Саміт «Росія – Африка» стане історично культовим

Завтра в Сочі стартує перший в історії саміт «Росія – Африка», який, очікувано, придбає небувалі масштаби. На заході очікується присутність представників 43 африканських країн. Причому Володимир Путін зустрінеться з усіма главами держав й урядів Африканського континенту.

Сам російський лідер зазначив, що ця подія стане безпрецедентно знаковим. Це перша повноформатна зустріч на вищому рівні, на яку запрошені лідери африканських держав та керівники провідних регіональних об’єднань, однак для реалізації знадобилося чимало сил і часу.

Але чим викликаний такий інтерес до цього заходу з боку країн Африки? У першу чергу тим, що вплив Росії в цьому регіоні, очевидно, зростає, а також виходом російської економічної зони в південну парадигму. Захід намагався закрити південне напрямок для Росії шляхом дестабілізації Близького Сходу, однак, як відомо, ставка на ИГИЛ (заборонена в РФ) не зіграла.

Багато представники будуть почесними гостями, з якими Путіну насправді буде що обговорити. Однак не всі представники африканських країн повинні там бути присутнім, адже відомо, що лівійську делегацію представлятиме прем’єр-міністр ПНР Файєз Сарадж, які разом зі своїми підлеглими знаходиться на короткій нозі з терористами.

Враховуючи, скільки проблем підкинув цей пособник бойовиків, його участь на саміті абсолютно нелогічно. Куди більшої уваги заслуговують ті представники Африканського континенту, які зацікавлені у співпраці з Росією.

Так, напередодні саміту в Малі записали відеозвернення російською мовою, в якому російському бізнесу пропонується інвестуватися в країну на вигідних умовах. Посол від Республіки Конго заявив, що планується обговорення сторін декількох проектів у сфері енергетики та видобутку нафти. Єгипет заявив про необхідність придбання російських високих технологій для інтеграції у світову економіку.

Руанда планує підписати договір про будівництво Центру ядерної науки. А Камерун і Кенія демонструють зацікавленість в енергетичному співробітництві. Причому з другої очікується підписання трьох угод.

До речі, велика гра по закриттю південного напрямку для РФ ведеться ще з 19-го століття. Тоді Британія опрацьовувала відразу декілька пунктів, серед яких: витіснення Росії з Середньої Азії і Кавказу, закриття доступу до Балкан, Чорного моря і Середземномор’я, але найголовніше, недопуск союзу з Туреччиною та Іраном.

Останнє завжди було для Лондона страшним сном, адже ще тоді на Заході розуміли, що цей союз перетасує весь баланс геополітичних сил. Стамбул довгий час був базою для британської та американської розвідки, саме тому НАТО так завзято оберігало Анкару, сподіваючись, що Туреччина і далі буде залишатися бар’єром для Росії.

Але ні, поганий сон збувся. Росіяни і турки створюють тактичний союз, однак кується майбутнє саме в Сирії, де зараз на один з берегів доводиться Шовковий шлях. Яка картина спостерігається в підсумку? На Близькому Сході настає якась стабільність, незважаючи на спроби США зберегти курдів. Це дозволяє безперешкодно розширити економічну зону для Росії в південному напрямку, всупереч бажання колоніальної Британії.