Саакашвілі повертається в Одесу, а Кернес б’ється за Харків. Місцеві еліти готуються до нових виборів

«Всі ставлять питання про місцеві вибори. Вам цікаво? Не розслабляйтеся!», – саме так Володимир Зеленський відповів на питання про можливість проведення дострокових місцевих виборів восени цього року. Планові ж місцеві вибори, нагадаємо, повинні відбутися в жовтні 2020 року.

В принципі, в кулуарах про проведення місцевих виборів ще в цьому році активно говорять останні кілька тижнів. Якщо з процедурної точки зору в масштабах всієї країни оголосити проведення місцевих виборів буде проблематично, то розпустити місцеві ради у великих містах рішеннями нового скликання Верховної Ради і призначити проведення виборів у них – більш ніж реально.

Виплеснута в публічну площину конфлікт між оточенням Зеленського та київським градоначальником Кличко, якого хочуть позбавити посади голови Київської міської державної адміністрації (очікується, що це питання буде розглянутий Кабміном 31 липня), що перетворить екс-чемпіона світу з боксу в церемоніального мера без реальних повноважень, підлив масла у вогонь чуток про можливі місцевих виборах цієї осені. Київ, чий річний бюджет складає більше $2 млрд, безумовно, є найбільш ласим регіоном, через який розгорнеться серйозна боротьба.

Загалом-то, коли, якщо не зараз Зеленському і новому скликанню парламенту, де монобольшинством має президентська партія «Слуга Народу», ініціювати дострокові місцеві вибори, особливо враховуючи впевнену перемогу кандидатів від цієї партії по «мажоритарці» на всіх 13 київських округах?! У масштабах всієї країни ситуація для президентської партії не менше обнадійлива, що можна конвертувати у взяття влади в регіонах. Сумнівно, що нинішній рейтинг «Слуги Народу» протримається до жовтня 2020 року, бо «тактика кувати залізо, поки гаряче» виглядає більш ніж логічним.

Примітно, що значна частина кандидатів у великих містах, що зайняли по «мажоритарці» другі-п’яті місця, не припиняли роботу своїх виборчих штабів і вже готуються до місцевих виборів. Активізувалися діючі депутати Київради, які вирішили на тлі циркулюючих чуток про дострокових місцевих виборах нагадати про себе виборцям «тактикою добрих справ» – встановленням лавок, поштових скриньок, розважальними заходами. На їхню думку, вибори в Київраду восени – справа практично вирішена.

В ході місцевих виборів очікується боротьба між двома великими політичними таборами. Перший – це кандидати від «Слуги Народу», які захочуть відтворити досвід своїх однопартійців, які зуміли пройти в парламент за рахунок пропрезидентського бренду, маючи персональний рейтинг близько нуля. В коротко – та середньостроковій перспективі депутати місцевих рад від «Слуги Народу» будуть вірною опорою президента і його офісу, але в подальшому будуть знаходити політичну суб’єктність, простягаючи горизонт свого планування далеко за термін президентства Зеленського. Метою-максимум для депутатів місцевих рад від «Слуги Народу» є стати невід’ємною частиною регіональних еліт з прицілом боротьби за ресурс центральної влади.

Другий великий гравець в ході найближчих місцевих виборів – діючі регіональні еліти, яким був нанесений серйозний удар в ході парламентських виборів. Багато регіональні важковаговики, які балотувалися по «мажоритарці» і раніше практично безальтернативно вигравали вибори у 2012 і 2014 роках (деякі, як, наприклад, Костянтин Жеваго, вигравали всі вибори на своїх округах з 1998 року), несподівано «пролетіли» повз Верховної Ради, поступившись кандидатам від «Слуги Народу». Місцеві вибори для них – можливість реваншуватися і зберегти свій статус в регіонах, не допустивши виникнення на їх місці нових впливових бізнес-груп регіонального масштабу.

Цікава ситуація в Одесі та Одеській області, де багато діючі народні депутати залишилися за бортом парламенту. Найімовірніше, в ході місцевих виборів дані політики, зберігають вплив у регіоні (Сергій Ківалов, Геннадій Чекіта, Дмитро Голубов, Іван Фурсін), будуть консолідовані навколо фігури одеського мера Геннадія Труханова в ході місцевих виборів, який виступає одним із гарантів збереження статусу-кво в регіоні.

«Боротися за Одесу» обіцяє також екс-губернатор Одеської області Михайло Саакашвілі, який вже оголосив про те, що передислоковується в «Південну Пальміру» і буде перебувати в ній «поки не звільнимо Одеси від бандитів». Нагадаємо, що в 2015 році людина Саакашвілі Олександр Боровик в ході виборів мера Одеси зумів набрати 24,5%. Так що найближчі місцеві вибори в Одесі будуть дуже цікавим, представляючи собою рівняння з багатьма невідомими.

Приблизно те ж саме можна сказати і про Харкові, де «старі» місцеві еліти (переважно складаються в партіях «Опозиційний блок», «Відродження», «Наші»), також у більшості своїй «пролетіли» повз Ради, об’єднаються довкола фігури мера Геннадія Кернеса. Але чи допоможе така консолідація зберегти свої позиції і ефективно протистояти експансії «Слуги Народу» – питання поки відкрите.

За пост мера Дніпра, найімовірніше, спробує поборотися Олександр Вілкул, який також не пройшов у IX скликання Верховної Ради. Як показує практика, випавши з публічної політики, повернутися в неї дуже складно, тому участь у виборах мера Дніпра – не лише можливість нагадати про себе, але і створити майданчик для повернення в парламент Х скликання, у разі перемоги на місцевих виборах.

З упевненістю можна говорити про те, що за підсумками місцевих виборів трансформується система взаємовідносин центральної влади з регіонами. В регіонах, де зуміють відстояти свої позиції «старі» еліти, будуть набирати силу тенденції до подальшої децентралізації. Мотивацією старих еліт буде перечекати президентського «неформатного» глави держави і зберегти за собою регіональні плацдарми, спираючись на які можна буде штурмувати парламент Х скликання. Менш виражені тенденції до поглиблення децентралізації будуть в регіонах, де відбудеться серйозне переформатування місцевої влади і вагоме представництво буде у «Слуги Народу».

В принципі команда Зеленського усвідомлює ці тенденції, і сама прагне стати в авангарді децентралізації. Зокрема, представники Офісу президента висловлювалися щодо можливості проведення адміністративно-територіальної реформи, яка включала б у себе укрупнення районів, заміну державних адміністрацій префектурами з скороченими повноваженнями, передачу великих фінансових повноважень у регіони. Про необхідність закріпити курс на децентралізацію, внісши відповідні зміни до Конституції, заявляє і поки ще прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Можливо, з плином часу на порядку денному виявиться питання відновлення при місцевих радах власних виконавчих органів влади, які нині замінені представниками президента на чолі державних адміністрацій. Така ситуація призводить до того, що при відсутності нормальних відносин між головою ОДА та головою облради ніякої конструктивної роботи в регіоні не буде. Таке двовладдя в регіонах спостерігається вже два десятиліття, хоча ще в 1997 році офіційним Києвом була ратифікована Європейська хартія місцевого самоврядування, де сказано, що повноваження органів місцевого самоврядування «повинні бути повними і винятковими».

Загалом, місцеві вибори стануть завершальним акордом у формуванні нової конструкції влади на найближчі роки. Регіональні розклади можуть виявитися вкрай цікавими, питання лише в тому, наскільки сильно вплинуть вони на центральну владу.