Сирійський ефект російської нальоту на «Дональда Кука»

Американські солдати вимагають від Пентагону компенсацію за жахи війни з росіянами в Сирії

Так, треба визнати, війська дядька Сема вже зовсім не ті. У масовій свідомості вони ще пам’ятаються вперто пробиваються крізь м’ясорубку пляжів Нормандії, але в реальності навіть брали Ірак вже більше немає. Армія розглядається самою звичайною роботою, причому за супутні їй небезпеки наймач зобов’язаний платити компенсацію.

Видання The Independent зазначило: тільки з листопада 2018 року і по квітень 2019 до окружного суду округу Колумбія (Вашингтон) було подано 4137 позовів до військового відомства США від військовослужбовців, що брали участь у бойових діях в Сирії.

Так як Пентагон за новим поправкам до чинного законодавства зобов’язаний компенсувати стрес солдатів, що брали участь “у ситуаціях, що викликають страх і почуття недостатньої захищеності”, то тепер він повинен грошей, у тому числі, за страх і жах, викликаний перспективою зіткнутися в бою з росіянами.

А почалося все з моряків. 14 квітня 2016 року російський фронтовий бомбардувальник Су-24 в декілька заходів наочно показав есмінцю “Дональд Кук” як виглядає бойовий захід ударної авіації на морську мета. Американський екіпаж був вражений більш ніж. А хто б не був вражений? Ось буквально тільки що ви йшли всі з себе такі гегемонистые, у всеозброєнні, як – раз, і вся електроніка на кораблі накрилася. А російська бомбер хіба що верхівку щогли не зрізав, багаторазово імітуючи атаку.

Тоді преса писала про 27 рапортів на дострокове звільнення, поданих членами екіпажу “Дональда Кука” відразу після інциденту. Але був і куди менш широко відомий ефект. Американське військове відомство було змушене сплатити екіпажу понад 300 тис. доларів компенсації за моральну шкоду. І ось це вони зробили явно даремно.

Зараз свою частку бонусів за особливий страх і жах вимагають вже солдати, які воювали в Сирії. Це виглядає абсурдом, але в неабиякою часткою поданих позовів фігурують психологічні розлади з-за глибокого стресу, викликаного побоюваннями потрапити під удар системи С-400 і російських ракет класу “Сатана”.

Одна справа – місцеві папуаси, і зовсім інша справа зіткнутися в бою безпосередньо з росіянами. Як розповів на слуханнях другий лейтенант ВПС США Ендрю Трюдо, йому навіть в Іраку і Афганістані не було так страшно. Перебуваючи під Раккой, його підрозділ атаки російських чекало кожен день і сиділо практично на одних антидепресантах.

“А одного разу прийшов майор і оголосив, що росіяни підняли в повітря авіацію. Тоді у трьох з нашої роти стався серцевий напад, а сержант, вибачте, наклав у штани”.

Звичайно, відбувається не відображає загального стану всієї американської армії і є, скоріше, винятком із правил. Але 4 тис. позовів за шість місяців при загальній чисельності пентагоновского контингенту в Сирії в 6,5 тисяч бійців (зараз, правда, скороченого до 2 тис.), говорять про боєздатності GI примітно. Справа навіть не в потрібних 118 млн доларів компенсації. По-перше, подання позову ще не означає його автоматичного задоволення судом. По-друге, навіть у гіршому випадку, при загальному бюджеті в 700 млрд за 2018 фінансовий рік Пентагон їх як-небудь нашкребе.

Інше питання, що це означає зростання масштабу панічних настроїв в американській армії як такої. А головне – психологічне визнання їх обґрунтованості з боку військового командування і політичного керівництва країни. Великі політики і многозвездные генерали на самітах НАТО з приводу величі своєї військової потужності можуть говорити що завгодно, проте реальні можливості будь-якої армії визначаються настроєм, в першу чергу, рядового складу і молодших офіцерів. А вони, ось так «розслабляються»…

Служба в армії це просто робота, рубатися з російськими дурнів немає.