Реальна історія «Ад’ютанта його превосходительства»: Хто був прототипом героя Юрія Соломіна

Юрій Соломін в ролі капітана Кольцова | Фото: 7days.ru
18 червня виповнюється 84 роки знаменитому акторові театру і кіно, режисера, педагога і громадського діяча Юрію Соломіну. Широка популярність прийшла до нього на початку 1970-х рр.., коли на екрани вийшов один з перших радянських бойовиків, багатосерійний фільм «Ад’ютант його превосходительства», де Соломін виконав головну роль. Тільки через роки стало відомо про те, що сюжет цього фільму заснований на реальних подіях, а у головного героя був реальний прототип, і у нього були причини для невдоволення кіноверсією його історії…

Кадр з фільму *Ад’ютант його превосходительства*, 1969 | Фото: versia.ru
Головний герой – капітан Павло Кольцов – розвідник «червоних», якого в 1919 р. направили в Добровольчу армію, де він зміг стати особистим ад’ютантом командувача, генерала Ковалевського, і успішно провести кілька секретних операцій. Хоча автори сценарію фільму стверджували, що образ Кольцова – збірний, багато дослідників схиляються до думки, що у головних героїв були реальні прототипи. Сам Юрій Соломін в одному з інтерв’ю назвав ім’я цієї людини – Павло Васильович Макаров.

Прототип головного героя фільму – Павло Васильович Макаров | Фото: newsland.com
У роки Першої світової війни Павло Макаров служив у царській армії, а після революції став переконаним більшовиком. За дорученням Кримського військово-революційного комітету він зайнявся формуванням загонів Червоної гвардії, але під час поїздки по причорноморських хуторах був затриманий білогвардійцями, яким він представився білим офіцером. Вийшло так, що «розвідником» він став з волі випадку, без спеціальних директив червоного командування. Макаров зміг заслужити довіру супротивників і домогтися того, що його призначили ад’ютантом генерал-лейтенанта Май-Маєвського, незабаром став командувачем Добровольчої армії. Зв’язків з Москвою у нього не було, і передавати відомості «червоним» він не міг, але вирішив зайнятися діяльністю в їхню користь – повідомляв Май-Маєвському тільки застарілі армійські зведення, стравлював між собою командирів окремих білих корпусів. А після того, як в Крим прийшла Червона Армія, Макаров став співробітником ВЧК.

Посвідчення Павла Макарова | Фото: rg.ru

Генерал Ст. Май-Маєвський, за ним (другий праворуч) – капітан П. Макаров | Фото: rslovar.com
У 1927 р. Павло Макаров опублікував свої мемуари під назвою «Ад’ютант генерала Май-Маєвського», які витримали кілька видань. Але цим він накликав на себе неприємності – після перевірки фактів з цієї книги комісія ЦК ВКП(б) прийшла до висновку, що більша частина з них – непідтверджені відомості, що Макаров насправді служив білим, поки їх поразка не стало очевидним. З-за цього його позбавили персональної пенсії, вигнали з партії, а в 1937 р. заарештували. Правда, через 2 роки він був виправданий і звільнений.

Актор Владислав Стржельчик в ролі генерала Ковалевського, чиїм прототипом послужив Ст. Май-Маєвський, і сам Май-Маєвський | Фото: rg.ru
Під час Великої Вітчизняної війни Макаров очолив партизанське з’єднання у Криму і був нагороджений кількома бойовими орденами. Після закінчення війни він випустив ще одну книгу і знову змусила про себе говорити. Ця історія мала широкий резонанс – за мотивами книги Макарова писали літературні твори, створювали театральні постановки. Правда, ім’я цього героя, як правило, ніде не згадували. Так сталося і зі сценарієм фільму «Ад’ютант його превосходительства», опублікованими в 1968 р. в журналі «Навколо світу». Не порадившись з автором мемуарів, автори сценарію Ігор Болгарин і Георгій Сіверський написали на основі його книги свій твір, заявивши, що образ головного героя – збірний. Звичайно, це викликало невдоволення Макарова. А у рік виходу фільму на екрани прототип капітана Кольцова помер. Довгі роки після цього його ім’я ніде навіть не згадували.

Кадр з фільму *Ад’ютант його превосходительства*, 1969 | Фото: rg.ru
У головній ролі режисер фільму Євген Ташков бачив Михайла Ножкіна, відомого за роллю Бекаса у «Помилці резидента». Однак в останній момент актор відмовився брати участь у зйомках. Юрій Соломін теж проходив проби, правда, на роль іншого героя – капітана контррозвідки Осипова. І Ташков на свій страх і ризик вирішив затвердити його на головну роль, незважаючи на несхвалення худради. На їхню думку, розвідника повинен був грати актор з іншого фактурою – високий і широкоплечий, а зовнішність Соломіна здавалася їм недостатньо яскравої для такої ролі.

Кадр з фільму *Ад’ютант його превосходительства*, 1969 | Фото: kino-teatr.ru

Юрій Соломін в ролі капітана Кольцова | Фото: kino-teatr.ru
Ця пропозиція стала повною несподіванкою і для самого Соломіна, який пізніше розповідав: «Пропозицію зіграти роль Кольцова було для мене певною мірою несподіванкою. У театрі мене вважали характерним актором, а тут раптом запропонували роль абсолютно протилежну, героїчну – вольового, зосередженої людини, яка вміє все зважити, точно і швидко оцінити ситуацію…». Тим не менш Ташков наполіг на своєму. Час показав, що він не помилився – після цієї ролі Юрій Соломін став справжнім кумиром публіки, на кіностудію мішками приходили листи, адресовані «капітану Кольцову».

Кадр з фільму *Ад’ютант його превосходительства*, 1969 | Фото: ukraina.ru
Несподіваним був і його вибір актриси на роль коханої жінки Кольцова. Режисер забракував кандидатури шести відомих актрис, які претендували на цю роль, і затвердив 21-річну балерину Тетяну Иваницкую, яка вразила його чистотою і наївністю, необхідними для її героїні. До того ж непрофесійна актриса в кадрі виглядала максимально природно і щиро.

Тетяна Іваницька у фільмі *Ад’ютант його превосходительства*, 1969 | Фото: kino-teatr.ru
Глядачі могли б ніколи не побачити цього фільму – коли зйомки були закінчені, телевізійне керівництво після перегляду матеріалу обурилося: так це ж гімн белогвардейщине! Образи супротивників не повинні викликати симпатію у глядачів і співчуття! Фільм відправили на полицю, але його долю вирішив заступник голови КДБ Семен Цвігун. Режисер відправив йому свою роботу з проханням винести свій вердикт. Той не побачив у ньому нічого провокаційного, і вже через кілька днів «Ад’ютанта його превосходительства» випустили в прокат.

Юрій Соломін в ролі капітана Кольцова | Фото: kino-teatr.ru
Фільм користувався величезним успіхом у глядачів, режисер і виконавці головних ролей навіть були удостоєні Державної премії. А Юрію Соломіну дали звання заслуженого артиста СРСР. Ця робота стала першою вершиною його творчого шляху, після чого він зіграв чимало легендарних ролей. А в новому столітті улюбленець публіки несподівано зник з екранів: Чому Юрій Соломін перестав зніматися в кіно.