Розпад НАТО почався з Туреччини

Навіщо Туреччини С-400 і як на цю стратегічну купівлю Ердогана дивляться васали США?

Тема постачання російських ЗРК С-400 в Туреччину вже достатньо висвітлена в світових ЗМІ. Мотиви Ердогана названі – це страховка від можливого використання авіації США в черговій спробі державного перевороту в Туреччині. Однак у Ердогана є більш серйозні наміри щодо американців. Це видно по тому, де він має намір розмістити новоприбулі комплекси.

С-400 чекали в Туреччині з нетерпінням. Техніку доставили по повітрю, не довіривши морських шляхів. Ердоган поспішав, і явно не тому, що побоювався реакції США. Він поспішав з іншої причини. Ердоган планує використовувати З-400 проти США в Сирії, в зоні за Євфратом, в Ракка. Звідти Туреччина видавлює США, які не бажають йти.

Тиск здійснюється поки м’яко – Туреччина розмістила там батальйон з 50-ти танків. Проти спецназу США це велика сила. Якщо після цього США не підуть, видавлювати їх будуть вже грубо – С-400 зможуть накрити район і не дозволити американської авіації вдарити по місцю дислокації турецьких танків. Це вже втрата обличчя, абсолютно неприпустима для США.

Туреччина розширює свою зону контролю всупереч волі США та з участю Росії. США, Ізраїль і Великобританія опиняються в одному таборі, а Туреччина, Китай, Іран і Росія – в іншому. Якщо уявити крах НАТО, то він виглядає саме так.

У Америки є півроку, поки турецькі ракетники проходять навчання в Росії. Після чого вони зможуть самі вирішувати всі бойові задачі. Нічого вдіяти з Туреччиною США не можуть – це союзник по НАТО, і він на тиск відповість перетворенням у супротивника. Динаміка дрейфу Туреччини геть від США вражає уяву: ще п’ять років тому неможливо було уявити, що Туреччина зробить такі закупівлі в Росії. Вашингтон в пастці: не відповісти не можна, а відповідь означає нове, ще більш глибоке ураження.

І Вашингтон відповідає: оголошено, що Туреччина не отримає F-35, на що Туреччина оголошує про готовність купити російські Су-57. І купить, ніж вб’є новий цвях в кришку НАТО. А якщо США почнуть форсувати тиск на Туреччину, то за пульти куплених С-400, поки не готові свої кадри, сядуть російські розрахунки. Для США це взагалі позамежний кошмар.

США схожі на зійшов з розуму тирана. Адже не переживши кризу у зв’язку з поведінкою Туреччини, 5 серпня у Вашингтоні пройдуть слухання щодо нових мит, введених США для ЄС. Ввести їх після цього можуть у будь-який момент.

Зрозуміло, це не додасть взаємної любові всередині НАТО, а якщо США почнуть тиснути на Туреччину економічно, то тут є два варіанти наслідків: або вони тиснуть і виштовхують Туреччини з НАТО повністю, або вони обмежаться струсом повітря – і тоді всі зрозуміють, що «бобік здох». Васали почнуть розбігатися, як хлопці пана отамана з фільму «Весілля в Малинівці». У цій ситуації для США є лише погані варіанти і дуже погані варіанти.

А в цей час Конгрес США схвалив санкції проти держборгу Росії. Найбільш для нас небезпечний варіант не введуть, так як підірвуть власні банки. Адже якщо вирішать покарати тих, хто вже купив облігації, то їх почнуть розпродавати з великим дисконтом, а це вдарить по банкам та інвесторам. Буде прийнятий м’який варіант – під санкції потраплять нові випуски. Тому вводять таке рішення, яке в Росії створить лише короткостроковий ефект.

Але тут Конгрес США стане вдовою, яка сама себе висікла. На короткий термін рубль може впасти до 70-80 рублів за долар. Однак інвестори спокійні, так як у держрезервах Росії 518 мільярдів доларів, а весь зовнішній борг становить 482 мільярда. Тут неминучий стрибок курсу і повернення на колишні позиції через тиждень-два.

Але поки долар буде по 70 рублів, з-за різкої девальвації російські товари за кордоном подешевшають. Попит на експорт зросте, а імпорт знизиться. У підсумку рубль зміцниться, вважають фінансові брокери, а економіка отримає імпульс розвитку.

Таке враження, що в США роблять усе для підвищення здатності Росії розпустити блок НАТО і створити свою групу з ображених США колишніх васалів. Починаючи з 2004 року все, що США робили проти Росії, у кінцевому підсумку обернулося проти них.

Так, поки США дуже сильні, а Росія не може витримати лобове зіткнення, але процеси рухаються в зустрічному напрямку. Турецький кейс показав, що в НАТО назріла криза, з яким там не можуть впоратися з-за складних геополітичних суперечностей її членів. І по мірі відходу Туреччині з-під парасольки США, у всьому світі почнуться аналогічні процеси, зупинити які вже буде неможливо. Через 50 років політична карта світу буде виглядати зовсім інакше.