РАНХиГС: Щоб вижити після 60 доведеться працювати, от тільки роботи не буде
Пенсійна реформа призведе до зростання бідності серед росіян передпенсійного віку і сповільнить боротьбу з бідністю в цілому. До такого висновку прийшли експерти РАНХиГС в дослідженні «Аналіз впливу підвищення пенсійного віку на рівень бідності», яке було представлено в рамках Квітневої конференції НДУ ВШЕ в середу, 10 квітня.
Автори проаналізували вплив підвищення пенсійного віку до 65 років для чоловіків і до 60 років для жінок на рівень бідності населення Росії в перехідний період пенсійної реформи з 2019-го до 2028 року.
Базовий сценарій прогнозу передбачає, що з 2020 року ВВП буде рости в середньому на 1,5% на рік, а зарплати і страхові пенсії до 2028 виростуть на 17%. В оптимістичному сценарії економісти спираються на макропрогноз Мінекономрозвитку, який передбачає, що до 2024 року економіка буде рости на 3,3% в рік і збереже ці темпи. Тоді середня зарплата зросте на 35%, страхова пенсія — на 25%. До речі, більшість економістів ці прогнози від МЕР поки не поділяє.
Експерти РАНХиГС вважають, що в цілому до 2028 року рівень бідності в країні знизиться до 11,9% у базовому сценарії і до 9,8% в оптимістичному. За підсумками 2018 року рівень бідності, за оцінкою Росстату, склав 12,9% (правда, раніше відомство називало цифру 13,1%).
За перші два роки пенсійної реформи рівень бідності знизиться на піввідсотка, так як на початковому етапі лише невелика кількість громадян втратить можливість отримувати пенсію, і це буде компенсовано їх індексацією іншим пенсіонерам.
Економісти вважають, що поліпшення показників буде відбуватися за рахунок зростання економіки, відповідного зростання зарплат і обіцяного владою збільшення пенсій на 1,5−2% вище інфляції. Також впоратися зі зростанням бідності через пенсійної реформи повинні допомогти компенсаційні заходи: пільга по виходу на пенсію для громадян, що досягають пенсійного віку до 2019 і 2020 роках, збереження податкових та соціальних пільг для предпенсионеров і так далі.
Тим не менш, як підрахували в РАНХиГС, при інших рівних, без пенсійної реформи рівень бідності в Росії міг би знижуватися набагато швидше — додатково на 0,1−0,2 п. п. в 2019-2021 роках і 0,6−0,7 п. п. в 2024-2028 роках.
Причому найсильніше від реформи постраждають саме предпенсионеры — їх рівень бідності до 2028 року виявиться на 3,5−4,2% вище, ніж без підвищення віку виходу на заслужений відпочинок. З нинішніх 4,2% рівень бідності людей цієї категорії зросте до 7,3% до 6,1% за оптимістичного розвитку подій.
Економісти пояснили, чому саме на предпенсионеров припаде основний удар реформи.
«У нових предпенсионеров не буде пенсії, вони повинні працювати, щоб жити. Однак очевидно, що існують проблеми з працевлаштуванням осіб старшого віку на ринку праці», — сказала старший науковий співробітник Інституту соціального аналізу та прогнозування РАНХиГС МаринаКарцева.
Рівень безробіття за розрахунками авторів дослідження становитиме 10% серед громадян, які вимушені залишитися на ринку праці у зв’язку з підвищенням пенсійного віку. Дещо компенсувати цю тенденцію має підвищення мінімального розміру допомоги по безробіттю з 4,9 тис. до 11,28 тис. громадян передпенсійного віку. Але період такої виплати розрахований тільки на рік, тому з часом ефективність цього заходу буде знижуватися.
Влада запевняла, що пенсійна реформа необхідна, що вона не призведе до зниження рівня життя людей, а, навпаки, дозволить поліпшити добробут пенсіонерів за рахунок зростання їх виплат. Але судячи з дослідженнями, ці запевнення далекі від істини.
Заступник директора з наукової роботи Інституту світової економіки і міжнародних відносин РАН, доктор економічних наук, професор ВШЕ Євген Гонтмахер вважає, що судити про перші підсумки пенсійної реформи можна буде тільки через кілька років, але зараз все вказує на те, що вона не допоможе досягти ні одну із заявлених цілей. Зате у людей тепер вже передпенсійного віку додатися проблем, вирішувати які їм доведеться самостійно.
— Пенсійну реформу назад вже не повернути, тому говорити про те, чи доцільна вона, з одного боку, вже пізно, а з іншого — трохи зарано, тому що поки не вистачає фактичних даних для її оцінки. Так, є дослідження, на зразок згаданого вами, і є підозри, що пенсійна реформа в тому вигляді, в якому вона була задумана, не досягне своїх цілей.
Нагадаю, що цілей було дві. Перша — поліпшити ситуацію з фінансуванням пенсійної системи, тобто знизити навантаження на федеральний бюджет. Судячи з усього, зробити це вже не вдасться.
Друга мета, яка декларувалася, — це підвищення рівня життя пенсіонерів. Подивимося по ситуації, багато чого тут буде залежати від економіки, але не виключено, що і ця мета досягнута не буде. Робота РАНХиГС частково на це вказує.
Остаточні висновки треба буде робити, принаймні, за підсумками цього року. Хоча 2019-й не характерний, так як підвищення пенсійного віку з-за перехідного періоду буде йти зовсім повільно. Думаю, знадобиться 2-3 роки, щоб підвести підсумки. Тоді ми отримаємо перші дані, наприклад, про працевлаштування людей, які замість того, щоб вийти на пенсію, виявилися на ринку праці. Чи змогли вони додатково попрацювати ці рік-півтора, якою була їхня зарплата, компенсувала вона їм втрати від очікуваної пенсії, яку вони не змогли отримати і так далі?
Все це стане ясно в 2021-2022 роках. Тоді можна буде точно сказати, наскільки все це мало сенс. Поки дуже обережно я можу припустити, що сенсу в проведеної пенсійної реформи не було.
— У дослідженні РАНХиГС сказано, що основний удар припаде на предпенсионеров. Чи Так це і чому?
— Так, це було зрозуміло ще в минулому році, коли обговорювали ці пропозиції. Наш ринок праці не такий сприятливий для предпенсионеров, і це одна з основних причин того, що бідність, як припустили колеги, буде знижуватися не так швидко, як могла б.
Бідність вимірюється за доходами, а пенсія — це доходу. Якщо людина буде виходити на пенсію пізніше на кілька років, йому треба чимось компенсувати цей період. Компенсувати його можна тільки заробітною платою, але той ринок праці, який склався у нас, дуже консервативний. Навіть позначок на економічні реформи, які дозволили б створити велику кількість робочих місць, не видно. Тим більше що предпенсионеры — це люди, у яких часто бувають проблеми з перенавчанням у силу віку і навичок. Ніякої несподіванки в цьому немає, але добре, що колеги змогли це підрахувати.
— Чи зможуть влади якось компенсувати ці доходи?
— Думаю, немає. У нашої держави немає таких грошей. Якщо воно введе спеціальні посібники для предпенсионеров, навіщо взагалі підвищували пенсійний вік? Тоді потрібно було нічого не чіпати, і продовжувати виплачувати пенсії жінкам з 55 років, а чоловікам з 60, і проблема була б на цьому рівні закрита. Але ніхто не буде повертати виплату пенсій на колишні вікові межі, як і не буде вводити нові посібники.
Якась частина предпенсионеров неминуче опиниться в складному матеріальному становищі, питання тільки в тому, яка частина і в якій мірі їх матеріальне становище загостриться. Але це явище, безумовно, буде.
— Якщо в країні почнеться обіцяний економічне зростання, цих проблем вдасться уникнути?
— Економічне зростання дав би більше можливостей для створення нових робочих місць, для наповнення бюджету і, напевно, ці проблеми можна було б якось пом’якшити.
Але справа не тільки в кількості, але і якості економічного зростання. Якщо у нас залишиться нинішня сировинна залежність, вона не створить багато робочих місць в інших галузях економіки. Ми будемо мати ту ж картину, що і зараз, коли є невеликий сектор, де високі зарплати і все розвивається відносно добре, а вся інша економіка живе на голодному пайку.
У такій системі економічне зростання можливе, тільки якщо різко збільшаться ціни на нафту. Зараз вона коштує 70 доларів за барель, а буде, наприклад, 170. Але це неможливо, тому і про бурхливому зростанні поки говорити не доводиться.
Потрібні масштабні реформи, які забезпечили б економічне зростання в усіх секторах економіки. Тільки тоді положення предпенсионеров після пенсійної реформи як могло б пом’якшити.
Thanks!
Our editors are notified.