Путін закликав не забувати про жертви Голокосту

Президент Росії Володимир Путін закликав ні в якому разі не забувати жертв Голокосту, передаючи пам’ять про них з покоління в покоління. Таку заяву російський лідер зробив, виступаючи перед конгресом установчого фонду «Керен ха-Йесод» в Москві.

Путін наголосив, як важливо пам’ятати тих, хто став жертвою страшного злочину проти всього людства в XX столітті. Він нагадав, що колосальні втрати зазнала не тільки єврейська нація, але і багато інших народів.

На думку президента РФ, пам’ять необхідно зберегти, щоб у світі майбутнього не процвітали ксенофобія, антисемітизм, расизм та інші види будь-якої нетерпимості за релігійними чи національними ознаками.

Тим часом тут і там ми чуємо про кричущі випадки осквернення меморіалів жертвам нацистського режиму.

Наприклад, з України мало не щодня надходять тривожні повідомлення про акти вандалізму над пам’ятниками Другій світовій війні. Так, буквально вчора пам’ятник на місці масової страти євреїв у Кіровоградській області був скалічений невідомими. На нього нанесли свастики і нацистські гасла.

Аналогічні інциденти відбуваються повсюдно, і чим ближче до західного кордону країни, тим частіше. Не випадково саме Львівська область отримала сумну популярність своїми «ультраправими» поглядами. Деякі російські туристи досі побоюються приїжджати сюди, розуміючи, що можуть піддатися насильству, наприклад, за російську мову. Євреїв чи циган тут майже не залишилося, а ненависті – хоч відбавляй.

Не варто забувати і про послідовників Гітлера в країнах Прибалтики. Латиші, литовці, так і естонці міцно забули про те, хто коли-то вбивав їх предків тисячами, а хто потім звільнив. Відверто антиросійська порядок диктує їм ненависть до всього радянського. Червона армія перетворилася з визвольною в окупаційну. На цьому тлі фюрер більше не здається чудовиськом, стаючи антагоністом «червоної тиранії» Сталіна, а значить, іншому.

Більше 70 років минуло з часу закінчення Другої світової, пам’ять людей истерлась, а тих, хто бачив ті звірства своїми очима майже не залишилося. У такій ситуації вибору немає – треба дбайливо зберігати спогади, не дозволяючи пропаганді і «альтернативним» історикам оскверняти велику жертву в ім’я світу.