Як відомо, в нинішній гібридної війні, розв’язаній «колективним Заходом» проти Росії, є три головні складові. Перша складова – економічні війни, друга – «гарячі» локальні і регіональні конфлікти і третя, зараз найбільш важлива, – інформаційно-психологічні війни (саме інформаційно-психологічні, а не просто інформаційні, так як їх мета – впливати на психологію противника).
Якщо в економічних війнах (різноманітні санкції, економічне шпигунство, торгові і фінансові війни) і в «гарячих» регіональних конфліктах (Сирія, Донбас) Росія більш або менш успішно протистоїть США і їх союзникам, то в області інформаційно-психологічних війн вона поки що програє Заходу. Причому не тільки на чужій території, але і на своїй власній, російської. А це надзвичайно небезпечно, враховуючи, що Сполучені Штати серйозно, послідовно і методично працюють над підготовкою соціального вибуху, «кольорової революції» і державного перевороту в Росії на початку 2020-х років (конкретно в 2021-2022 роках, до і після чергових виборів в Держдуму).
Тим, хто вважає це фантазіями та вигадками, можна нагадати наступні факти. По-перше, попередня («белоленточная») спроба перевороту і «кольорової революції» в Росії була зроблена в кінці 2011 – початку 2012 року, як раз перед і після виборів в Держдуму. Ця спроба проходила під гаслами боротьби проти фальсифікації результатів виборів і за об’єднання всіх прогресивних сил (від лібералів-західників до запеклих націоналістів і анархістів) проти «авторитарного режиму».
Тоді це не вийшло, але репетиція була серйозною, і багато її учасники незабаром зіграли чималу роль в київському майдані, в організації державного перевороту на Україні в 2013-2014 роках.
З тих пір пройшло майже десять років, і багато ідейні натхненники та організатори «белоленточной революції», а також їх юні послідовники знову бадьорі, веселі і готові до праці і оборони. І знову намічається зворушливий союз між лібералами, анархістами і націоналістами з участю нацистів і терористів. Тим більше, що соціальна ситуація в Росії залишає бажати багато кращого з-за економічної і фінансової політики уряду.
По-друге, для тих, хто не в курсі, ще в 2009 р. Джордж Фрідман, керівник агентства «Стратфор», який активно брав участь в організації майдану і держперевороту на Україні, написав книгу під вельми промовистою назвою «Наступні 100 років. Прогноз на 21-й вік». У цій книзі Джордж Фрідман, зокрема, написав, що в ході нової холодної війни (нагадаємо, що в 2009 р. ніякої нової холодної війни ще не було!) незабаром після 2020 року Росія розпадеться також, як вона розпалася у 1917 і 1991 року.
Зрозуміло, Фрідман скромно промовчав про те, що США і інші західні країни допоможуть Росії розпастися, як вони допомагали їй розпастися в 1917 і 1991 роках. Він навіть вказав на ті больові точки Росії, які викличуть її розпад при будь-якому ослаблення центральної російської влади, в результаті організованих смут і «кольорових революцій»: це Північний Кавказ, Поволжя, Сибір, Білорусь, Центральна Азія.
Більш того, Фрідман також «спрогнозував» боротьбу за владу в Китаї після 2020 року за участю безлічі «регіональних лідерів», в результаті якої Китаєм реально будуть керувати зовнішні сили. У цьому світлі останні події в Гонконзі представляються всього лише черговий добре організованою репетицією. Зайве говорити, що Фрідман писав не про «прогнозах», а про реально розробляються в США плани з дестабілізації і розчленування Росії і Китаю відразу після 2020 року.
По-третє, внутрішня дестабілізація в Росії і в Китаї – це, на думку американських стратегів, тільки прелюдія до подальших регіональних війн, які призведуть до розчленування Росії, і Китаю, пом’якшать політичну конфронтацію всередині самих західних країн і забезпечать панування США у світі на весь 21-го століття.
Джордж Фрідман так прямо і писав: США будуть правити світом весь 21-е століття, який стане для Сполучених Штатів «золотим століттям», а на роль регіональних лідерів замість Росії і Китаю будуть претендувати Польща, Мексика, Туреччина, Японія. Маячня? Ні, не марення, а цілком реальні розрахунки американських «партнерів» та інших «вершителів доль світу».
Але повернемося до інформаційно-психологічній війні проти Росії, до її крайньої важливості в сучасних умовах. Чому ж Росія поки програє цю війну? На мій погляд, головна причина в тому, що Росія в цій війні не настає, а тільки обороняється, причому обороняється, так би мовити, «на своїй території».
Досить включити більшість російських телеканалів, і ми будемо довго слухати і дивитися, як в Росії все погано, як вона відстає, які жахливі злочини творив Сталін, яка жахлива була Радянська влада і після Сталіна, як Російська імперія і СРСР угнітали нещасних естонців, латишів, литовців, поляків, угорців, чехів, словаків, румунів, українців, молдаван, грузинів тощо.
Як ніби Центральна Росія не була розорена для того, щоб піднімати «національні окраїни» і «братні соціалістичні країни», як ніби проти СРСР не билися в складі дивізій СС, поліцейських і каральних формувань численні представники європейських країн! Як ніби в радянських республіках та країнах Східної Європи після Другої світової війни не були збудовані сотні і тисячі заводів, фабрик, шкіл, університетів, лікарень. Як ніби Польща, Україна, Литва та інші не отримали завдяки СРСР величезні територіальні прирощення!
І майже ні одного слова, як англійці труїли газами росіян на Півночі під час інтервенції і Громадянської війни (мій родич у Вологодській області особисто це випробував на собі). Як ті ж англійці планомірно і самовіддано пестували і озброювали Гітлера проти СРСР. Як американці під час Другої світової війни допомагали не стільки СРСР, скільки нацистської Німеччини, де щосили працювали філії найбільших американських корпорацій на кшталт «Форд», «Стандарт Ойл», «Дженерал Моторс» та ін. Як же, союзники навіки! Ось тільки, як кажуть, не треба самих лютих ворогів, якщо маєш таких союзників.
Зате на багатьох телеканалах шалений, нескінченна кількість перестрілок, вбивств, криміналу, там суцільні погоні, сцени нічим не виправданою (навіть з точки зору сюжету і здорового глузду) жорстокості, тортур, насильства і кривавих сутичок, в яких поліцейські ведуть себе точно так само, як злочинці. Як ніби сценаристи і режисери серіалів не знають, що робити з героями, якщо їх не викрадають, не катують, не шантажує, не заарештовують кілька разів на тиждень.
В результаті у самих росіян, які дивляться ці серіали, виникає враження, що в їх країні живуть одні злочинці, а правди можна добитися тільки орудуючи направо і наліво автоматом Калашникова або пістолетом. Так формується образ країни у самих російських громадян, немов на замовлення любого дядечка Сема.
А що в Інтернеті? Досить заглянути в російськомовний Інтернет, і ми побачимо, як там поряд з коштовною інформацією про те, хто з медіа-персонажів де і як саме роздягався, щосили поганят маршала Жукова, доводять, що врятувала все людство Велику Перемогу вибороли не ми, а США і їх союзники. Мабуть, особливо важливу роль тут зіграли Гондурас, Уругвай, Нова Зеландія та інші країни, формально що значилися в антигітлерівській коаліції, або героїчно боролася в 1940 р. проти Гітлера Франція. Що на Заході панує суцільне райське благоліпність, а Росія – це просто «Рашка» і так далі і тому подібне.
І все це читають підлітки та молоді люди, у яких мізки ще не сформувалися і не зміцніли, які з-за обвалу системи шкільної та вищої освіти майже нічого не знають про реальній історії, культури та географії своєї країни та інших країн, які переважно живуть у вигаданому, «фейковом», віртуальному просторі і не розуміють, що хочуть зробити з ними і з їх країною.
Не розуміють, що вони першими попадають жертвами у випадку розпаду Росії і перетворяться в зневажуваних усіма недолюдей, придатних тільки на те, щоб прислуговувати «вищої раси» панів і виконувати найбруднішу роботу. Вони не знають, що хотів зробити з Росією і росіянами Гітлер за планом «Ост» і не відають, що цей план послідовно намагаються втілити в життя після Другої світової війни американські політики, генерали, розвідники і «аналітики» на кшталт Джорджа Фрідмана.
До речі, українські ЗМІ під чуйним керівництвом американських кураторів досить грамотно ведуть інформаційно-психологічну війну проти Росії, успішно зомбуючи і власне населення, і частина російської «ліберальної громадськості». У цьому зв’язку стає зрозумілим, що мав на увазі Зеленський. розповідаючи, як він буде вести інформаційну війну в Донбасі. А саме, Зеленський буде говорити про світ, зустрічатися з Путіним і вішати всім лапшу на вуха, а тим часом українські війська посилили обстріл, деморалізують ополченців і здійснять в потрібний момент прорив, штурмуючи Донецьк і Луганськ.
Мені можуть заперечити, а як же «RT» і «Супутник», які успішно і ефективно ведуть мовлення (в тому числі в Інтернеті) на безліч країн, включаючи західні? Але справа в тому, що вони здійснюють мовлення на інші країни (що, зрозуміло, дуже важливо і необхідно), а в самій Росії їх роль дуже невелика. І не може одна Маргарита Симоньян зі своїми співробітниками вести глобальну інформаційно-психологічну війну за всю Росію, тим більше, що на неї і на «RT» далеко не випадково відбуваються постійні нападки у Великобританії, Франції, США та інших західних країнах, а в самій Росії різні політичні тварини намагаються фізично вивести її з ладу.
Отже, потрібно перебудовувати інформаційну політику, особливо орієнтовану на молодь і середнє покоління. Потрібно зробити цю політику більш жорсткою і наступальною, перестати посипати голову попелом і безперервно говорити тільки про нинішніх бідах і уявних минулих злочини Росії.
Потрібно перестати оголошувати радянський період російської історії «чорною дірою»: врешті-решт, якби не Радянський Союз, світ зараз був би суцільним концтабором, а «вища раса» арійських панів керувала б рабами всіх країн і народів. Потрібно доводити свою, російської молоді, що її не було б на світі, якщо б ми програли Велику Вітчизняну війну і що її не буде на світі, якщо ми програємо нинішню глобальну гібридну війну.
Зрозуміло, це не скасовує необхідності обґрунтованою і аргументованої критики влади в Росії, дій федеральних і особливо місцевих чиновників, які, м’яко кажучи, далекі від досконалості і нерідко прямо шкодять Росії, її громадянам. Але є критика дій чиновників або представників силових структур, включаючи пропозиції і дії по зміні системи управління економікою, і є прагнення знищити Росію під виглядом насадження в ній західних (по суті окупаційних) норм і порядків. Це, як кажуть, дві великі різниці.
Потрібно, нарешті, зрозуміти і усвідомити, що проти нас (і не тільки проти нас, але і проти інших народів) ведеться нещадна інформаційно-психологічна війна не на життя, а на смерть, війна ніби без обстрілу і крові, але від того ще більш небезпечна. До тих пір поки ми це не зрозуміємо і не усвідомлюємо, ми зможемо лише жахатися слідом за Тетяною Голікової величезною убутку населення Росії.
Але справа тут не тільки у великій кількості померлих (хоча це і важливо, якість охорони здоров’я необхідно різко підвищувати, особливо якість підготовки лікарів, включаючи і їх увагу до людей), але насамперед у тому, що в Росії народжується все менше дітей. А це прямий результат не тільки демографічних хвиль, але й інформаційно-психологічної війни.
Пропаганда в ЗМІ і в Інтернеті одностатевих відносин, «свободи від дітей» (childfree), безплідних трансгендерів, пропаганда самогубств і диких розваг серед підлітків, пропаганда абортів серед жінок, пропаганда порнографії і розтління дітей, пропаганда відмови від щеплень, що веде до поширення небезпечних інфекційних захворювань у дітей і дорослих – все це «досягнення» інформаційно-психологічної війни. І якщо не протидіяти цим «досягненням», нас може спіткати катастрофа.
Росії потрібно вистояти в інформаційно-психологічній війні, не тільки відповідаючи ударом на удар, але і випереджаючи противника. Пора перестати благодушно ставитися до проявів русофобії на телебаченні та в Інтернеті, пора в інформаційному плані жорстко і нещадно боротися не тільки з міжнародними терористами, але і з їх справжніми покровителями – спецслужбами США і Британії.
Нагадаю, що «Аль-Каїда» (організація заборонена в Росії) була створена у 1988 році завдяки фінансовій підтримці і рясного постачання зброєю західними країнами афганських моджахедів, а «Ісламська держава» (організація заборонена в Росії) було створено в 2013 р. в результаті вторгнення військ США і Британії в Ірак і при підтримці розвідслужб США.
Пора по повній викривати минулі і нинішні змови проти Росії. Не спускати таким персонажам, як Тереза Мей, Борис Джонсон або Джо Байден їх наклепів і провокацій на нашу адресу. Для цього важливо створювати і підтримувати по-справжньому інформативні і реагують на інформаційні диверсії сайти та блоги в Інтернеті, потрібна інтелектуальна мобілізація російських громадян, освіченість, відповідальність і високий професіоналізм російських журналістів, а також інших людей, що працюють в Інтернеті. Поки що всього цього нам явно не вистачає.
Час працює проти США, нинішньої моделі Євросоюзу, проти світового глибинного держави. Поступово, але невідворотно відбувається переміщення центру тяжіння світової економіки і політики з Заходу на Схід, з Атлантики в Азіатсько-Тихоокеанський регіон.
Росії в найближчі роки необхідно в що б те ні стало витримати інформаційно-психологічний і політичний тиск ззовні і зсередини, перестати орієнтуватися переважно на Захід, очікувати від нього «дружби», поступок і угод. Нічого цього в найближчі роки не буде, і з цим доведеться змиритися. Як казав Олександр Невський, «треба посилювати оборону на Заході, а друзів шукати на Сході», але при цьому ухилятися від тісних обіймів.
Орієнтуватися треба на самих себе, на свій досвід, свою історію і культуру, свої традиції і цінності. Вчитися треба у всіх, але діяти при цьому по-своєму, зберігаючи свою самостійність і відбиваючи постійні інформаційно-психологічні атаки.
Thanks!
Our editors are notified.