Як там у пісні співалося? Цей день перемоги порохом пропах? Так, характерний запах минулої влади все ще висить у повітрі, але весна і озеленювальні роботи радикально змінили Київ напередодні інавгурації Зеленського. Місто перекритий, але таксисти вважають, що це «чорти з Ради» винні, а «Зе був готовий пішки пройти». З динаміків звучить майже заборонена російськомовна наша Лобода. Всі дивуються, навіщо країна відмовилася від “Євробачення”?
Підготовка до історичного церемоніалом в нашому районі почалася з конфузу. У неділю наш глухонімий двірник не зрозумів з якої нагоди вивішують державний прапор і за звичкою притягнув з траурною стрічкою. То головний інженер Жеку йому невиразно написав, то він побачив у кутку телевізійного екрану характерну свічечку — як виявилося, ми раптово відзначили День пам’яті жертв депортації кримських татар, але факт залишається фактом.
Терміново виникли після першого туру голосування запеклі шанувальники Зеленського тут же побачили в цьому факті підступи минає режиму і агонію горезвісної «сітки». Хоча встановити правду не вдалося через обмеженість знань активістів в області сурдоперекладу.
Проблема в тому, що останній говорить двірник (зауважу — російськомовний, що явно не вписувалося в концепцію розвитку держави) зник півтора року тому. Спочатку його шукали в сірій зоні Донбасу. Але потім він знайшовся в околицях Праги. Каже, що працює за спеціальністю. Мете вулиці за 700 євро в місяць. П’є тільки «козела» і «крушовіце», тому сил і часу у нього вистачає навіть мити під’їзди.
Ми ж з немитого під’їзду відправилися прямо в пляжну зону української столиці, благо погода цього відчайдушно сприяла. По дорозі заїхали в супермаркет, де взяли участь у масовому збої терміналів «Приватбанку». Не вдалося розрахуватися карткою націоналізованого банку. Сервіс «Приват-24» теж не працював або давав збій.
Думки постраждалих розійшлися. Вважали, що це наслідок повернення в Україну Ігоря Коломойського (дивно, але навіть у чергах супермаркетів про це знають). Інші, що це провокація старої влади. Пізніше служба підтримки «Приватбанку» підтвердила виникли неполадки в роботі банку. І пообіцяла вирішити їх в лічені години.
Що ж стосується настроїв піпла на відпочинку (розслабленого і відвертого), то впадає в очі характерний факт: з усіх гучномовців пляжної зони Гідропарк і прилеглих озеленених територій (озеленених в сенсі ландшафтного дизайну від КП «Плесо», а не те що ви подумали) виривається голос Лободи з новою піснею.
Голоси Вакарчука не чутно зовсім. Ні в сенсі партії, ні в сенсі музики. У меню кав’ярень знову замиготіли (не побоюся цього слова) пельмені, а в репертуарі вуличних музикантів, в тому числі і тих, які грають в метро — російська попса довоєнних часів. По дорозі в рекреаційну зону зацінив виконання на сопілці мотивчика «Гребеня» украиномовным рунвировцем у вишиванці — між іншим, «Місто золоте». Коли баби щедро йому подавали, він нейтрально говорив: «Дякую, мадам!».
Але найбільша зрада в тому, що половина вагона наспівувала «А в тому місті сад, всі трави та квіти. Гуляють там тварини небаченої краси…». І це був ранок. Все тільки їхали на пікнік, подзвонюючи пляшками з неукраїнським як правило спиртним, і шарудячи контейнерами з замаринувати свинячими ошейками.
Чому я припустив, що спиртне не наше? Справа в тому, що мережа литовських супермеркетов Novus, яка ще перед першим туром голосування вивісила оголошення про підтримку Зе-команди (і зовсім не тому, що Айварас Абромавічус – литовець) якраз напередодні інавгурації провела тижневу акцію з продажу імпортного вина з 40% знижкою.
Любителі «Ізабелли» і «Тамянки» раптом виявили, що французькі, іспанські і навіть італійські вина нітрохи не гірше шедеврів близько-одеського розливу. А з урахуванням знижки — навіть дешевше. І заходилися енергійно струшувати акційний асортимент з прилавків. Тим більше, що погода просто маніла на шашлики.
У підсумку до інавгурації нового президента населення як мінімум столиці підійшло злегка напідпитку, в більшості своїй просочене європейськими цінностями (спасибі, Novus) і глибоко, в останній раз, розчароване владою, яка йде через Євробачення.
Як ви знаєте, фінал був у суботу. Але ми там не брали участь і не голосували за політичного скандалу з MARUV. Ми з колективом дивилися фінал в одному закладі для опівнічників. Данилко-Сердючка показав/а зад був оцінений/на як ветеран-шалунішка. Номер Мадонни за $1 млн всі порівнювали з номером MARUV на національному відборі, коли її не пропустили, то дискваліфікували з незрозумілих причин.
Короткий синопсис вимовленого незаангажованими глядачами нашого шинку зводиться до наступних тез. 1) Ідіоти. Залишили нас без участі в Євробаченні і без можливості голосувати. 2) Невже вони злякалися, що Україна проголосує за Лазарєва? Або РФ за MARUV? 3) А яка різниця? Вони хіба державні злочинці? Торгувати «рошенками» в Росії, значить, можна, а співати за гроші — не можна?
Знаєте, що я вам скажу, шановні читачі. Схоже, що війна в мізках пересічних українців вже закінчилася. Причому ще задовго до того, як з’явилися плакати, де Порошенко і Путін лицем до лиця. Наш колишній цього не взяв до уваги і опинився в положенні «один у полі воїн». Він, бідолаха, один воював з Путіним. А його піддані в своїй ментальній масі останні рік-два на війну не були.
Народ (а не «нарід») жив своєю складною, але веселим життям. Платив астрономічні ціни за комунальні послуги. Заліковував рани АТО-ООВ. Слухав ту музику, яку йому хочеться слухати ще незабороненого ютубі. І чекав, коли піна ідіотизму осяде на дно політичної каструлі.
Не знаю, дочекалися ми чи ні, але можу констатувати, що підписаний днями закон про мову не діє і поліція цьому потурає. Офіціанти в невышиваночных закладах відкинули спроби роз’яснювати складу складних іноземних страв державною мовою. І знову намагаються вимовити назви в оригіналі. Крутон, так крутон. Як говорили герой фільму «Про що говорять чоловіки» (пам’ятаєте, там, де вони подорожували з МСК в Одесу на концерт Бі-2 через Київ в 2010 році) «грінки в нашому ресторані називається croûton. Це точно такий же підсмажений шматочок хліба, але грінки не може коштувати 8 доларів, а croûton — може».
До речі, мало хто звернув увагу, що останній фільм за участю «Квартету І» – ремейк італійського сюжету, де гості поклали свої мобільники на стіл і включили гучний зв’язок (він так і називається «Гучний зв’язок») на початку року пройшов у кінотеатрах України з аншлагами. Потім — симптоматичне голосування за MARUV. Дзвіночки були, але їх ніхто не почув.
По настроям пляжної зони можу сказати, що Путіна ніхто не полюбив заново. Але проти скасування заборони на в’їзд російським артистам піпл не заперечує. За Ані Лорак відверто скучили. Але поки вона «колымит на Колимі» з концертною програмою «Діва» і триразової північної надбавкою до концертної зарплаті в країні агресора, навіть героїчно примкнула до 74% Вінниці нічого не світить. Незважаючи на фонтани.
До речі, кажуть, що тепер вінницькі фонтани відключать. Це версія №1. Версія №2 – що їх перейменують і национализирют. Тому що зараз вони офіційно називаються «фонтани Рошен». І перебувають у приватній власності місцевої цукеркової фабрики. Версія третя — буде зміна репертуару.
З 2016 року молодятам і туристам, які за статистикою є найбільшою аудиторією вінницьких фонтанів, демонструє шоу «Маленький Принц», дуже віддалено пересекающееся з однойменною «твором» Екзюпері. За задумом сценаристів «фонтанів Рошен» рідну планету Маленького принца, захоплюють мерзопакостные Баобаби, у яких легко вгадуються бронеконные буряти Пу. Ну, ви мене зрозуміли. І цей мотивчик всім вже добряче набрид.
У неділю ввечері всі одночасно вирішили раніше повернутися в місто, щоб не стояти в пробках. Вузьке горлечко Окружної дороги подавилось цим потоком. І все стало в одній нескінченній пробці рвуться додому киян.
Водії лаяли сьогоднішнє перекриття вулиць. Але приводили слова Зе, що він може прийти в Раду і пішки. Як Голобородько. Це всім дуже подобається. Взагалі говорили, що наші політики – це всі солоні огірки з бочки. А Зе — свіжий огірочок. І він не хоче лізти в бочку до солоним.
Десь в процесі обміну інформацією з сусідами по пробці хтось прочитав у новинах, що «начальник Держохорони Гелетей заявив про нетрадиційну інавгурації Зеленського». Всі здригнулися. Потім видихнули. Фух! Слава Богу! То інавгурації буде нетрадиційна. А президент нормальний. Європейські цінності все ще не прижилися на наших теренах.
Хоча жити як в Європі хоче кожен українець. В тому сенсі, щоб його якомога менше смикали і втягували в політичну боротьбу. Ми за шашлики, Лободу і Зеленського. І проти Путіна. Тому і не проголосували за нього на плакатах з Порошенком. І з сьогоднішнього дня у нас новенький. Кіт у мішку. Страшно обнадійливий початок. Від слова «страшно» і «надія». Амінь!
Thanks!
Our editors are notified.