Сам по собі епатаж – штука недовговічна, а Сержа Генсбура у Франції люблять і зараз, через двадцять вісім років після його смерті. Люблять, мабуть, нітрохи не менше, ніж тоді, коли він спалював перед камерою пятисотфранковую купюру, знімався в провокаційному кліпі зі своєю дочкою Шарлотт, жив «в рівносторонньому трикутнику» між сигаретами, випивкою і нескінченною низкою жінок.
Як Люсьєн Гінзбург став Сержем Генсбуром
Життя Сержа Генсбура неможливо розглядати у відриві від його творчості – мистецтво, яке було для нього способом існування, визначало всю його біографію – або ж, навпаки, головні події в долі Генсбура штовхали його до цього ескапізму, до порятунку в мистецтві. По суті, навіть сухий переказ життєпису Генсбура дозволяє стверджувати – йому було від чого ховатися і рятуватися.
Люсьєн з сестрою Ліліан
Батьки Люсьєна Гінзбурга – а саме так звали при народженні культового французького музиканта – емігрували з Феодосії після Жовтневої революції. Батько, Йосип Гінзбург, закінчив Санкт-Петербурзьку консерваторію, був піаністом і композитором, мати, Ольга Бесман, теж мала пряме відношення до світу музики – вона була співачкою. Люсьєн і його сестра-близнюк Ліліан народилися 2 квітня 1928 року в Парижі. У сім’ї крім Лулу і Лілі – так називали двійнят – зростала їхня сестра Жаклін.
Музика заповнювала кожен день Люсьєна «з нуля до двадцяти років», дитинство проходило в постійному зіткненні з класичним мистецтвом – живописом, літературою, музикою. Батько мав звичку грати для душі – Шопена, Стравінського, Равеля. У сім’ї діти і отримали музичну освіту; Лулу і Лілі до того ж співали в хорі.
Дитинство Генсбура було заповнено мистецтвом у різних його проявах
Генсбуру було одинадцять, коли почалася Друга світова війна, і життя всіх членів цієї єврейської сім’ї опинилася під загрозою. Батько втратив можливість грати на фортепіано. Все – включаючи дітей – були зобов’язані носити на одязі жовті зірки – це врізалося в пам’ять молодших Гинзбургов назавжди. У 1941 році вся сім’я переїхала в містечко Курженар на заході Франції. Потім, у 1944 році, за підробленими документами Гинзбурги приїхали в Лімож. Їх життя тоді проходила в постійному страху – нацисти влаштовували облави з метою знайти схованих євреїв. Після звільнення Парижа сім’я повернулася в свій будинок.
Серж Генсбур
Після закінчення війни Генсбур поступив в Академію Монмартра вчитися живопису. Цей вид мистецтва тоді пристрасно захопив його, а головним, мабуть, кумиром серед художників на довгі роки став Сальвадор Дали. Пізніше Генсбур оформить свою квартиру в наслідування великому сюрреалисту. В Академії він зустрів свою першу дружину, теж з російських емігрантів, Єлизавету Левицьку, шлюб з якою тривав з 1951 по 1957 рік.
У 1948 році Генсбур відправився на службу в армію – там він навчився грі на гітарі, там же почав палити і випивати. Після служби він заробляв на життя викладанням малювання і співу, грав у кабаре. Під впливом Бориса Віана, автора «Піни днів» і кумира, а потім і друга музиканта, він почав писати вірші до своїх пісень.
Борис Віан
В кінці п’ятдесятих був випущений перший альбом, тоді ж музикант змінив ім’я. Серж – віддаючи шану композитору Сергію Рахманінову, Генсбур – з дещо зміненим написанням його справжнього прізвища (від Ginsburg до Gainsbourg). Ім’я Люсьєн, за його власним визнанням, більше підходило «якого-небудь перукаря», втім, домашні продовжували звати його Лулу, як і раніше.
Джейн Біркін і розквіт кар’єри
Крім музики, якої з часом Генсбур підпорядкував своє життя, відмовившись від живопису і знищивши велику частину своїх творів, він займався написанням сценаріїв і брав участь у зйомках фільмів. Успіх прийшов до нього нескоро – лише з середини шістдесятих ім’я Сержа Генсбура стало популярним. У ті часи він писав пісні для популярних французьких співачок і кінодів, і одна з них, Франс Галль, перемогла в 1965 році в конкурсі «Євробачення», виконавши створену для неї Генсбуром пісню Poupée de cire, poupée de son.
З другою дружиною Франсуаз-Антуанетт
І популярність музиканта і композитора почала зростати. Його неординарна зовнішність – далеко не красеня в класичному розумінні цього слова – лише додавала Генсбуру додатковий шарм. Сам же він вважав, що потворність, на відміну від краси, «витримує перевірку часом». Низку зв’язків з жінками розбавив – чи доповнив – короткий шлюб з Франсуаз-Антуанетт Панкрацци, в якому народилися двоє дітей – Наташа і Поль. Більше в офіційний шлюб Генсбур вступати не буде.
Генсбур з Бріжіт Бардо
У 1967 році він написав знамениту пісню «Я люблю тебе… Я тебе теж ні» – і записав її дуетом з Бріжіт Бардо, з якої в той період у Сержа був роман. Правда, пізніше актриса заборонила випускати цю запис – через надмірну, на її думку, відвертості. Композиція вийшла у світ у виконанні вже нової пасії Генсбура – Джейн Біркін, з якою музикант познайомився під час зйомок у фільмі «Слоган». Біркін і Генсбур стануть самою модною парою на найближчі дванадцять років – стільки триватимуть їх любовні відносини, що ж стосується творчих – ті закінчаться лише зі смертю Сержа.
Генсбур з Джейн Біркін
З Джейн Біркін Серж проживе 12 років, а пісні для неї буде писати до самої смерті
Перша спільна робота пари отримала скандальну популярність – вона була навіть заборонена Ватиканом. Але творчість Генсбура так чи інакше було пронизане скандалом – цинік, який любив епатаж, порушував у своїх піснях самі слизькі і тонкі теми, міг висміювати нацизм або виконувати «Марсельєзу» в стилі реггі, але, тим не менш, користувався незмінною любов’ю публіки.
Кращим у творчості Генсбура вважається його концептуальний альбом «Людина з головою з капусти», герой цього альбому вбиває свою кохану жінку і потрапляє в лікарню для душевнохворих.
Фігуру людини з капустяної головою Генсбур встановив у себе в квартирі
Серж Генсбур на так званому «фото століття» – провідними музикантами в стилі йе-йе, на знімку також можна знайти Джонні Холлідея, Клода Франсуа, Сальваторе Адамо
У 1986 році він записав альбом разом зі своєю дочкою Шарлотт – Charlotte for Ever, вніс свій внесок у скандальну репутацію Генсбура – з-за деякої двозначності текстів та кліпів, знятих з пісень. Постійно експериментував з різними музичними стилями, в вісімдесятих він став не співати, а читати текст під музику. «Фішкою» музиканта став так званий «франглийский» – змішання двох мов при виконанні пісні.
Генсбур з дочкою Шарлоттою, яка стала згодом актрисою і співачкою
Сигарети, випивка, жінки і багато музики
Протягом всього свого життя Генсбур багато пив і курив – «туга і пияцтво» були його постійними супутниками. Жінки завдавали йому страждання – за це він їх боявся і ненавидів. Щоправда, це не заважало йому заводити постійні зв’язки з представницями жіночої статі – зв’язку любовні, так і дружні. Для деяких співачок, таких, як Ванесса Параді, співпраця з Генсбуром стало головним поворотом у кар’єрі. Він до самої смерті продовжував писати пісні для французьких виконавців.
Генсбур з Бамбу
Останньою пасією Сержа стала молоденька модель по імені Бамбу – справжнє ім’я її було Каролін фон Паулюс, внучата племінниця капітулював під Сталінградом генерала.
Генсбур помер у віці 62 років від п’ятого за рахунком інфаркту. Його відхід став для Франції спільним горем, а його могила на кладовищі Монпарнас і зараз одна з найбільш відвідуваних.
В образі свого кумира – Сальвадора Дали
Він нападав на життя, відчуваючи себе беззахисним перед нею – говорили про Сержа близькі. Він не вмів бути дорослим – чи не хотів бути ним. Тим не менш, в оповіданнях Шарлотти Генсбур про свого батька він постає зовсім не таким, яким було прийнято малювати його образ: відрізнявся вмінням поводитися, навіть аристократизмом, вимагав того ж від дітей (разом з Джейн Біркін жила її дочка від першого шлюбу Кейт Баррі). Епатаж починався перед публікою – маску, яку одягав Генсбур і яка приносила одночасно успіх і захист від чогось невблаганного і небезпечного.
З Джейн Біркін і її двома доньками – Кейт і Шарлотт
Генсбур славився епікурейським ставленням до життя: носив кращі костюми і взуття, дорогі швейцарські годинники. Свою машину – роллс-ройс – він використав для того, щоб з комфортом викурити в гаражі сигарету – через пристрасть до алкоголю Генсбур вважав себе не має права сідати за кермо.
Генсбур зі своїм роллс-ройсом
Як би ні була своєрідна особистість Сержа Генсбура, зараз, через десятиліття після завершення його життєвого і творчого шляху, можна стверджувати, що головна причина популярності музиканта – не його скандальний імідж, а те, що він створював хорошу, якісну музику – а саме така і проходить випробування часом.
У своїй квартирі, оформленої під враженням від будинку Дали
Про головну музі Генсбура: Джейн Біркін.
Thanks!
Our editors are notified.