Сьогодні, 22 травня 2019 року, прем’єр-міністр України Гройсман, як і обіцяв, повинен написати заяву про свою відставку, ніж страшно порадувати нормальну і адекватну громадськість країни, яка показала смачний дулю колишньої системи влади.
І, отже, у верхівці влади, на яку вже не можна було дивитися без внутрішнього гидливого здригання, ще одним порохоботом, мерзенним і цинічним (вони), але хитрим і підло-передбачливим (як самі виверткі них), готовим заради крісла зрадити всіх і вся, стане менше. А може, і не тільки їм одним менше.
Відповідно до статті 115 Конституції України слідом за прем’єром має скласти свої повноваження весь уряд. Але продовжувати виконувати свої функції в ранзі «в. о.». Вінницький колгоспно-базарний або, як він сам каже, «ринковий менеджер європейського рівня» бути «виконуючим» не хоче. Тому що він вже своє «виконав» – показав, як не любить нового президента Володимира Зеленського. А Ігор Коломойський такі штучки і демарші нікчемним шелупоні проти своїх протеже теж навряд чи любить. Одно капості і проти себе. На місці Вови з Вінниці я тепер би ходив і оглядався, чи не йде поліція слідом. Щоб заарештувати і, отже, перевірити, як йому премьерстововалось на свою кишеню. В тому числі, і за рахунок приватизації «Приватбанку».
Але не суть. Слідом за Гройсманом можуть захотіти піти з уряду та інші сильно зашкваренные порохоботы у ранзі міністрів. Типу гиперлупного і США-любивого Володимира Омеляна з його планами, який тунеядствує з буйною фантазією, не вчасно уколотого санітарами. Або Андрія Реви, який знає, як на відміну від зажирающихся України і українців правильно харчуються в Німеччині і тому страшно ненавидить всяких «покидьків», в яких, по ходу, відчуває не тільки спорідненість душі, але і конкуренцію. І правильно, в принципі, зроблять, якщо підуть. Хоч телевізор можна буде дивитися і не плюватися, коли на екрані уряд показують. А то побачиш там ненароком пику Омеляна, і відразу в гиперлуп хочеться і, повторюю, в туалет – з нудотою поборотися. Так що процес пішов. І добре, що пішов – це, як мінімум, естетична очищення інформаційного простору та політичного поля.
Але є і друга сторона медалі очищення: якщо Гройсман з міністрами підуть, то на якийсь час робота уряду може бути полупарализована. Ні, в ранзі в.о. можна призначити на будь-який пост в Кабміні. Але якийсь час все одно нікому буде ані оперативною роботою займатися, ні на переговори з МВФ та іншими кредиторами щодо боргів і кредитів на погашення цих боргів домовлятися. Ні з діловими партнерами як всередині країни, так і за її межами проблеми вирішувати. І це може стати серйозною проблемою з далекосяжними наслідками, розрулювати які тепер буде «команда ЗЕ». А вона, команда, поки що нагадує предпубертатных немовлят, які обговорюють питання, який з лелек і в яку капусту їх приніс на цю землю. Тому що навіть порнуху ще не дивилися.
Сьогодні ж і спікер Андрій Парубій замість членороздільного оголошення звично пробулькает про відкриття позачергової сесії Верховної Ради. Щоб і цієї порохоботской масі розповісти, куди і як швидко вони повинні йти. Указ про розпуск цієї, як точно і витончено висловився Зеленський, ВРУ вже є. Як, правда, є і проблема із офіційною датою вступу його в силу. Якщо він вже вступив, то ВРУ може хіба що відставку Гройсмана прийняти і хоч наостанок зробити народові приємно, через «не хочу» втопивши в политотходах «свого». Але ось вплинути на хід майбутніх парламентських виборів не зможе. Ні змінити виборчу систему з мажоритарно-пропорційної на пропорційну. Ні підняти або знизити прохідний бар’єр то до 3%, то до 7%. Тому що якщо указ про розпуск і точно призначена дата «досрочки» (а це 21 липня 2019-го), то автоматично починається нова передвиборча парламентська кампанія і змінювати правила гри по ходу неї не можна. А значить, дострокові вибори мають відбутися за нинішньої системи. По тій, по якій обрано цей депутатський склад: 423 депутатів 225 – за партійними списками і 198 мажоритарників.
Ні, у нинішньої ще багато в чому мерзенно-порохоботской Україні в ході виборчої кампанії можна так змінити закон, що переможцем може бути оголошений той, хто набрав менше голосів, а не більше. І Порошенко, я впевнений, був би готовий прийняти такий закон. А його информхолуйская і пропагандистська бото-троллевская «свиноферма» на ТБ і в інтернеті послужливо пояснила б, що таке «нове слово в демократії». Це, як мовиться, Україна, дитинко, нічого особистого. Але, на жаль, навіть західні партнери, чий замовлення вбивства України і виконували Порошенко і його порохоботы, все ж не дозволили йому саме так гратися в «нову демократію». І призначили голову МВС Арсена Авакова смотрящим за чесними виборами. І Він впорався, а Порошенко ганебно і очікувано пролетів.
Але якщо «команда Зе» переплутає черговість і спочатку офіційно оприлюднює указ, а потім вимагатиме від депутатів, щоб ті самі собі реформували правила гри на виборах вже по ходу цих виборів, то негайно виникне проблема легітимності майбутнього парламенту. І, отже, все, що він законодавчо накоїть.
З іншого боку, на це, не виключено, і розрахунок тих порохоботов на чолі з Порошенком, які не змогли перемогти Зеленського на виборах і зараз працюють паралельно як на зниження його рейтингу, так і на обкладывание його в роботі мінами уповільненої діями. Щоб вони вибухнули і заважали працювати на кожному кроці.
Для чого це робиться?
По-перше, рейтинг Зеленського безмежно високим і дає йому можливість у проведенні реформ (якщо він хоче їх проводити і змінювати країну на краще) безпосередньо звертатися до народу: мовляв, прийдіть і винесіть це сміття з кабінетів, щоб він не смердів. Тому і Рада, і Кабмін у відкриту не наважуються йти проти Зеленського. І навіть дострокові вибори, як не дивно, вигідні не тільки Зеленському і його партії «Слуга народу» («СН»), яка по розігрітій інерції президентської кампанії може виграти парламентські вибори і отримати 30-35% голосів. Вона вигідна і «Блоку Петра Порошенко» («БПП»), який може проскочити 5-відсотковий бар’єр (не кажучи вже про знижений до 3%) і дати депутатську недоторканність самим затятим прихильникам Порошенко і йому самому – у них і за них як-ніяк горезвісні «25%». Але от якщо порохоботы пролетять, то вони завжди можуть почати оскаржувати підсумки кампанії в судах. І вказувати на зміну правил гри вже під час гри.
По-друге, потрібно з самого початку не дати Зеленському розвернутися і працювати на основі високого рейтингу. І порохоботы для боротьби з Зеленським, схоже, обрали саботаж. Який або не дасть йому нічого зробити. Або перекрутить і переінакшить будь-його починання. Ось цей підвішений новий парламент і може бути другою частиною «хитрого плану Порошенко» на анонсованому ним реваншу. Перша – це паралізоване уряд і всі проблеми життя країни, які нікому буде вирішувати, а ось тяжкість наслідків їх впаде на Зеленського та автоматично «приб’є» його популярність.
Це, власне, і є саботаж Зеленського та більш адекватного майбутнього України, яке типу замаячило при ньому. Бойкот «команди ЗЕ» (сидіти, не світилася, на своїх місцях і нічого не робити або пхати палиці в колеса тихо) порохоботы порахували для себе неприйнятним. З тактичних міркувань. Особливо головні порохоботы, яким якось треба все ж мобілізувати своїх упоротых з «25%». На відкритий і гучний заколот проти «Зе» у них кишка тонка – і Коломойський поруч, і західні партнери, повторюю, схвалили м’який транзит влади, явно, до речі, підтриманий народом. І на надання майдану і постмайданному режиму в Україні більше людського обличчя, ніж мурло Петра Алексиевича або Турчинова, або Пашинського з Парубієм і всієї іншої гоп-компанією.
Максимум, на що зважилися самі то ризикові, то самі тупі порохоботы у своїй обструкції Зеленського, – це витівка голови СБУ Васька Грицака і якогось ще генеральського шлецика в гламурній береточке, які не віддали честь рукою під час подання Верховному головнокомандувачу. Це було сміливо але пішла. Бо військовий за статутом віддає честь не особистості, а звання і посади, і генералами в Україні, особливо наштампованными Порошенка, можна прорив якому-небудь привокзальному нужнику усувати, а ось головковерх один. І мелкотравчатый, але мстивий Порошенко в серцях і злості таких ослушників в шоколаді втопив би. Або у зазначеному нужнику. А Зеленський з тільки вимагає звільнення Грицака. І добре хоч є Андрій Портнов: може, хоч цей посадить.
Але саботаж – у наявності. Сам Парубій разом з Олегом Ляшком і лідером фракції «Народного фронту» Максимом Бурбаком збираються оскаржити розпуск Ради у Конституційному суді. Незважаючи на нібито має домовленість про це. Сам Ляшко демонстративно влаштував дебільно-провокаційний флешмоб на нараді Зеленського з керівництвом парламенту. Хотів, мабуть, щоб його «репресували» за улюбленим місцем, тобто щоб йому, вибачте, підсрачник дали. Але охорона тільки порекомендувала цей епізод у «Довідник юного психіатра», який наглядовими та небайдужими ентузіастами готується в Україні за підсумками роботи порохоботской та іншої укро-політеліти. Якась Лана Зеркаль зобразила з себе те чи Жанну д*Арк житомирського розливу, то Ірину Геращенко і начебто комизитися йти на роботу в Адміністрацію президента. Міністри і чиновники, повторюю, демонстративно хочуть йти у відставку і не працювати «на Зеленського».
І мета всіх цих судом і конвульсій вже вічно вчорашніх – зробити Зеленського вже зараз відповідальним за все, що відбувається в країні. І за те, що вони зробили з країною за попередні 5 років розвалу, дерибану і корупційного грабежу. І на тлі неминучого зростання невдоволення народу і падіння рейтингу популярності нового президента здійснити реванш. Дрібно, підло, цинічно і вкрай непатріотично все це. Але це ж порохоботы – кваліфіковані і штатні колабораціоністи і компрадори, які на країну ніколи і не працювали. Тільки на свою кишеню і на «дядю». Сема, зрозуміло. У ні навіть пісня реваншу вже готова:
Співаємо хором!
Gepostet Alexander von Melamud am Dienstag, 16. April 2019
Що може Зеленський зробити у відповідь? А гнати з поганою мітлою втришия. Чи готовий він? Чи дозволять йому це зробити: Це, звичайно, питання. Головні. І відповідей на них немає. Але за пики Порошенка чи Геращенко, які тільки під час інавгураційної промови Зеленського зрозуміли, як вони всі проср…ли, народ новому президенту буде вдячний за труну життя.
Thanks!
Our editors are notified.