Рокіровки Порошенко: ТОП самих гучних кадрових перестановок

Рокіровки Порошенко: ТОП самих гучних кадрових перестановок

Як і чому президент міняв силовиків і губернаторів, і під ким хитається крісло

На минулому тижні Верховна Рада підтримала рішення президента відправити у відставку голову СБУ Валентина Наливайченка.

“Сегодня.иа” згадала все самі гучні кадрові перестановки президентства Петра Порошенка за останні півроку.

СИЛОВИКИ. У минулий четвер Верховна Рада відправила у відставку голову СБУ Валентина Наливайченка – відповідне подання вночі вніс до парламенту глава держави Петро Порошенко. Цьому передував майже тижневий конфлікт: після жорстких звинувачень начальника українських спецслужб на адресу корупціонерів серед керівництва Генеральної прокуратури (прозвучало прізвище екс-заступника генпрокурора Анатолія Даниленка), які, зокрема, “покривали” скандальну компанію “БРСМ-Нафта”, йому було відмовлено у виїзді у закордонне відрядження, а серед українського політикуму активізувалися чутки про майбутню відставку глави СБУ.

Втім, за словами джерел “Сегодня.иа” справа була не тільки в корупційному скандалі, але і у внутриэлитном конфлікті. Напруга виникла між Наливайченком і одним з його заступників Юрієм Артюховым, який є людиною Банковій. Наливайченко критикував останнього, що викликало невдоволення президентської адміністрації.

До останнього моменту в парламентській більшості не вистачало голосів для відставки – причому, “розкололася” не лише коаліція, але й безпосередньо Блок Петра Порошенка. У підсумку після довгих “дебатів” відставку продавили: 248 голосів “за”. “Деяку частину “Удару” у фракції БПП вдалося вмовити дати голоси за відставку Наливайченка. Вночі відбулися переговори між Порошенком і Кличко. Банкова дала згоду на те, що в законі про місцеві вибори залишать однотурову систему виборів мера Києва. Кличко боїться, що в другому турі на осінніх виборах може не пройти. Плюс, це гарантія, що Банкова не буде висувати свого кандидата в мери столиці”, – розповідав нам джерело.

Ще однією гучною перестановкою серед силовиків стала лютнева відставка Генерального прокурора Віталія Яреми. Тоді його замінив Віктор Шокін. Відставки Яреми протягом декількох місяців домагалися нардепи – “малі” фракції коаліції збирали і майже зібрали підписи за відставку головного державного обвинувача. Основною претензією до Яреми було відсутність серйозних зрушень майже в річному розслідуванні справи про розстріли на Евромайдане. Але в підсумку все одно останнє слово залишив за собою президент – він просто вніс на розгляд парламенту подання про звільнення ГПУ і запропонував нового керівника.

“Обставини змушують нас працювати в умовах жорсткого цейтноту”, – сказав Порошенко з президії Верховної Ради одразу після голосування про відставку Яреми.

Президент зазначив, що відставка Яреми – це відмінність формування нової політичної культури в країні. За словами президента, в Україні ніколи не було такого політичного діалогу, як зараз”, тому він почув вимоги про заміну Генпрокурора і слухняно їм.

ГУБЕРНАТОРИ. Найгучнішою губернаторської “рокіровкою” Петра Порошенка стала відставка голови Дніпропетровської ОДА, олігарха Ігоря Коломойського в кінці березня 2015 року.

Протистояння між власником Групи “Приват” і главою держави тоді перейшло у відкриту стадію: після спроби держави змінити менеджмент підконтрольної бізнесменові-губернатору компанії “Укртранснафта”, її київський офіс був заблокований озброєними бійцями з фінансованих ним батальйонів. Соратники Коломойського і близькі до нього народні депутати не скупилися на прямі звинувачення на адресу президента Порошенко, і навіть пригрозили проведенням “народного віче” у Дніпропетровську… А сам Коломойський дозволив нецензурну лайку на адресу журналіста радіо “Свобода”, який намагався з’ясувати, що робить дніпропетровський губернатор вночі у Києві під офісом держкомпанії.

В результаті в ніч на 24 березня Коломойський приїхав на Банкову, де між ним і президентом була досягнута домовленість, що олігарх залишає губернаторське крісло. Замість нього керівником Дніпропетровської області став Валентин Резніченко – встиг місяць покерувати Запорізької ОДА давній колега по медіабізнесу глави АПУ Бориса Ложкіна.

Але на цьому протистояння між Коломойським і Порошенко не закінчилося. Кількома місяцями пізніше президент “зняв” з посади губернатора Одеської області Ігоря Палицю – в минулому голови правління “Укрнафти”, якого традиційно вважали саме “людиною Коломойського”.

Замість нього призначив Порошенка, мабуть, саму дивну фігуру за час свого президентства – колишнього грузинського лідера Міхеїла Саакашвілі. “Міхо” давно підшукували роботу в Україні, але призначення екс-президента одним з губернаторів, нехай і такого ключового регіону, Одеська область, викликало суперечливі оцінки – від шквалу критики до надій, що “Південна Пальміра” перетвориться в “Нове Батумі”. Першим ділом Саакашвілі пообіцяв серйозно взятися за корупцію і призначив свого земляка-грузина новим керівником обласної “главку”.

Але найчастіше за час президентства Порошенко змінювався губернатор “військової” Донецької області – восени минулого року глава держави звільнив Сергія Таруту і замінив його генералом Олександром Кіхтенком. Тарута визнавав, що з кожним днем їх відносини з президентом ставали все прохолодніше і прохолодніше.

А 11 червня, в ході візиту до Маріуполя, Петро Порошенко представив нового начальника обласної військово-цивільної адміністрації – 53-річного Павла Жебрівського, бізнесмена і свого давнього соратника. Опитані “Сегодня.иа” політологи в один голос визнали, що Жебрівський – 100% людина Порошенка, і саме з особистою довірою до нього і пов’язано це призначення.

Що ж до причин звільнення Кіхтенко, чутки про те, що голову Донецької адміністрації найближчим часом змінять, з’явилися ще більше місяця тому. Рішення про його відставку було фактично прийнято ще наприкінці квітня, говорив “Сегодня.иа” один з народних депутатів, знайомих з ситуацією в регіоні, питання було лише в тому, кого знайти йому на зміну.

За словами парламентарія, основна претензія до Кіхтенко – його вкрай низькі рейтинги довіри в області, а також відсутність видимих результатів роботи за півроку перебування на посаді. “Що зробив Кіхтенко? Він не збудував сильної, ефективної команди, яка могла б упоратися з проблемами навіть на звільнених територіях. Він військовий, і звик діяти як військовий – віддавати накази, а це зовсім не той підхід, який зараз буде там працювати – треба вміти слухати і домовлятися”, – наголосив нардеп.

Плюс, за словами джерела, не на користь Кіхтенко було і постійне порівняння його з іншим “генерал-губернатором” – головою Луганської ОДА Геннадієм Москалем, який не тільки демонструє більш ефективні результати, але і постійно присутній в медійному просторі, де зумів створити собі позитивний образ.

КОМУ ПРОРОКУВАЛИ ВІДСТАВКУ? Чи не найпомітнішою кампанією за відставку стала спроба зняти зі своєї посади голову Національного Банку Валерію Гонтареву. Особливо “відзначився” в цьому лідер Радикальної партії Олег Ляшко: наприкінці 2014 – початку 2015 року майже жодне пленарне засідання не обходилося без його гучних тирад проти головного банкіра країни.

Гонтареву неодноразово викликали у Верховну Раду і на профільний комітет з банківської діяльності, проте вона кілька разів була відсутня. Потім сама банкір визнала, що насправді ніяких запрошень від депутатів не отримувала. Парламентарії навіть почали збір підписів за відставку керівника НБУ, однак, коаліційна більшість БПП і “Народного фронту” ініціативу “малих” фракцій не підтримала – і Гонтарєва залишилася на своїй посаді.

Намагалися депутати – хоча абсолютно безрезультатно – збирати підписи за відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і нового генерального прокурора Віктора Шокіна. Шокіна також критикували у Ляшка – після зникнення позбавленого недоторканності нардепа Сергія Клюєва, а відставку Авакова хотів ініціювати комітет по протидії корупції Єгора Соболєва – після серії корупційних скандалів з високопоставленими співробітниками МВС. Але осканадлившиеся правоохоронці були звільнені міністром, і критика зійшла на немає.

Неодноразово виникали розмови і про прийдешні перестановки в Кабінеті міністрів: серед можливих кандидатів “на виліт” називалися прізвища міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина, міністра охорони здоров’я Олександра Квіташвілі. Останнього звинувачували у відсутності системних реформ в українській медицині.

Після пожежі на нафтобазі “БРСМ-Нафта” під Києвом, палала майже тиждень, Олег Ляшко вимагав звільнення голови профільного Мінекології Ігоря Шевченка за те, що той, нібито, у момент НП відправився у відпустку в Монако і Ніццу. Шевченка звинувачення “радикала” спростував.

Перестановки у Кабміні і обіцяв президент Петро Порошенко, заявивши в посланні парламенту, що “рокіровки” не виключені восени. “Проміжні результати наступного етапу спільної роботи будемо підводити восени. Під мікроскопом буде розглянута діяльність кожного міністра. Я не виключаю, можливо, переформатування Кабінету міністрів. Це не мої повноваження, я не знімаю і не призначаю членів уряду і міністрів. Але якщо цього не зробить сама коаліція, цього може захотіти суспільство”, – заявив Порошенко.

А напередодні крісло під Шевченка “захиталося” ще серйозніше: прем’єр-міністр Арсеній Яценюк доручив депутатам визначитися, чи на своєму місці міністр екології.