Російська слабкість Бісмарка: Як залізний канцлер закохався в російську княгиню і що стало з його кар’єрою

Німецька легенда Отто фон Бісмарк, чия вміла діяльність стала визначальною для європейських кордонів, все своє життя був тісно пов’язаний з Росією. Як ніхто інший, Бісмарк усвідомлював силу і суперечливий характер російської держави. Перед «батьком німецької нації», манипулировавшим державами, схилялися найвпливовіші монархи. А сам він скорився юної руської княгині – Катерині Орловій-Трубецькой. Але історія їх бурхливої закоханості ледь не закінчилася трагедією.

Довічна зв’язок з Росією

До Бісмарка прислухалися світові лідери./Фото: i1.wp.com

З 1859 до 1862 року Бісмарк служив у Росії прусським послом, в достатній мірі освоївши російську мову. Дипломат не тільки читав російськомовні газети та книги, але й витримував без послуг перекладача імператорські аудієнції в Олександра II. Захоплюючись красою потопають у садах Петербурга, він писав додому, що був би не проти залишатися королівським послом в Росії до кінця своїх днів. Єдине, що бентежило дипломата – дорожнеча місцевого життя і високі чайові лакеям.

Під час Кримської війни Бісмарк не підтримував мобілізацію німецьких армій на війну з росіянами. Прихильно дивилася на освіченого і галантного співвітчизника і прусська уродженка принцеса Шарлотта, вдовуюча імператриця (дружина Миколи I), мати Олександра II. Взагалі, Отто фон Бісмарк був чи не єдиним зарубіжним дипломатом, близько спілкувавшимся з членами царської родини. Звичайно, коли геополітичні прусські інтереси розходилися з позицією Росії, патріот свого народу Бісмарк впевнено відстоював погляди Пруссії. Але при цьому до останніх днів Бісмарк не приховував прихильного ставлення до Росії. А в 80-річному віці, незадовго до смерті, він відправився на коронаційну церемонію з нагоди сходження на престол Миколи II.

Маловідома російська любов

Про особисте життя «залізного канцлера» написано мало./Фото: i1.wp.com

Про це яскравому політику і дипломаті сказано багато, а про його стосунки з російською красунею можна було зустріти лише скупі рядки. Письменник Едуард Тополь, працюючи над створенням роману про російської любові Бісмарка, старанно переворошил архіви численних джерел, вишукуючи найдрібнішу інформацію про цьому романтичному захопленні канцлера.

Про палку романтичної любові досвідченого “залізного канцлера” до заміжньої руської княгині писала газета російських емігрантів “Нове російське слово”. Аналогічна інформація представлена і у спогадах Миколи Орлова, онука російського представника в Брюсселі і чоловіка Катерини. Едуард Тополь вважає, що непопулярність цієї теми для широких мас була пов’язана з двома війнами між Німеччиною і Росією. Політики, історики та біографи не були зацікавлені згадувати про безрозсудною закоханості творця німецької держави в юну руську княгиню. Практично не згадували про це і в СРСР, підтримуючи змова мовчання.

У вир з головою

Князь Микола Орлов./Фото: img-fotki.yandex.ru

У серпні 1862-го молода дружина Миколи Орлова прибула на європейський курорт Біарріц. Одночасно сюди прибуває представник прусського правителя Отто фон Бісмарк, плануючи зупинитися лише на пару-трійку днів. Але його плани змінилися після знакової зустрічі. Пізніше спалахнуло в грудях Бісмарка почуття спробував описати онук Миколи Орлова. Він стверджував, що до того дня ніхто не зачаровував Бісмарка з такою шаленою силою. Дипломат побачив на своєму шляху чимало гарних жінок, але Катаріна підкорила його своїми стихійної первозданністю, притягальною чистотою і безрозсудним шахрайством в одному флаконі. Катерина Орлова припадала дочкою князю Трубецькому (родич Льва Толстого), представника княжого русько-литовського роду Гедиміновичів. По лінії матері вона була онукою генерал-фельдмаршала, відомого графа Гудовича, брав у другу російсько-турецьку війну Одесу (тоді Гаджибей), Анапу, а також кавказькі ханства.

Бісмарку виявилося достатньо лічених днів в суспільстві 22-річної бешкетниці, щоб потрапити в полон її чар. Спілкуватися з Катериною було легко. Російська графиня володіла кількома іноземними мовами. Виховуючись у Європі, вона отримала різнобічну освіту. Поранена обездвиженная рука чоловіка Орлової суттєво обмежувала його повсякденну активність, а ось Бісмарк не пропускав нагоди підтримувати Катаріну в її різноманітних розвагах. Вони разом купалися в морі, поки Микола Орлов залишався на березі в шезлонгу. У серпні 1862-го, незадовго до подання Бісмарка міністром-головою прусського уряду, вони мало не потонули. Врятував пару доглядач маяка.

Бісмарк-чоловік і невдоволення прусських депутатів

Бісмарк пам’ятав Катерину до кінця своїх днів./Фото: i.pinimg.com

У листах своїй дружині Бісмарк дипломатично повідомляв, що познайомився з неповторною жінкою, яка обов’язково сподобалася б і їй. А ось зі своєю сестрою Мейл він був більш відвертим, зізнаючись, що закохався в принцесу-озорницу”. Пізніше ця переписка буде частково видана старшим сином Гербертом фон Бісмарком у його зборах “Листи князя Бісмарка нареченій і дружині”. Ця кульмінація особистого життя Бісмарка тривала менше місяця, після чого він остаточно пішов у політику.

Виступаючи перед членами земського парламенту Пруссії, встретившими Бісмарка вороже, він стійко перечекав вигуки в залі, після чого з удаваною повільністю дістав футляр для сигар, вийнявши звідти подаровану Катаріною оливкову гілочку. «Я привіз її з Авіньйона в знак миру» – так починалася легендарна мова Бісмарка щодо об’єднання земель Німеччини. Перед прощанням Орлова зробила канцлеру ще один подарунок — невеликий брелок з агату з гравіюванням Kathi.

Княгиня Орлова-Трубецька померла 22 липня 1875-го і була похована у Франції. Отто фон Бісмарк прожив до 30 липня 1898-го, так і не відновившись після відходу в інший світ законної дружини. Але до кінця свого життя легендарний «залізний канцлер» дбайливо зберігав у футлярі з-під сигар оливкову гілку – останній подарунок Катерини.

А одного разу Отто фон Бісмарк викликав на дуель опонента, надавши того право вибрати зброю. І довелося проводити поєдинок… на сосисках.