“Самопоміч” запропонувала свій варіант виходу з конституційного глухого кута” в частині децентралізації

“Самопоміч” запропонувала свій варіант виходу з конституційного глухого кута” в частині децентралізації

Необхідно почати заново роботу над змінами

Парламентська фракція “Самопоміч” пропонує замість проведення референдуму з питань внесення змін до Конституції України повернутися до розгляду (у першому читанні) законопроекту про внесення змін в Основний закон децентралізації.

“Ми пропонуємо конструктивний і продуктивний крок, менш травматичний і витратний, ніж референдум, – це повернення змін до Конституції на перше читання, де провести широке обговорення серед фахівців, людей і прийти до рішень, які можуть бути адекватні сьогоднішнім потребам української держави і суверенітету”, – заявив керівник фракції “Самопоміч” Олег Березюк на засіданні погоджувальної ради керівників фракцій, комітетів і груп парламенту в понеділок.

При цьому він назвав “хорошою новиною” те, що перенесено остаточне затвердження змін до Конституції щодо децентралізації, хоч і “сумнівним чином це зроблено.

Як відомо, 19 січня 2016 року до Конституційного суду України надійшло конституційне подання 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положення статті 155 Конституції України “на наступній черговій сесії Верховної Ради України”.

У конституційному поданні народних депутатів, оприлюдненому на сайті КС України, парламентарії відзначають, що згідно ст. 155 Конституції, законопроект про внесення змін в Основний закон, попередньо схвалений 226 депутатами Верховної Ради, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії парламенту за нього проголосувало не менше 300 депутатів.

Народні депутати зазначають, що за існуючих обмежень у часі щодо виконання необхідних процедур для кінцевого прийняття проекту закону України “Про внесення змін до Конституції України (в частині децентралізації влади”) №2217а, “може створиться ситуація, коли цей законопроект може бути розглянутий протягом третьої сесії Верховної Ради України”.

Тому в процесі реалізації названої вище норми Конституції України у парламентаріїв з’явилися питання щодо застосування словосполучення “на наступній черговій сесії Верховної Ради України”: чи означає воно безпосередньо наступну за номером сесію” парламенту після сесії, на якій приймався законопроект про внесення змін в Основний закон, або ж мається на увазі “будь-яка інша наступна сесія” Верховної Ради.

Як повідомлялося, депутати вирішили звернутися до КС у зв’язку з браком голосів для остаточного голосування за президентський законопроект (№2217а/П1) про внесення змін до Конституції України в частині децентралізації влади. Прийняття конституційних змін передбачено мінськими домовленостями, тому у запропонованому президентом України Петром Порошенком проекті присутній положення про те, що особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються окремим законом.

31 серпня Верховна Рада попередньо схвалила законопроект (№2217а/П1). Відповідно до законодавства, законопроект про внесення змін до Конституції, попередньо схвалений більшістю від конституційного складу парламенту, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради за нього проголосувало не менш як 300 народних депутатів. Проте, за оцінками експертів, поки що немає необхідних 300 голосів, оскільки значна частина депутатів переконана, що таким чином буде узаконений особливий статус ОРДЛО.

Згідно з календарним планом, останній пленарний тиждень поточної сесії буде проведено 25-29 січня, а закриття третьої сесії Верховної Ради 8-го скликання відбудеться 2 лютого. В цей же день заплановано відкриття 4-ї сесії.

24 січня прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що виступає за проведення референдуму щодо змін до Конституції. “Настав час, щоб український народ сказав своє слово, якою має бути нова українська Конституція в новій європейській Україні. Ніхто, крім народу України, не має права визначати, яким буде Основний закон”, – сказав він.

Перший заступник лідера фракції “Блок Петра Порошенко” Ігор Кононенко. У свою чергу, заявив, що внесення змін до Конституції – це прерогатива парламенту. “Є повноваження парламенту, і є питання змін до Конституції щодо 300 голосів, і я вважаю, що це функція парламенту”, – сказав він.