Російська зірка Голлівуду, друг Майкла Джексона і коханий Марлен Дітріх: Правда і вимисел у долі Дзига Бриннера

Він називав себе циганом, дружив з Жаном Кокто і Майклом Джексоном, був коханим Марлен Дітріх, працював рятувальником на пляжі і прославився на весь світ. Доля зірки Голлівуду Дзига Бриннера настільки багата незвичайними поворотами, що деколи ті вигадані факти, які він розповідав потіхи заради репортерам, не так вражають уяву, як його справжня біографія.

Владивосток, Харбін, Париж

11 липня 1920 р., коли на Далекому Сході ще йшла Громадянська війна, у Владивостоці в сім’ї підприємця Бориса Бринера народився син, названий Юлієм. Незабаром після народження Юлія Бринеры перебралися в китайський Харбін, де в 1920-30-х рр. проживала численна російська діаспора. Від інших емігрантів Бринеры відрізнялися як незвичайним походженням – Борис Бринер був сином обрусілого швейцарця, так і достатком. Борису і його родичам належала успішна транспортна компанія, яка дозволяла жити не просто безбідно, але навіть розкішно.

Проте не варто уявляти дитинство Юлія безхмарним. Коли йому було всього 4 роки, його батьки розлучилися, і хлопчик ріс без батька. У 1934 р. мати вирішує переїхати в Париж, і з цього моменту Юлій фактично починає жити своїм життям. Навчання в елітному ліцеї мало приваблювала рано дозрілого підлітка. Чи То справа паризькі кабаре з їх розкутою атмосферою! В одному з кабаре Юлій познайомився з родиною знаменитих в ті роки циганських танцюристів і виконавців Димитриевичей. Він настільки полюбив їх пісні, що сам взяв у руки гітару, а згодом не раз заявляв про своє циганському походження, вважаючи себе циганом якщо не по крові, то за духом.

Іншою пристрастю Юлія стала циркова акробатика. Він навіть почав виступати в одному з цирків з оригінальним номером, але одного разу зірвався з трапеції і пошкодив спину. Лікарі не знайшли нічого краще, як прописати морфій, і до 17-ти років Юлій перетворився на закінченого наркомана.

Один Кокто і чоловік кінозірки

Як не дивно, саме морфій допоміг юнакові увійти в коло французької творчої еліти. В одному з ресторанів відомий письменник Жан Кокто, вгадавши в симпатичному юнакові такого ж морфиниста, яким був він сам, запитав Юлія, де той дістає наркотики. Але було б невірним уявляти спілкування цих двох непересічних людей як дружбу наркоманів: Кокто і Бринера зближували харизматичність, любов до мистецтва і радощів життя. Та й від наркотичної залежності Юлій зумів позбутися, пройшовши курс лікування.

Кінець дружбі з Кокто поклала наближається війна. У 1939 р. Юлій з матір’ю і сестрою повертаються в Харбін, а в 1941-му переїздить до США. До того часу Юлій вже твердо знав, що хоче бути актором. Він надходить в студію Михайла Чехова і робить перші кроки в обраній професії, хапаючись одночасно за будь-яку можливість підробити. У 1941 р. його ім’я вперше з’являється на театральній афіші, правда, у дещо зміненому варіанті – Юл Бріннер, а в 1942 р. він знайомиться з молодою кінозіркою Вірджинією Гілмор.

Бурхливий роман швидко привів до шлюбу: в 1943 р. Юо і Вірджинія одружилися. Переїхавши з Голлівуду в Нью-Йорк, Вірджинія стала з успіхом виступати на Бродвеї. Незабаром в одному з мюзиклів дебютував і сам Юо. Його чоловіча стать, чарівність і приємний голос справили сильне враження, і тому, коли в театрі задумали поставити новий мюзикл “Король і я”, то роль короля була віддана Бриннеру.

Король сцени і екрану

Роль короля Сіаму, який підкорив серце вчительки англійської, перетворила початківця актора в справжню зірку Бродвею, але ніхто не знав, що спочатку цього персонажу у виставі відводилося другорядне місце. Побачивши гру Бриннера, автори п’єси переписали текст і зробили образ короля ключовим. Поєднання яскравої індивідуальності і блискучої гри Бриннера підкорили серця глядачів, і мюзикл став надзвичайно популярним. Через 5 років після прем’єри мюзиклу “Король і я” на екрани вийшов однойменний фільм з Бріннером в головній ролі, остаточно закріпив його “зоряний” статус.

На врученні Оскара.

1950-і можна сміливо назвати “золотим десятиліттям” в житті актора. Він має шалений успіх у жінок – саме до цього періоду відносяться його романи з Марлен Дітріх та Інгрід Бергман, знімається в кращих своїх фільмах, і в тому числі в “Чудовій сімці”. Завдяки цьому фільму Бриннера дізналися в СРСР, і хлопчаки від Бреста до Владивостока в своїх іграх наслідували його героєві – бездоганному ковбою Крісу.

У 1960-х кінокар’єра Дзига дещо пішла на спад, і на початку 1970-х він повертається на театральну сцену. З 1977 по 1985 р. Бріннер 4633 рази зіграв свою улюблену роль в оновленому мюзиклі “Король і я”, кожен раз залишаючи сцену під шквал оплесків. Серед його прихильників були настільки різні люди, як королева Великобританії і Майкл Джексон, з яким Юо подружився, а в Японії актор став національним кумиром. Навіть рак легені не зміг змусити Дзига розлучитися зі сценою. Останній раз він вийшов на підмостки за 3 місяці до смерті і зіграв, як завжди, блискуче.

Юл Бріннер помер 10 жовтня 1985 року.

Юл Бріннер помер 10 жовтня 1985 р. Після його смерті на екрани вийшло відеозвернення актора, в якому він визнавав, що його хвороба стала результатом багаторічного куріння, і закликав глядачів відмовитися від шкідливої звички.