Вибори у Верховну раду України виявилися не менш конкурентними, ніж президентські. Надихнувшись досвідом Зеленського, у депутати вирішили піти і музиканти, і блогери – навіть ті, хто запевняв, що влада та політика їх зовсім не цікавлять. Максим Равреба — про передвиборному хайпи та кандидатів, які продовжують шоу в політичному житті на Україні.
У парламент пройдуть не лише всі
На українських виборах результат можна назвати передбачуваним. Останні рейтинги дослідницької компанії Active group показують, що в Раду гарантовано потрапляють “Слуга народу” Володимира Зеленського з 41,1%, “Опозиційна платформа – За життя!” з 7,7%, “Батьківщина” Юлії Тимошенко — 7,2%. Зберігаються шанси у нового проекту екс-президента Петра Порошенко “Європейська солідарність” — 6,8%. Віртуальна партія співака Святослава Вакарчука “Голос”, набираючи прихильників з нуля, балансує на межі п’ятивідсоткового бар’єру — 5,4%. Брат-близнюк партії Віктора Медведчука – Юрія Бойка з колишніх регіоналів “Опозиційний блок” Олександра Вілкула близький до 5%, але все ще за ним (4,3%). Олега Ляшка з його “Радикальною партією” ми швидше за все більше не побачимо — 3,9%. “Українська стратегія” Володимира Гройсмана має 3,4%, “Сила і честь”, екс-голови СБУ Ігоря Смєшка — 3,2%. Інші мають рейтинг менше 3%.
Головною особливістю нинішніх виборів є те, що партії остаточно перестали бути партіями і перетворилися у віртуальні тусовки. Такого вікна можливостей поклав крах традиційних політиків на президентських виборах 2019 року. Коли Петро Порошенко, за п’ять років взяв більше повноважень, ніж Леонід Кучма і Віктор Янукович разом узяті, і розставив скрізь своїх людей, розраховував на легку перемогу над Юлією Тимошенко, раптово нізвідки з’явилася “третя сила”. Володимир Зеленський, прозвучав популістськими тезами в образі главгероя кіносеріалу, увірвався у вибори, і втомлені люди дали йому таку підтримку, що звалилися всі традиційні схеми виборів.
Не потрібні більше ні “сітки” у виборчкомах, ні свої люди в комісіях, ні похмурі агітатори, ні навіть адміністративний ресурс. Вибори 2019 року виграв антирейтинг Порошенко, який скинув його з підмостків, куди вскочив стрункий, молодий і гарний професіонал сцени.
Шоу має тривати в політиці
Тепер медійні особи з шоу-бізнесу, кіно і соціальних мереж цей тренд, що називається, осідлали. Першим схаменувся співак Святослав Вакарчук. Другим увійшов на вибори популярний блогер і медіаексперт Анатолій Шарій. Його викриття фейкових новин гриміли з 2014 року. Українські ЗМІ, які мають тотальним контролем над информпространством всередині України, виявилися безсилі в сучасному світі, в якому будь-яка країна абсолютно прозора для контрпропаганди. Залученість українців в соціальні мережі, яка так допомогла проведення державного перевороту на Україні в 2013-2014 роках, зіграла перемогла владою злий жарт.
Шарій у 2014-му потрапив на ще не відкриту територію викриття і отримав “джек-пот”. Більше двох мільйонів постійних глядачів-передплатників плюс-мінус щодня дивляться його ролики, які він випускає по кілька разів в день. З блогера-одинаки Шарій перетворився на подобу ЗМІ, і участь його у виборах було справою вирішеним: приємно і корисно — відмінний хайп.
На початку червня він оголосив про реєстрації ППШ — політичної “Партії Шарія”, першу п’ятірку в якій склали його дружина, особистий помічник і інші близькі підлеглі або партнери по бізнесу. Такого ще не було, щоб емігрант реєстрував дистанційно іменну партію. Правда, вона піде на вибори без самого Шарія. Останні сім років Анатолій не проживав на Україні, покинувши її кримінального переслідування ще за влади Януковича, тому депутатом бути не може. Він громадянин України, який користується статусом біженця, виданих Литвою, і проживає в ЄС.
Флюгер, про флюгер
Теоретично можна допустити, що Шарій зробить поворот і вдасться до юридичних фокусів. Тактичні повороти він робив не раз.
Перший стався ще 11 квітня 2016 року, коли він відмовився від висвітлення теми непідконтрольних Україні територій Донбасу. Блогер у своєму ролику під приводом особистої образи і занепокоєння за безпеку його кореспондентів в Донецьку сказав:
Ми йдемо з Донбасу. Ніяких більше відео з Донбасу, ніяких згадок чого-небудь пов’язаного з Донбасом ні в письмовій, ні в відеоформаті. Я не викриваю більше ніяких фейків українських ЗМІ.
Але розповідати про Донбас він не перестав. Регіон залишався темою його роликів. Приміром, у 2018 році він записав ролик про вбивство голови ДНР Олександра Захарченко. Востаннє цю тему він підняв всього тиждень тому, вже в образі кандидата в депутати і політика, і висловився проти переговорів з Донбасу представників ДНР і ЛНР, заявивши, що говорити з ними нема про що.
Шарій ніколи не позиціонував себе як політика. Тільки як неупередженого медіаексперта. Ніяких планів брати участь у політиці або брати чиюсь сторону він не тільки не заявляв — навпаки, від такого відмежовувався. На президентських виборах підтримав абсолютно неперспективного Олександра Вілкула — колишнього регіонала, який у боротьбі за спадщину Партії регіонів навіть посварився з однопартійцем Юрієм Бойко, що мав куди більш високий рейтинг. Шарій відкрито виступив на підтримку Вілкула і вибухнув передвиборної джинсою.
У мене інша думка з багатьох питань. Мені багато чого не подобається. Але є персоналії. Персоналії мені подобаються. Тому що я вивчав їх життєвий шлях… За що влада “жахала Вілкула” — за те, що він держпідприємства хотів зробити краще. Абсурдність звинувачення була доведена. Це для мене показово… Для мене непоказовими люди, які вміють добре базікати. Я знаю, що Олександр — людина, яка може без балачок підкинути уголька. Я впевнений, що потрібні не популісти з голою дупою. Вони за сто чоловік ніколи відповідальності не несли, вони не піднімали підприємства з руїн, вони не знають, як заробити навіть, не крадучи. Я вважаю, що треба голосувати за менеджерів. Я переконаний, що це – мій кандидат.
Наприкінці 2018 року Шарій висміював Зеленського. Натякав, що він клоун і профан в політиці. Дотепний відеоролик з властивим Шарію гумором і сарказмом був випущений спеціально, щоб потішити глядачів і виборців до Нового року. Там Шарій по полицях розібрав інтерв’ю Зеленського Гордону.
Він висміяв і його пропозиції по газу, і його незалежність від Ігоря Коломойського. Про Зеленском був невисокої думки:
“Він уникає дискусій, тому що знає, що нічого не знає і його швидко погасять”.
Але Зеленського не погасили, він навіть набрав додаткових очок на публічній дискусії з Порошенком на стадіоні. Тому що Шарій виявився не прав: Зеленський вміє і говорити, і дискутувати. А Вілкул вийти у другий тур зовсім не зміг, набравши 4,15% голосів.
20 травня Шарій вже без сарказму та іронії запевняє, що Зеленський кращий, хоча півроку тому говорив про нього зовсім інше.
Емоції переповнюють мене, сьогодні святковий день, сьогодні не такий день, який був вчора. Це була найкраща промова президента, яка звучала у цій Верховній Раді.
Про себе він теж говорив інакше.
“Я не шукаю посад, я не хочу влади”,
— запевняв медіаексперт ще в квітні. До речі, саме тоді був закритий питання екстрадиції Шарія та зняття його з розшуку. З цього моменту він і почав свій тріумфальний похід у владу, до тих самих посадах.
Коли пироги пече швець
Проходження Партії Шарія” без Шарія в Раду представляється малоймовірним, але головне – безглуздим. Першим номером зараз у списку дружина Анатолія Ольга. Решта — це учасники його роботи і бізнесу. І тут є серйозні питання до такого політичного проекту.
Дуже наївно думати, що людина, здатний працювати з інформацією, і лідер думок може бути законодавцем. Приклад журналістів, які зайшли в 2014 році в Раду і нічого не здійснили, — перед очима. Людина-символ цієї команди медійників — Мустафа Найєм — повністю збанкрутував як політик. А його друзі, Світлана Заліщук, Ольга Червакова, Сергій Лещенко були ще більш непотрібними. Все б нічого, але ці експерименти пожирають соціальний час. Останні представники української еліти вкрали у мільйонів людей п’ять років життя. І ось – знову все з початку. Знову зайшли молоді революціонери, які обіцяють диво. Так було в 2004 році. І в 2014-м. Пора зрозуміти, що чудес не буває, а кожен повинен бути на своєму місці.
Thanks!
Our editors are notified.