Президентський проект змін до Конституції направлений в КС

Президентський проект змін до Конституції направлений в КС

Рада внесла до порядку денного сесії законопроект про правосуддя

Верховна Рада підтримала постанову про внесення до порядку денного сесії і направлення до Конституційного суду президентського законопроекту про внесення змін в Основний закон в частині правосуддя (№3524).

За відповідне рішення проголосував 291 народний депутат.

У відповідності з регламентом Верховної Ради, після включення законопроекту про внесення змін до Конституції України до порядку денного сесії депутати направляють його в КС України для одержання висновку щодо відповідності законопроекту статтям 157 і 158 Основного закону. Після отримання висновку КС парламент попередньо схвалює законопроект (перше читання) мінімум 226 голосами. Остаточно закон про внесення змін до Конституції України приймається на наступній сесії-конституційною більшістю голосів (не менше 300).

Згідно з пояснювальною запискою, законопроект забезпечить незалежність судової влади, підвищить вимоги і професійні стандарти до суддівського корпусу, обмежить імунітет суддів, оптимізує систему судоустрою, забезпечить інституційні можливості прокуратури, адвокатури, системи виконання судових рішень, а також забезпечить безперервну та ефективну роботу органів судової влади в перехідний період.

Законопроект пропонує деполітизувати судову владу і забезпечити її незалежність. Зокрема, пропонується переглянути конституційні повноваження Верховної Ради і президента у сфері правосуддя відповідно до міжнародних стандартів. Президент пропонує передати повноваження Верховної Ради щодо обрання суддів Вищій раді правосуддя.

Пропонується також скасувати інститут “призначення судді на посаду вперше” (п’ятирічний, так званий “випробувальний термін”) і призначати суддею на посади безстроково. Дане положення не стосується суддів КС, які, як і раніше, будуть призначатися на дев’ять років. Призначати на посаду суддю президент за поданням Вищої ради правосуддя, що “забезпечить виключно церемоніальну роль глави держави в цьому процесі”.

Повноваження щодо звільнення суддів та їх переведення з одного суду до іншого передаються до Вищої ради правосуддя.

Законопроект також визначає основи правового статусу, порядок формування і діяльності, а також повноваження Вищої ради правосуддя, який не залежить від політичного впливу і є органом, відповідальним за суддівську кар’єру і приймають заходи щодо забезпечення незалежності суддів.

В законопроекті враховані рекомендації експертів Венеціанської комісії щодо складу Вищої ради правосуддя та суб’єктів її формування, зокрема, про те, що більшість його членів мають бути судді, яких обирає суддівський корпус.

Законопроект пропонує підвищити вимоги і професійні стандарти для суддівського корпусу. Так, пропонується змінити основи конституційно-правового статусу судді, зокрема, підвищити вікові і професійні цензи до кандидатів на посаду судді, запровадити конкурсний принцип призначення судді на посаду, уточнити і посилити гарантії незалежності і недоторканності суддів.

Відповідно до законопроекту, на посаду судді може бути призначений громадянин України не молодший 30 років і не старший 65 років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права не менше п’яти років, володіє державною мовою.

У законопроекті також закладено інститут функціонального імунітету судді замість передбаченого чинною Конституцією України абсолютного імунітету.

Законопроект передбачає, що суддя не може бути притягнутий до відповідальності за прийняте ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. За дії, не пов’язані з виконанням суддівських функцій, суддя повинен нести юридичну відповідальність у загальному порядку.

Документ передбачає, що Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального суду.

Законопроект пропонує суттєво змінити юридичний статус органів прокуратури. Пропонується виключити з Конституції України розділ VII “Прокуратура” в повному обсязі, а наведені у відповідності з міжнародними та європейськими стандартами положення, які визначають юридичний статус органів прокуратури, включити у розділ VIII “Правосуддя”.

Зокрема, з переліку функцій прокуратури вилучається ряд не властивих (за європейськими стандартами) їй функцій, таких як нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина; нагляд за додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами (так званий “загальний нагляд”). У той же час органи прокуратури отримають широкі процесуальні можливості – підтримання публічного обвинувачення в суді; процесуальне керівництво досудовим розслідуванням; нагляд за негласним та іншими слідчими та розшуковими діями органів правопорядку.

Зміни пропонують удосконалити роботу КС. З переліку повноважень КС глава держави пропонує прибрати тлумачення законів України і ввести інститут індивідуальної конституційної скарги.

Передбачається, що право на звернення з конституційною скаргою в Конституційний суд отримує особа, яка вважає, що застосований в кінцевому судове рішення у її справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана у випадку, якщо всі інші національні засоби правового захисту вичерпані.

Як наголошується в пояснювальній записці до законопроекту, запропоновані зміни повністю відповідають європейським і міжнародним стандартам, враховують висновки та зауваження Венеціанської Комісії і дадуть можливість забезпечити функціонування судової влади за принципами верховенства права і будуть гарантувати право кожного громадянина на справедливий судовий розгляд справ незалежним і неупередженим судом.

Нагадаємо, що раніше кілька народних депутатів розкритикували президентський проект змін до Конституції.