Путін виступив з “нової мюнхенської промовою” на ПМЕФ

Центральним заходом другого дня XXIII Петербурзького міжнародного економічного форуму стало пленарне засідання, в якому взяли участь президент Росії Володимир Путін, голова КНР Сі Цзіньпін, президент Болгарії Румен Радев, а також прем’єр-міністри Вірменії Нікол Пашинян і Словаччини Петер Пеллегріні і генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.

Відкрив засідання російський президент, який привітав учасників ПМЕФ і висловив вдячність за участь у форумі, увагу і дружнє ставлення до Росії. При цьому Путін відразу вказав на те, що і його мова, і подальші виступи будуть в першу чергу присвячені економіці.

Почав президент Росії з оцінки глобальної економіки, яка формально характеризується позитивними значеннями. Однак, на думку Путіна, “існуюча модель економічних відносин знаходиться в кризі. Ця криза носить глобальний характер”.

Основна проблема, на думку глави РФ, — це нинішня модель глобальної торгівлі з абсолютизацією “західної ліберальної традиції”. Однак цей період підходить до кінця. Перший криза виникла в 2008-2009 році. Тоді сил і наполегливості розібратися в причинах кризи у світових еліт не вистачило.

Додатковою проблемою Путін назвав зростання явного і прихованого протекціонізму та початок торгових воєн. Глобальна торгівля перестала бути двигуном світової економіки. А сучасні технології поки “проходять період налагодження”.

На думку президента, “криза відносин і підрив довіри у світовій економіці настали внаслідок того, що модель глобалізації дедалі менше відповідає нової економічної реальності. Задані перш шаблони ставили країни Заходу у виключне положення, давали їм фору і ренту”. Рйдерство, торгові війни, усунення конкурентів неринковими способами — все це стало, на думку президента, новими рисами глобальної економіки.

Як приклад глава держави навів затяжну історію з будівництвом “Північного потоку — 2”: “Наприклад, будівництво газопроводу “Північний потік — 2″. Проект повністю відповідає національним інтересам всіх учасників — і європейців, і Росії. Прийшли, тому що зацікавлені. Але це не відповідає інтересам тих, хто звик до винятковості і вседозволеності”.

Другий приклад, який позначив у своїй промові глава РФ, — це історія з компанією Huawei: “Здавалося б, технології покликані розширювати горизонти для всіх, хто готовий до змін. Але і тут ставляться бар’єри”. При цьому президент позначив цю ситуацію як цифрову торгову війну.

За словами Володимира Путіна, “при поточному розвитку подій система перетворюється в карикатуру на себе, коли одна країна — США — поширює свою юрисдикцію на весь світ. Це суперечить завданням багатополярного світу. Це шлях до нескінченних конфліктів, до боїв без правил всіх проти всіх”.

Щоб вийти з цієї кризової ситуації, необхідні загальні правила. Про це президент говорить вже не перший раз, і нинішня мова не стала винятком. Президент підкреслив, що “предметом врегулювання загального правового поля може бути насамперед гармонізація інтересів, конкуренція та співробітництво між країнами з різними моделями розвитку. Саме на цій основі необхідно адаптувати до реалій систему світової торгівлі та СОТ. При цьому треба реально, а не на словах врахувати інтереси країн, що розвиваються. Це і є рівні умови для розвитку”.

Глобальна фінансова система, на думку Путіна, також переживає період кризи: “Ямайська система з пріоритетом долара США не вирішила проблем фінансової системи. Роль долара як резервної валюти потрібно переосмислити, тому що він перетворився в інструмент тиску емітента на інші країни. Довіра до неї падає”.

Поки ж, як вважає глава РФ, “звід правил не сформований, потрібно реально дивитися на умови. Пропонуємо провести демілітаризацію ключових сфер світової економіки. Сьогоднішні тенденції в світі свідчать про те, що роль країни і її суверенітет визначаються здатністю захистити своїх громадян, її внеском у світову культуру”.

Що стосується Росії в цій економічній картині світу, то президент визначив її так: “Росія володіє серйозними кадровими науковими ресурсами і доробком в реалізації технологічних рішень, наскрізних технологій. Це штучний інтелект, геномні технології для медицини, портативні і енергії, нові матеріали”.

Цю частину мови багато аналітиків назвали “економічної мюнхенської”, звернувши увагу на категоричність висловлювань глави Росії. Так, в одному з телеграм-каналів з’явилося таке резюме: “Путін на ПМЕФ громить переродження універсалістської моделі глобалізації”. А автори каналу “Пул №3” висловилися максимально прозоро: “Путін вимовляє другу Мюнхенську промову, але з економічним ухилом”.

Автори каналу “Вертушка АТС1” виділили наступні ключові моменти “зовнішньоекономічну” частини промови Путіна: “Головним посланням, озвученими Володимиром Путіним, стало попередження про те, що світова торгівля укручується в ту ж воронку, що і світова політика, тобто милитаризируется страшними темпами.

Путін запропонував не допускати цього і для початку відмовитися від санкционных воєн, принаймні в частині критичних для життєзабезпечення світу товарів. Як уникнути Сцилли, “нової американської диктатури” (втім, вона малоймовірна — сил не вистачить), так і Харібди “торгового Божевільного Макса”, битви всіх проти всіх.

При цьому невипадково озвученими ним прикладом стала ситуація, яка розгортається навколо китайського гіганта Huawei. Війна з ним фактично означає початок “першої технологічної світової”, де, до речі, використання штучного інтелекту в якості зброї — лише питання часу. Наслідки ж цього зараз взагалі ніхто не в змозі прорахувати.

Таким чином, Путін в черговий раз виступає з закликом не руйнувати світ, тому що змінювати існуючі міжнародні зв’язки куди менш витратно, ніж відновлювати їх з руїн, неминучих у разі реалізації озвучених ним сценаріїв торгової мілітаризації і перетворення санкцій “нові ядерні боєголовки”.

Далі глава Росії торкнувся внутрішніх економічних проблем, таких як архаїчність і надмірність нормативної сфери. При цьому він нагадав, що “з 2021 року припиняє дію застаріла нормативно-правова база щодо контролю та нагляду за діяльністю бізнесу. Логіка взаємини бізнесу і правоохоронних структур — очищення судової системи та силових структур від недобросовісних осіб, підвищення прозорості правового середовища, захист прав власності”.

Торкнувшись теми розвитку Далекого Сходу і Сибіру, резюмував Володимир Путін: “Росія готова до змін. Ми запрошуємо всіх до рівноправного співробітництва”.

Наступним виступив голова КНР Сі Цзіньпін. Його мова почалася із заяви про те, що “в особі Росії ми маємо одного з пріоритетних партнерів у всіх областях”.

На практиці, за словами глави КНР, це партнерство виражається у спільній реалізації ідей російського президента про євразійському партнерство та ініціативи Сі Цзіньпіна “Один пояс — один шлях”. Також голова КНР підкреслив, що “Китай готовий ділитися з усіма партнерами технологіями. Необхідно нарощувати зусилля з побудови толерантного суспільства, що ставить у главу кута інтереси людини”.

Закінчив свій виступ товариш Сі проблемами екології і запевненням у тому, що “в міжнародних відносинах Китай зробить ставку на екологічні питання. Країна буде прагнути до виконання пунктів Паризького угоди, розвиток Китаю не забезпечується експлуатацією природних ресурсів”.

Наступним слово взяв президент Болгарії Румен Радев, який фактично продовжив виступ Володимира Путіна, заявивши слідом за російським президентом, що “вільний рух капіталів у цифрову еру без чітко визначених правил генерує ризики. Надспоживання загрожує нашому спільному майбутньому, робить світовий порядок нестійким. Щорічне зростання витрат на оборону — ясний сигнал про зниження довіри, і це призводить до замикання науки у вузьких рамках і нерівномірного розвитку”.

Глава Болгарії зазначив: “Хто б міг подумати 20 років тому, що Китай буде захищати вільну торгівлю, а США нав’язувати протекціонізм?”

При цьому Радев підкреслив, що “Болгарія — друга країна, яка визнала КНР. Але першої вже не існує (СРСР), тому можна починати відлік з Болгарії”.

Далі президент Болгарської республіки торкнувся проблем міграції, бідності і корупції. За його словами, “Необхідний глобальний консенсус проти транскордонної корупції. Злидні виводить людей на шлях міграції і живить ксенофобію в країнах, з яких починаються міграційні шляхи”.

Говорячи про взаємини з Росією, Радев заявив: “Від Болгарії Росія отримала писемність і християнську віру, а від Росії Болгарія отримала свободу. Про це ми ніколи не забуваємо”. Закінчив болгарський президент побажанням учасникам форуму досягнення гармонії в розвитку в рамках програми ООН.

Наступним виступив прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, який коротко окреслив внутрішні проблеми Вірменії, готовність до активного економічного співробітництва, а також заявив, що “Вірменія налаштована на вдосконалення стратегічного партнерства з Росією і плідної участі в Євразійському партнерство. Це ж відноситься і до членства Єревана в ОДКБ”.

Прем’єр-міністр Словаччини Петер Пеллегріні, який взяв слово слідом, позначив у своїй промові проблему недостатності темпів прогресу для підтримання адекватного рівня економіки і брак грошей на заходи стимуляції цього прогресу.

Завершив виступи генсек ООН Антоніу Гутерреш. Говорячи про глобальної економічної картині, він зазначив: “Цінності статуту ООН піддаються викликам і загрозам. Підкреслю кілька імперативів. Справедлива глобалізація. Люди стали більш багатими і здоровими, але є і голод, і нерівність. Також зростає напруженість у торгівлю, фінансові ринки нестійкі. Потрібна економіка, яка створює можливості для усіх”.

При цьому Гутерреш “пройшовся” і концепції багатополярного світу, зауваживши, що “багатополярність сама по собі не гарантує мир, якщо немає меж. Важливо, щоб відносини між країнами ґрунтувалися на міжнародному праві. Крім того, для світу потрібна мережа міжнародних організацій”.

Від глобалізації генсек ООН перейшов до екології та ризикам зміни клімату, заявивши, що “процес прискорюється, тоді як політична воля, навпаки, сповільнюється. А всім потрібна зелена економіка. Зміна клімату — найбільший системний ризик зараз у світі”.

Далі учасникам засідання були задані питання. Вони стосувалися все тих же торгових воєн і загальної економічної нестабільності. Тут окремо варто відзначити питання Путіну про Україну та Білорусію. Перший був про те, як глава Росії оцінює нового українського президента Володимира Зеленського.

На це питання російський президент відповів наступним чином: “Досвіду у нього може не вистачати, але досвід — справа наживна. Зеленський поки себе ніяк не проявив. А те, що ми бачимо, — це суперечливі висловлювання: в ході передвиборної промови говорив одне, потім — інше. Поживемо, побачимо. Я не кажу, що він, не зробивши нічого, все зіпсував. Ну, подивимося”.

Також російський президент підкреслив, що “одна справа — грати, інша — бути кимось. Для того, щоб грати, потрібен талант перевтілення, а для того, щоб займатися державними справами, потрібні досвід, знання, треба вміти побачити головні проблеми та знайти інструменти вирішення цих проблем, зібрати дієздатних людей в команду і дати їм можливість вільно мислити і приймати рішення, пояснювати мільйонам людей мотиви своєї поведінки і, найголовніше, мати мужність і характер брати на себе відповідальність за наслідки цих рішень”.

Що ж стосується Білорусії, то тут необхідно пояснити контекст. Буквально сьогодні Олександр Лукашенко заявив, що “за свої ринки потрібно битися”. Аналітики вважають, що він мав на увазі якраз український ринок збуту для палива. Палива, яке піде на потреби, в тому числі ВСУ і в зону АТО.

Втім, Володимира Путіна запитали, чи не про це, а про Союзну державу. Глава Росії з цього приводу лаконічно зазначив, що “багато з договору про Союзну державу з Білоруссю досі не зроблено”. При цьому, говорячи про перспективи інтеграції, Путін наголосив: “Білоруси і росіяни — один народ. Так склалося, що ми живемо в різних країнах. Але планів про якесь об’єднання немає”.

В іншому ж у тій чи іншій формі всі виступали на пленарному засіданні лідери зазначили, що будуть докладати всіх зусиль і до загальної стабілізації і виходу світової економіки з кризи, і до стабільності і зростання національних економік своїх держав. При цьому вибудовуючи систему на паритетних, чесних і взаємовигідних засадах.