Росія залито бетоном туалети у військових частинах Грузії, – посол

У ніч на 8 серпня 2008 року почалася грузинсько-російська війна.

У ніч на 8 серпня 2008 року почалася грузинсько-російська війна. Вона тривала всього 5 днів, після яких Росія втратила імідж доброзичливого сусіда.

Екс-посол Грузії в Україні Григол Катамадзе розповів Фактами, що Росія насправді і до 2008-го не була дружньою. Професійний дипломат, який зараз очолює Асоціацію платників податків України повідав про грузинсько-російських відносинах, а також дав прогноз, в якій компанії наша країна буде через 20 років.

Україну розхолоджують ресурси

– Хто править світом?

– Світом керує здоровий глузд і цивілізований підхід. Якщо говорити приземлено – G20.

– Ситуативні союзи, як шістка, яка вирішує іранський криза?

– Ні, це неможливо. В світі було б набагато більше проблем.

– Від кого Україна залежить більше всього?

– Світ взаємозалежний. Хіба залишилися цілком незалежні держави? Навіть США залежать від союзів держав у більшій чи меншій мірі.

Україна – не виняток. Із зовнішнім світом країна пов’язана фінансовою залежністю. На превеликий жаль, непродумана фінансово-економічна модель робить Україну ще більше залежною.

– І чим далі, тим країна буде ще більше залежати від зовнішніх партнерів?

 – Так. Хоча в України є внутрішні резерви. Насамперед, людський фактор. Проблема в тому, що багато українські інтелектуали виїжджають з країни. А це люди, які своїм інтелектом пішли далеко вперед. Чому їм не створювати умови тут, в Україні?

– З країни третього світу зараз можна зробити країну 21 століття?

 – Сінгапур. Ваш читач може сперечатися, що це маленька країна, і вона не підійде в якості прикладу. Але є приклад Ізраїлю. Він більше, ніж Сінгапур, менше, ніж Україна, проте його оточення набагато складніше. Ізраїль свого часу зробив правильний вибір союзника в користь США.

Чи Японія. Зрозуміло, що у японців стародавня філософія, але що було з їх країною ще 60 років тому? Які природні ресурси є в Японії? Майже кожну годину її стрясають природні катаклізми.

Запорука успіху Японії – інтелект. Мізки японці направили в правильне русло.

В України, крім інтелектуалів, є і природні умови. Мабуть, це розхолоджує.

– А менталітет?

 – Коли ви про неї згадуєте – це навіть не самокритика. Менталітет, який протягом 70 років був нав’язаний Росією і СРСР, потрібно зживати. В українців менталітет приватного власника! Цивілізований світ тримається на приватній власності.

Я порівнюю важку ситуацію в Грузії, коли на початку 90-х була повна розруха. Її відбиток на сьогоднішній день можна спостерігати. Однак у Сєвєродонецьку, куди їздив кілька тижнів тому, я не побачив руїну. Так, від військових дій залишилися сліди. Але люди хочуть жити. Жити у своїй країні.

 

Пайєт робить все правильно

– Чому посол США в Україні Джефрі Пайєт так сильно залучений у внутреннеполитическую життя країни?

– Відрядження по країні – обов’язок дипломата. Просто посли є активні і пасивні. Коли я був послом Грузії в Україні, теж багато їздив.

– Активність Джефрі Пайєта – типова ситуація для посла?

 – Для того, щоб мати розуміння ситуації, посол повинен зустрічатися з людьми, місцевою елітою. Тоді можна скласти правильну картину керівництва своєї країни. А якщо не виїжджати з Києва, дипломат зможе оцінювати ситуацію тільки через ток-шоу.

Не мені оцінювати діяльність Посла США, але пан Пайєт все робить абсолютно правильно. До речі, посли Польщі, ЄС, Чехії теж постійно в роз’їздах по Україні.

– Є думка, що призначення Саакашвілі головою Одеської ОДА відбулося «під патронатом» Пайєта?

 – Мені складно давати цьому оцінку.

– Такий варіант можливий?

 – Пан Саакашвілі в Україні давно відома постать. Він навчався в Києві. За останні 10 років у політичному істеблішменті України перебуває саме та плеяда, з якою він навчався. Ви не уявляєте, яка армія друзів у Саакашвілі в Україні.

Штати? Мені це нагадує історію, коли після перемоги Саакашвілі на президентських виборах в Грузії, часто говорили, що його спонсорує Джордж Сорос. Але ви знаєте, що Сорос не заплатив ні єдиного цента?

Головне навіть не те, хто і скільки грошей тобі дає, головне, як ти їх витрачаєш. У Грузії можна прийти і руками помацати результат президентства Саакашвілі. Це сучасні дороги, будинки юстиції, лікарні, школи.

 

За Росію відповів Солженіцин

– Грузія зараз – успішна країна?

– Це моя батьківщина, я не можу говорити, що вона не успішна. Я знаю, як складно було грузинам у кінці 80-х, а потім в 90-х… Держави, як такого, взагалі не було.

Уявіть масштаб проблем на одному прикладі. В кінці 90-х я був заступником міністра оборони. Росія постійно порушувала повітряний простір Грузії, на що командувач військово-повітряними силами РФ Михайлов з сарказмом відповідав на наші протести:

– Нехай Грузія надасть інформацію, зафіксовану силами протиповітряної оборони. І взагалі, Грузія підняла в повітря авіацію?

Росіяни знущалися, розуміючи, в якому стані залишили оборонну інфраструктуру країни після того, як покинули Грузію.

У радянський період в Грузії дислокувалися зразково-показові військові частини: ракетні, танкові, морські.

Неподалік від Тбілісі, в селі Коду перебувала зразково-показова ракетна частина. Коли після розвалу росіяни йшли, всі «мокрі точки» (туалети. – Ред.) у військових містечках залили бетоном. Будівлі більше не придатні для експлуатації. Нам довелося їх руйнувати і будувати заново.

В Горі дислокувалася танкова частина. Росіяни на плацу зібрали зброю і танком його тиснули, щоб не передавати незалежної Грузії.

В Поті перебували морські бази. Частина кораблів вони вивезли, частина затопили в акваторії. Нам довелося 15 років це розгрібати для цивільного судноплавства!

– Як ви вибудовували відносини з Росією на тлі вищесказаного?

 – З дня проголошення Незалежності до нападу Росії на Грузію 8 серпня 2008 року пройшло 17 років. За ці роки ми намагалися вибудувати якісь рівноправні відносини. Не вийшло.

– Проблема не тільки в Путіні?

 – Слова Солженіцина показові. У радянський період він відстоював демократичні цінності, його засилали, гнітили, ми таємно читали Архіпелаг Гулаг. Солженіцин воював проти Радянської Імперії все життя. Але коли настав час, і Грузія в кінці 80-х почала виступати за незалежність, а потім були інспіровані конфлікти на нашій території, Солженіцин назвав Грузію маленької імперією, яка утискає малі народи.

У Грузії проживає понад 120 національностей! Ніколи не було утисків національних меншин! Класичний приклад – 26 століть спільного мирного проживання грузин і євреїв у Грузії.

Росія сказала, що грузини гноблять абхазців. Почала виливати брехня через телебачення. Ніхто не хоче чути, що на території Абхазії проживало 350 тисяч етнічних грузинів (500 тисяч населення республіки Абхазія. – Ред.), 88 тисяч – етнічні абхази.

Яким чином можна гнобити абхазців, якщо історично все перемішано? Сім’ї будуть знищувати один одного?

Це була інспірована спецслужбами на той момент радянського держави, які благополучно перейшли в РФ. З однією метою – щоб Грузія не стала незалежною державою.

Зрозуміло, є і наша частка помилок. Насамперед, емоційність. Ми повинні були розуміти, що за цим стоїть.

– Чим відрізняється грузинський сепаратизм від українського?

 – Грузинського сепаратизму не існує. Як не існує українського сепаратизму.

– Хтось же піднімає прапори Росії на сході України.

 – Я був на Донбасі буквально перед початком подій в 2014 році. Там не було сепаратизму. Пахло порохом, але ніхто, навіть незадоволені новою владою, не говорив про те, що Донбас буде від’єднуватися.

– Крим – це український сепаратизм або «не вийшло, не зійшлися»?

 – Уявіть, що з Криму пішли найманці РФ. Я впевнений, що все було б інакше.

Росії ж не потрібен ні Крим, ні Донбас, їй потрібна ця ситуація для того, щоб намагатися впливати на український політичний істеблішмент. Щоб у розмовах із Західним світом говорити, що в Україні потрібно навести порядок.

– Як нейтралізувати вплив Росії?

– Насамперед, зміцнюючи внутрішній стан. Потрібна лібералізація економіки і зниження податків.

– Ви бачите політичну волю щось міняти?

– Президент Порошенко закликав об’єднати єдиний соціальний внесок і податок на прибуток фізосіб в один у межах 20%. Це потрібно зробити восени (і міністерство фінансів вже анонсував новий податковий кодекс). Тоді держава буде реально розуміти, скільки у нього працюючих людей.

Сьогодні я стикаюся з абсолютно дикими ситуаціями. Наприклад, компанія «Айсберг» (Одеса) звернулася до Асоціації платників податків з проханням допомогти повернути ПДВ.

Айсберг працює у всьому світі – робить холодильні установки для торгових центрів. Компанія виграла тендер в Грузії на поставку обладнання в Carrefour (світова мережа торгових центрів. – Ред.). Але з-за того, що «Айсбергу» автоматично не повертається ПДВ, йому довелося поступитися частина тендеру турецької компанії.

Правила повинні змінюватися в найближчі місяці. Восени Верховна Рада повинна прийняти новий Податковий кодекс, або може статися біда.

– Ви ініціюєте закон про пільги для підприємців з окупованих територій з працевлаштування переселенців. Про що він?

 – Він дуже схожий на закон, який передбачає пільгове оподаткування для підприємств, які беруть на роботу інвалідів. Бізнес повинен отримати можливість оподатковувати переселенців у пільговому режимі.

Якщо вчасно не навести порядок з переселенцями, відбудеться сплеск криміналу в регіонах, куди вони переселилися.

Якась частина опонентів мені каже, що люди почнуть купувати довідки переселенців. Але це самий поганий аргумент. Для боротьби з беззаконням в країні є відповідні служби.

 

– Якою Україна буде через 20 років?

 – G20, швидше за все, перетвориться в G30, адже швидкими темпами розвивається ряд країн в Азії і Латинській Америці. Україна повинна увійти в G30.

– Росія теж?

– Якщо кардинально змінить свою філософію – тоді так.

Ростислав Буняк.

Фото: nv.ua, ridus.ru, anny-news.ru