось. В китайській школі управління такий тип керівництва отримав назву «управління через зручності».

При управлінні через зручності відбувається розмін самостійності на можливість дешево або безкоштовно користуватися чимось зручним і привабливим для задоволення повсякденних потреб чи вирішення інших важливих для людини чи організації завдань.

Згідно китайської доктрині, урядове управління через зручності реалізується за допомогою надання громадянам послуг безкоштовними державними службами. Наприклад, системи керування трафіком в розумних містах на основі штучного інтелекту дозволяє помітно підвищити якість життя жителів перевантажених мегаполісів. Відповідно уряд, а точніше адміністрація міста в обмін може очікувати від громадян більш чіткого дотримання громадського порядку та дисципліни.

Як показує практика, для переважної більшості громадян будь-якої проблеми в тому, що їх дані збираються і обробляються, ні у разі, якщо в обмін вони отримують першокласні безкоштовні послуги. Власне оплата послуг даними або управління через зручності стало базисною моделлю розвитку англомовного інтернету ще з середини 90-х років. Саме безкоштовні пошуковики, які збирають дані своїх клієнтів, – це і є найбільш чиста модель управління через зручності. Якщо для Заходу це було випадковою знахідкою в період раннього розвитку інтернету, то в Китаї управління через зручності – це історична традиція, що налічує століття.

Глобальна система даних

Є поширена помилка, що тільки виробники програм та іншого софта, типу пошукових систем, соціальних мереж, комп’ютерних ігор, електронної комерції тощо стають власниками чужих даних. Насамперед, власником чужих даних стає власник інфраструктури і харда, де б він не був розташований фізично. Той, хто виробив сервер, гаджет або суперкомп’ютер, використовує його як зовнішній термінал для отримання даних, що обробляються встановленими програмними засобами.

Найважливіше положення досі не усвідомлене політиками, полягає в тому, що власність на дані визначається, насамперед, не власністю на софт, і навіть не власністю на хард, а монополією на виробництво харда. Виробники харда – серверів, комп’ютерів, гаджетів і різного роду комунікаторів – завжди можуть отримати дані, оброблювані на його комп’ютері, незалежно від фізичного розташування цього сервера.

Тому китайці, розглядаючи дані, бачать у власності на них головне неодмінна умова сучасного суверенітету. Відповідно, вони розуміють, що суверенітет зможе бути дотриманий, якщо тільки хард, причому не у власному вигляді, а у вигляді виробництва первинних основних компонентів комп’ютерів – мікропроцесорів, пам’яті, відеокарт і т. п. здійснюється не просто на території тієї чи іншої держави, а повністю підконтрольний йому. Тому Китай – це не стільки Baidu і Alibaba, скільки, в першу чергу, Huawei, GTCOM і Lenovo.

Лише повністю власне виробництво і тому повна підконтрольність виробництва харда, софта і великих даних гарантує в сучасному світі державний суверенітет.

Китайці, маючи колосальні фінансові ресурси, не пішли шляхом скупки часток участі в компаніях, що виробляють хард самого різного виду та системи телекомунікацій, а вклали кошти у створення нехай і поступаються американським, японським і т. п. суперкомпьютерам і гаджетів, власних ліній по виробництву найважливіших компонентів, включаючи процесори, відеокарти, чіпи з пам’яттю і т. п. В підсумку, Китай, на відміну, скажімо, від країн ЄС, повністю контролює всі три компоненти– хард, софт і дані, – в сукупності забезпечують повний інформаційний суверенітет.

Концепція П’яти кіл

Згідно відкритим доповідей, підготовлених в рамках вирішення спільноти П’яти очей, в даний час Китай реалізує концепцію п’яти напрямів і п’яти кіл в рамках завдання, поставленого Сі Цзіньпіном по перетворенню «конгломератів даних у великі і розумні дані, що відкривають шлях до знання, гармонії і сопроцветанию». В даний час і в найближчій перспективі китайська наука, бізнес, органи державного управління сконцентровані на комплексній розробці і реалізації передових інформаційно-комунікаційних технологій, що дозволяють, у кінцевому рахунку, перетворити Китай в інформаційну державу номер один. Відбувається це за п’ятьма напрямками. Вони включають:

– створення повністю самодостатньою галузі виробництва комп’ютерних компонентів і телекомунікаційних систем для суперкомп’ютерів, серверів, персональних пристроїв і гаджетів. Поставлено завдання проводити китайські суперкомп’ютери і сервера повністю за рахунок комплектуючих, включаючи процесори, елементи пам’яті, відеокарти і т. п., розроблених і вироблених в Китаї;

– досягнення лідируючого положення в галузі програмних пакетів штучного інтелекту в усьому їх розмаїтті, інтегрованих в китайських платформах штучного інтелекту;

– закріплення глобального лідируючого положення китайських виробників оптико-волокна, телекомунікаційного обладнання і програмних рішень для мереж 5G – основи інтернету всього;

– перехід від вертикальної інтеграції в рамках великих даних, властивих сучасним масштабним сховищ інформації до безшовної, розподіленій системі сховищ структурованої і неструктурованої інформації, а також різноформатних даних, що представляють собою єдину інформаційну середовище;

– розробку, виробництво і ефективне управління всеосяжного комплексу пристроїв, що відносяться до інтернету, а також засобів контролю і спостереження, в сукупності представляють собою зовнішню сенсорну периферію єдиної інформаційного середовища.

В даний час поставлено завдання: забезпечити зміцнення вже досягнутого лідерства Китаю в області IT технологій зі спостереження, контролю та гармонізації масового поведінки. На думку розвідувальних аналітиків, Китаєм в даний час реалізується концепція п’яти кіл використання даних в інтересах китайського народу і держави. У даній концепції в повній мірі проявився китайський стиль мислення. Він передбачає органічне поєднання давніх традицій з поточними можливостями їх реалізації.

Давньою традицією Китаю є специфічна світова політична географія. Картина світу по-китайськи – це розширюються від центру залежно від зацікавленості і конфліктності з Китаєм кола локацій.

Центром світу є Китай, який в самоназві країни іменується Серединною землею. У внутрішньому колі головним є гармонізація через дані, використання даних як «спосіб включити кожного китайця, кожну китайську сім’ю, кожну китайську село, кожен китайський місто і кожну китайську провінцію в загальнонародну діяльність по спільному гармонійному процвітання Китаю під керівництвом партії і держави».

Друге коло складають країни, включені в глобальний проект Китаю «Один пояс і один шлях». Тут дані є ключем до гармонійного врахування інтересів тих або інших країн і народів у цільових завданнях китайського проекту єдиного шляху.

Третій коло складають країни – друзі і союзники Китаю, незалежно від їх участі в проекті «Один пояс і один шлях». Стосовно до цих країн через дані забезпечується симбіотичне сопроцветание друзів в рамках китайського лідерства.

Четверте коло – це країни, які в одних областях співпрацюють та взаємодіють з Китаєм, а в інших – конкурують з ним. Щодо них реалізується курс на впливове присутність і довіру через використання переваг. Мається на увазі, що Китай як і раніше відкритий для взаємодії з тими ж Сполученими Штатами і пропонує в умовах суперництва взаємовигідне співробітництво, в тому числі в обробці великих розумних даних, як спосіб збереження взаємодії навіть у конфліктних ситуаціях.

Китайські керівники роз’яснюють взаємини на цьому рівні наступним чином: «Важко очікувати, що суперечності між Сполученими Штатами і Китаєм можуть бути повністю зведені нанівець. Однак, визначальним є не протиріччя, а взаємодія в рамках світової торгівлі, обміну знаннями, людьми, культурою. Нормалізація відносин передбачає не перетворення Китаю в США, а США – у Китай, а збереження своеобычности і різноманітності. До кожній країні потрібно підходити з її міркою, а не з чужими критеріями. На цьому повинен базуватися і інформаційний обмін».

Нарешті, п’ятий коло охоплює весь глобальний світ. В рамках цього кола проголошений курс на зростання пов’язаності за рахунок зростання обміну, в тому числі інформацією.

Китайці переконані, що для забезпечення інформаційної незалежності держави недостатньо, як це передбачено законом Китаю про інтернет-безпеки 2017 р., забезпечити зберігання всіх даних на території країни, і заборонити передачу даних за її межі країни без дозволу влади.

Сутність інформаційних технологій така, що сама по собі власність на програмно-апаратні комплекси та телекомунікаційні мережі недостатня для забезпечення суверенітету країни. На відміну від фізичного світу, де перехід власності означає повний перехід контролю над нею, стосовно інформації справа йде по-іншому.

При копіюванні та передачі інформації вона, опинившись в іншому місці, не зникає з первісної локації. У зв’язку з цим справжньої власністю на інформацію володіє тільки той, хто гарантований від її санкціонованої або несанкціонованої передачі на бік. Згідно з офіційним поглядам китайського керівництва, справжній суверенітет забезпечує не власність сама по собі, а створення власних, повністю вироблених всередині країни програмно-апаратної і сенсорно-телекомунікаційної систем. Тільки в цьому випадку країна може гарантувати себе від копіювання та передачі інформації на бік, в тому числі конкуруючим і ворожим державам.

***

Багато положень доповіді Австралійського інституту стратегічної політики досить дискуссионы. Однак, заслуговує не тільки пильного вивчення, але і роздуми стосовно до російських реалій описана концепція інформаційного лідерства. Курс на моніторинг та коригуючий управління масовою поведінкою є не китайської прерогативою, а загальносвітовим феноменом. Ті ж процеси в масштабах мегаполісів відбуваються в США і Великобританії, у Південній Азії і Латинській Америці. Постійно зростаюча крихкість маленького світу у поєднанні з лавиноподібним наростанням складності і мощі технологій змушують органи національної безпеки і охорони правопорядку у всьому світі підвищувати ефективність своєї роботи, в тому числі за рахунок зростання інформованості, перенесення акценту з розслідування на попередження правопорушень, ексцесів, хвилювань і т. п.

В цих умовах необхідно тверезо розуміючи власні сильні і слабкі сторони, переваги і недоліки, знайти свій шлях до зміцнення інформаційного суверенітету, як знайшов його дружній Китай.