П’ята колона верещить, шипить та комизиться
Вже кілька днів не вщухає хвиля коментарів з приводу рішення Володимира Путіна почати видачу паспортів Росії жителям Донбасу та України. І якщо патріоти країни відразу і по достоїнству оцінили рішення президента, то п’ята колона кілька днів показово мовчала. Спочатку була деяка пауза, шок проходив не відразу, до адресатів повільно доходило те, що трапилося, а потім виття став наростати, як рев наближається літака.
Ну, на Україні зрозуміло, Зеленський зробив хорошу міну при поганій грі, сказав “я не раджу” і так далі, і погрозив самому почати роздавати паспорти України в Росії. Смертельний номер, уявляю тисняву в Москві в чергах за українськими паспортами. Ну, що він ще міг сказати? Попросити “Дядечку, не треба!”? Це йому не КВН. Це політика. Тут інші хохми. Ну, “Ехо Москви” обурилося – тут все як завжди, навіть коментувати нічого. Все це не цікаво і зрозуміло.
Цікаво, як реагують деякі ТГ-канали російського походження. Є один такий, не будемо давати рекламу п’ятій колоні. Канал дуже тонко тролить проти Володимира Путіна. Тонко, тому що ніби як свій, стурбований тим, як краще, а все, що невдало, викликає в ньому глибоку печаль і тугу державну. Але “щось мені заважає повірити в цю латинь”, як казав один популярний у минулому сатирик.
Канал невеликий, але те, що він говорить, репрезентативно для нашої дуже широко у владі представленої ліберальної прошарку, яка спить і бачить, як Росію поділили на частини, і стали б вони в цих частинах “президентами” і “генерал-губернаторами”. У звичайному житті їм таке ніколи не світить. І тому у них вся ця екзистенційна туга часом проривається назовні.
“Адже, схоже, Зеленському вдалося те, чого не вдавалося, ні Порошенко, ні Лукашенко, та й взагалі нікому – вивести Путіна з себе” – пише таємничий оракул. Вивести Путіна з себе? Чому? Загрозою роздати в Росії українські паспорти? Скажіть, мені одному здається, що автор марить?
Але автор розуміє, що треба якось натягнути сову на глобус, і він робить крок назад, щоб потім два рази зробити крок вперед. Оцініть пірует:
“Звичайно, буде багато інтерпретацій того, що стоїть за раптовим згодою президента РФ на зустрічну пропозицію Зеленського про роздачу українських паспортів росіянам у відповідь на паспортизацію ДНР/ЛНР. Очевидно, що в словах президента звучить очевидна іронія, підкріплена ще й ініціативою повернути український паспорт Саакашвілі і взагалі видати українські паспорти ще і всім грузинам. Однак це іронія стиснених щелеп і грають желваків”.
Тобто автор розуміє, що ніяких желваків ніхто не побачить, що це його хвора фантазія, так як президент Росії відверто грається з Зеленском, як кішка з мишкою. Але фокус у тому, що він начебто визнав весь абсурд свого припущення, і тут же викрутився: мовляв, це все приховано, але я побачив і доніс світу. Ніби як у Путіна іронія – а там жовна і щелепи. Бачиш ховраха? Немає. А він є. Комедія!
Але Бог з ними, з жовнами. Автор розуміє, що все якось зшито на грубу нитку і треба якось подштопать доказову базу. І він знаходить аргумент, йому особисто здається визначальним.
“Зрозуміло, що паспорти України і Грузії так і однакові за вагою і можливостей з точки зору безвізового в’їзду в ЄС і спрощеного отримання 10-річної візи США. Що стосується росіян, то, звичайно, ще не проводилося соцопитування на тему їхні стосунки до отримання українського паспорта додатково до російського”.
А що, серйозно є сумніви? Є ймовірність, що ось так проведуть соцопитування – і раптом з’ясується, що у двох третин росіян прямо з дитинства була мрія – отримати громадянство України чи Грузії? Щоб причаститися до жаданого безвизу? Тобто, щоб як нормальні українці чи грузини умотать з ентого колгоспу до бабусі на село? У Польщі полуницю збирати? У Німеччині за паралитиками качки виносити? Сенс? Ні, якщо автор про це все життя мріяв, то, будь ласка – «Таксі вільний». Але навіщо так вже думати про всіх інших?
“Але очевидно, (кому очевидно, що очевидно, чому очевидно? – ні слова пояснень, тому що слово “очевидно”, коли нічого не очевидно – це навіювання фокусом НЛП – А. Х.) що та частина громадян РФ, яка є «виїзний», тобто має можливість подорожувати в далеке зарубіжжя, з цікавістю розглянула б таку можливість”. У чому інтерес? Виїзні так і виїзні. За своїми мереживними трусами вони без проблем і зараз їздять. У чому сенс зміни громадянства? У безвизе? Автор хоч сам зрозумів, що сказав?
“Не секрет (знову фокус НЛП, – чому не секрет, якщо соцопитувань не було? -А. Х.), що забезпечені росіяни давно і при першому зручному випадку прагнуть обзавестися паспортами країн, що дозволяють вільно виїжджати в західний світ. І навпаки, інтерес українців до російських паспортів пов’язується, звичайно, не зі свободою пересування, а з перспективами роботи в РФ без необхідності виправляти дозволу і продовжувати терміни перебування на російській території.
Кого більше числом – українців, що прагнуть працювати в Росії, або ж росіян, які б бажали за рахунок українських паспортів полегшити візову проблему, невідомо. Але однозначно, що різниця мотивів українців і росіян при такому теоретичному паспортозамещении не на користь РФ”.
Стоп – чому не на користь РФ? Це серйозно – число росіян, які не можуть отримати візу, більше, ніж охочих приїхати в Росію на заробітки українців? Автор вважає, що тільки відсутність соцопитування допомагає приховувати ту таємницю, яку він і без соцопитування знає? А як бути з його твердженням, що громадяни Росії мають можливість бути виїзними? Або в нас є ті, кому міськком партії виїзд не дозволяє?
“Якщо російський паспорт для українця рівнозначний заробітку на кусок хліба без поліцейських облав і російської бюрократії, то для росіянина український паспорт – це вже вікно в інший світ, в Європу і США”. Ось вона, мрія ліберала! При словах “Європа” і “США” голос тремтить і коліна підгинаються. Ця емоція зрозуміла. Але де логіка? А автор боїться логіки і налягає на емоції:
“З урахуванням цього у президента РФ не було іншого варіанту відповіді Зеленському, крім як іронічно-лукаво (обізвати іронію лукавством – єдиний спосіб показати силу слабкістю: ось так вони маніпулюють простаками – А. Х.) погодитися на такий теоретичний обмін громадянствами своїх підданих”.
Ось так, зрізав, розумієш, сірячинної правдою Зеленський Путіна, як шукшинський сільський мужик міського інтелігента. Не було, розумієш, у Путіна іншого варіанту, крім як погодитися з Зеленським.
“Однак киваючи Зеленському, Путін точно знає, що такого паспортозамещения в реальності не відбудеться ніколи – якщо, звичайно, Україна знову не повернеться в орбіту впливу РФ”.
“Не дай Бог таке трапиться!” – сочиться кров’ю з кожної літери тексту. І тут же автор жене від себе цей жах: “Але якщо таке станеться, то це вже буде зовсім інша історія, і вже не буде мати значення, який паспорт в кишені – жовто-блакитний або серпасто-молоткастий”. Взагалі-то Путін не радянські паспорти роздавати обіцяв, а російські. Там давно ніякого серпа і молота немає, а є двоголовий орел. Від деяких якого так корчить, що вони його навіть вимовляти уникають.
Але справа не в курйозних деталях і нестиковки. Перед нами маніфест російського ліберала, який втратив через Криму і Донбасу – тобто з-за Путіна – своїх можливостей жити “в цій країні” остільки оскільки, а відпочивати від неї душею і тілом на Заході. Путіна вони ненавидять до желваків і щелеп. Росію вони зневажають і ненавидять чи не сильніше, чим позбавив їх життя на дві країни Путіна.
Їх багато, їх дуже багато, таких, що причаїлися колабораціоністів, що чекають години вдарити в спину. Їх годину приходить, коли в країні посилюються проблеми, і вони їх посилюють як можуть, не шкодуючи сил. Все не так просто, не варто сміятися і махати рукою на автора, як на ідіота. Він зовсім не ідіот. Він посланець. І його послання – всім нам: “Не розслабляйтеся, ми є! Ми нікуди не пішли і ми чекаємо. І зробимо все, щоб ми повернулися”.
Спасибі, ми зрозуміли, що ви є. Що ви нікуди не пішли. Що годинниковий механізм міні, яку ви підклали під країну, тікає. Якщо хто не вірить, що Росія веде війну, нехай ще раз перечитає цей текст. Це той випадок, коли прихований ворог сам на мить відкриває своє обличчя. Має очі, той побачить. Ну, а далі кожен сам вирішує, де у нього свої і де чужі. Саме тим і гарні такі публікації. Ілюзій після них не залишається ніяких.
Thanks!
Our editors are notified.