Президентські вибори-2019: плюси і мінуси участі рекордної кількості кандидатів

Витрати претендентів в ході кампанії будуть багатомільйонними, у держбюджет може надійти 65 млн грн

В Україні на президентських виборах може бути зафіксовано рекордну за історію незалежності країни кількість кандидатів, і така активність політиків має як ряд позитивних моментів, так і негативних.

Про це в коментарі сайту “Сегодня” розповів політолог Віталій Бала, оцінюючи інформацію “Комітету виборців України” про аномально велику кількість кандидатів, які заявили про свій намір балотуватися на виборах глави держави.

За його словами, по-перше, “за великим рахунком конкуренція – це дуже добре”, і на сьогодні поки що навіть складно прогнозувати, яким буде результат виборів після першого туру.

“По-друге, у нас склалася неординарна ситуація, оскільки відразу після президентських виборів будуть вибори в парламент, і це насправді стимулює лідерів політичних партій, які розглядають можливість іти на вибори в Раду і націлюються подолати прохідний бар’єр. Тому вони і включаються в президентську гонку, інакше їм потім буде важко розраховувати на успіх у парламентській кампанії”, – сказав він.

Крім цього, як додав політолог, деякі кандидати в президенти можуть включатися у виборчу стратегію з наміром після виборів в Раду прийняти активну участь і в місцевих виборах. В результаті можливо поява нових політиків/лідерів і свого роду “засвітка” їх політичних сил.

“Наприклад, є група людей, які розуміють, що в рамках децентралізації перерозподіляються бюджетні кошти на місця, і вони можуть стати в підсумку розподільниками цих місцевих бюджетів, вигравши місцеві вибори. Тому, за їх логікою, чому б і не зіграти у вибори для отримання доступу до цих фінансів після перемоги”, – пояснив він, додавши, що в цьому випадку мова йде про невеликі партії, лідери яких будуть робити точковий акцент на тому чи іншому регіоні країни, як на виборах президента, так і в ході наступних виборчих кампаній.

Тим не менш, як додав Бала, велике число учасників виборчої гонки може мати і зворотну сторону, оскільки деякі претенденти можуть вести “брудну кампанію проти основних фаворитів на вихід у другий тур. Також цілком можлива реєстрація технічних кандидатів, які будуть “розпорошувати голоси виборців у боротьбі з основними претендентами на президентське крісло.

“Велика кількість учасників може бути і негативом, але, згідно Конституції, у кожного є право висувати свою кандидатуру за умови виконання всіх вимог. Що стосується вимоги застави у 2,5 млн грн, то ці гроші підуть в бюджет у разі, якщо кандидат не вийде у другий тур”, – сказав політолог.

Не зайвим буде нагадати, що у першому турі виборів президента у 1994 році брали участь сім кандидатів (а у виборчому бюлетені була графа “Проти всіх”); у 1999 р. до участі у першому турі ЦВК допустила 13 кандидатів (в бюлетені тоді теж була графа “Проти всіх”); у 2004 р. в першому турі брали участь 26 кандидатів (причому двоє претендентів на президентське крісло – Григорій Черниш і Віталій Кононов – зняли свої кандидатури до голосування); у 2010 р. ЦВК зареєструвала 18 кандидатів; а в 2014 р. у виборчих перегонах перед першим туром брали участь 23 кандидати.

У той же час, за даними КВУ, про свою участь у президентських виборах-2019 оголосили вже 28 осіб. І якщо, наприклад, вони пройдуть офіційну реєстрацію і будуть включені в бюлетені, то після першого туру застави 26 учасників виборів будуть перераховані до держбюджету. А це – 65 млн грн.

Разом з тим, як відомо, ще в серпні поточного року Центральна виборча комісія визначила бюджету майбутніх виборів глави держави на рівні 2,35 млрд грн. Нагадаємо, на дострокові вибори 2014 р. з держскарбниці витратили 1,97 млрд грн. У 2010 р. президентські вибори обійшлися платникам податків в 1,53 млрд грн.

Основна частина витрат – оплата праці членів виборчкомів, друкування бюлетенів та інші організаційні витрати.

Але виборчий процес досить дорогий не тільки для бюджету країни, але і для самих учасників виборчої кампанії. Зокрема, як відомо, кандидати формують свої передвиборчі бюджети, виходячи з своїх можливостей і ресурсів, їх політсил. Кошти з передвиборчих фондів витрачаються на політичну агітацію, рекламу, публічні заходи (тури по країні, мітинги, виступи, концерти тощо), роботи штабів та ін. На минулих президентських виборах, за даними видання “Голос України”, учасники передвиборної гонки на ці витрати в цілому офіційно витратили понад 350 млн грн.

Політолог Євген Магда теж закликав не лякатися великого числа кандидатів, спрогнозувавши при цьому, що їх число незадовго до виборів ще може скоректуватися.

“Думаю, що вважати число кандидатів ще рано: кандидатських курчат треба буде підраховувати на початку 2019 року, коли люди реально будуть офіційно реєструватися. Тому що коли буде готовність людини внести заставу у 2,5 млн грн, тоді це буде зовсім інша ситуація. Тому я радив би все-таки почекати. Але для України природно, коли кандидатів на виборах буде досить багато. Думаю, в цьому немає нічого дивного, на цих виборах буде теж три групи кандидатів. Перша: п’ять-шість чоловік реальних претендентів. У другу групу увійде стільки ж, і це ті, хто за рахунок участі в президентських перегонів хочуть розкрутити свою майбутню парламентську кампанію восени 2019 р. А інші претенденти – так звані спойлери (кандидат на виборах, який не має шансів перемогти, але відтягує на себе частину голосів за іншого кандидата. – Авт.)”, – сказав він.

За прогнозами Магди, ймовірно, в бюлетенях буде все-таки орієнтовно близько 30 прізвищ, а чим більше політиків говорять про своєму прагненні балотуватися, очевидно, що вони так чи інакше будуть формувати порядок денний і так чи інакше рухати політичний процес в країні”.

“Тому, думаю, така кількість це непогано”, – підсумував він.

Як повідомлялося, поки що останніми охочими стати главою української держави оголосили два мера. Так, на початку жовтня мер Глухова Мішель Терещенко вирішив балотуватися в президенти. Він визнав неможливість змінити систему на рівні невеликого містечка, і тому буде брати участь у президентських виборах. Трохи пізніше Садовий теж заявив, що йде в президенти. Він зазначив, що ключовими елементами його президентської кампанії стануть “мобілізація молоді, розрив корупційної кругової поруки в політиці і технологічна модернізація країни”.

Вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. До дня голосування залишилося трохи більше 5 місяців, тим часом у свою чергу сайт “Сегодня” раніше розбирався, за кого збираються голосувати українці.

Источник