Російські слова, які в давнину мали зовсім інше значення: Урод, принадність, цвинтар і ін

Дивно, але слова з плином часу змінюються не менше ніж, скажімо, матеріальні предмети. Деколи модифікується їх звучання, а інколи і зміст, причому буває, що на прямо протилежний. Вивчення етимології деяких старовинних понять призводить тому до незвичайних результатів.

Урок – це податок

Корінь «-рок-», що замінив «-річок-» (від річку – кажу) підказує нам, що «у-рок» – це домовленість або умова. Тому в Стародавній Русі уроком називався фіксований розмір данини або яких-небудь робіт, які повинні були бути виконані до певного терміну. Це в принципі близько до першого сучасному значенню – «навчальне завдання», але дуже далеко від другого -«час, відведений для занять». Тому в дитинстві, читаючи у Бажова, що Степана наказали «в забої прикувати (…) і уроки питати без поблажки», представлялася дуже сумна картина шкільних підручників і зошитів, розкладених поруч з ланцюгом і кайлом.

Погост — адміністративно-територіальна одиниця

Як не дивно, це слово має пряме відношення до попередньому, адже вперше адміністративно-територіальний поділ Київської Русі встановила княгиня Ольга, поділивши Новгородську землю на цвинтарі і встановивши для них уроки. Сьогодні більшість людей впевнені, що цвинтар – це кладовище (можливо, сільське або занедбане), проте в давнину в цьому слові чули корінь «гість», адже так називали місця, де приймали гостей – збирачів уроків (тобто податків). Для зустрічі князя та дружини, які приїхали за податками, будували особливі гостьові будинки. Надалі цвинтарями стали називати адміністративно-територіальні одиниці, у які могло входить кілька сіл (аналог сучасних районів), а також і сам містечко, в якому цвинтар знаходився. Пізніше в цих же «районних центрах» будували в першу чергу церкви і влаштовували кладовища, від чого, можливо, значення слова поступово змістилася.

Значення слова «погост» змінилося з часом

Дупа – це спадок

Слідуючи дивно вигадливими шляхами, це слово з цілком офіційного, що вживається, наприклад, у «Руській правді», перетворилося в анатомічно-непристойна. У старовину його розуміли швидше у тимчасовому сенсі – те, що залишається за людиною.

Урод – первісток і майбутній глава сім’ї

Польське слово uroda означає «краса»

Відгомін первісного значення цього недоброго слова завжди смішить нас в польській мові, де uroda – означає «краса». Слово ж справді пов’язана зі словом «рід», тому в старовину виродком був той, хто на славу вдався у своїх батьків. Як не дивно, в подальшому поняття «постраждало» саме з-за свого занадто «завищеного значення. Пізніше так стали називати людей, близьких до Бога, від яких воно перейшло на блаженних – уродивых. А там і до сучасного сенсу було не дуже далеко.

Краса – обман і спокушання

Знову ж, далекий відгомін цього первісного значення ми чуємо в словечке «спокусити», яке досі має негативний зміст. Корінь «лестощі» означав раніше «приманку» і «хитрість». У церковнослов’янській мові, до речі, слово зберегло початковий посил і означає спокуса, спокушання від злого духа, плоди плотського разгорячения ― зарозумілість, самовпевненість, высокоумие і гордість.

Тиждень – неділю

Логіка нашої мови тут проявляється дуже явно: «тиждень» – значить «не робити», тобто відпочивати. Раніше так називався вихідний день, а потім стали називати весь відрізок часу. Первісне значення збереглося в братських слов’янських мовах.

Боягуз – землетрус

Табличка радянських часів викликає сьогодні усмішки

Трохи застаріле слово «трусити» – в значенні «трясти» допомагає нам зрозуміти старовинний сенс цього іменника. Боягузом раніше називали будь-яку тряску і землетрус в тому числі. До людини, трясущемуся від страху це слівце пристало пізніше.

Цікаво, що найчастіше досить звичайні слова, змінюючи значення, перетворювалися саме в лайку. Така незавидна доля спіткала, наприклад, поняття «негідник», яке в давнину означало просто людину незнатного роду (це, напевно, спочатку увазі деякий сумнів у його чесності). «Сволотою» в старовину називали купу – речі, які сволокли в одне місце. Пізніше так стали називати натовп людей, що зібралися невідомо навіщо, а потім і окремих нехороших особистостей. Слово «вульгарний» втратило за століття букву «р» та позитивний сенс. Раніше так називали «давнє, відвічне, те, що пішло здавна». Негатив у слові з’явився з петровськими реформами, коли пішла мода на оновлення, а старовину оголосили низькопробної.

Мова – це жива і постійно розвивається матерія. Вона змінюється разом з часом і людьми. Так, наприклад, сто років тому найпопулярніша буква російської мови стала самою рідкісною