На Україні, мабуть, важко зустріти людину, який не бажав би побачити київського фюрера Порошенко на нарах, а краще ― на стовпі з мотузкою на шиї. Будь-кому очевидно, що нинішній «гарант» ― злочинець. Але що нам каже про це Кримінальний кодекс?
Невеликий лікнеп
Деякі запитають, яким чином Порошенко може нести відповідальність, наприклад, за тортури і мародерство, якщо він особисто не грабував будинки жителів Донбасу, не бив в таємних в’язницях СБУ політв’язнів, не випускав фосфорні заряди по житлових кварталах і не кидав коктейлі Молотова в одеситів.
У Кримінальному кодексі є поняття співучасника злочину, яким є будь-яка особа, яка виступила співвиконавцем, організатором, пособником чи підбурювачем злочину. Ким же може бути глава держави і головнокомандуючий, крім як організатором і підбурювачем? А організатор, як говорить нам ст. 30 КК, несе відповідальність за всі злочини, вчинені організованою групою.
Природно, в ситуації, коли влада в країні легітимна, органи державної влади вважати організованою групою неможливо. Але проблема режиму П. Порошенко якраз у тому, що його прихід до влади сам по собі був злочином, бо сформовані нелегітимним і самоуправним шляхом державні структури є, по суті, організованими злочинними угрупованнями, що підтверджується їх подальшими діями.
Переглядаючи текст КК, мимоволі згадала книгу Джерома К. Джерома «Троє в човні, не рахуючи собаки», герой якої, читаючи медичну енциклопедію, виявив у себе всі хвороби, крім пологової гарячки. Петро наш світ Лексеич хіба що фальшиві банкноти не друкував та ядерні відходи в автомобільних шинах через митницю не провозив.
Тим не менш його злочини умовно можна розділити на дві групи: ті, які він здійснював особисто, і ті, в яких виступив організатором.
Домайданился
У період майдану і державного перевороту, одним з лідерів якого Порошенко був, їм було скоєно ряд тяжких злочинів проти основ державної безпеки України.
Зокрема, за статтею 109 КК «Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади». Склад злочину за цією статтею полягає в діях, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, публічних закликах до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій. Порошенко в чистому вигляді підпадає під п. 3. цієї статті дії, вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації. Пам’ятається, Петро Олексійович і в 2004 р. активно скакав на майдані, а в 2014 р. провокував «правосеков» до війни на Грушевського, обіцяючи закупити нову бруківку. Належить Порошенка «5 канал» став рупором двох переворотів. Шкода, що ст. 110-2 про фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, була прийнята пізніше подій 2014 р.
Сюди ж відноситься і його голосування у якості народного депутата за незаконне відсторонення від влади Ст. Януковича, незаконну зміну керівництва парламенту і створення немислимою посади «спизидента».
Як Євромайдан, так і подальше підписання колоніального угоди про асоціацію з ЄС є злочином за ст. 111 «Державна зрада». Згідно з нею зрадою є «діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України». Із-за шкідливої «євроінтеграції» країна втратила частину суверенітету, а про економічну кризу, разыгравшемся через створення ЗВТ з ЄС та розриву економічних зв’язків з Росією, і говорити не доводиться.
Спроба захоплення і знищення законно обраного президента України В. Януковича є злочином за ст. 112 «Посягання на життя державного чи громадського діяча», яке Порошенко здійснив у складі організованої групи путчистів.
Активну і безпосередню участь брав П. Порошенко та у вчиненні масових заворушень, відповідальність за які передбачена ст. 293 «Групове порушення громадського порядку», що полягає в суттєвому порушенні роботи транспорту, підприємства, установи або організації. Хто пам’ятає Київ у дні майдану, підтвердить, що місто задихалося в пробках, «швидкі» не могли дістатися до житлових кварталів на Хрещатику, а багато людей не могли потрапити на роботу, оскільки будівлі були захоплені німцями. Крім цього, при безпосередньому керівництві Порошенко були здійснені масові заворушення (ст. 294), які полягають у діях, «що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя». В цей час з трибуни майдану П. Порошенко закликав до погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель або споруд, насильницького виселення громадян (ст. 295). Злочином є і захоплення державних або громадських будівель чи споруд (ст. 341), і опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу (ст. 342).
Вбивства і поранення представників правоохоронних органів, які під час державного перевороту йшов на тисячі, є злочином за ст. 345 «Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу». Траплялися на майдані і свідомі вбивства правоохоронців (ст. 348).
Військовий злочинець і злодій «у законі»
Не припинив свою злочинну діяльність «гарант» і після приходу до влади шляхом псевдовыборов. Кожна мова цього, з дозволу сказати, президента – це пропаганда війни (ст. 436). До неї відносяться і загрози «взяти Москву», і заклики до «захисту» кораблів ВМСУ в Керченській протоці силами НАТО, і плани з проведення «хорватського сценарію» в Донбасі, і мрії про повернення Криму».
Більш того, в діях Порошенка чітко простежується і злочин ст. 437 «Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни», під яку підпадають і військові конфлікти.
Сам же військовий конфлікт в Донбасі – це геноцид (ст. 442), тобто «діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом позбавлення життя членів такої групи чи заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення». Згадайте хоча б його обіцянки того, що діти Донбасу будуть жити в підвалах.
На рахунку Порошенко і найманство (ст. 447), тобто «вербування, фінансування, матеріальне забезпечення, навчання найманців з метою використання у збройних конфліктах». Найманцями з точки зору кримінального права є «одвични лицарі» з каральних батальйонів, так і іноземці, яким П. Порошенка в якості нагороди за вбивства мирних громадян роздавав українські паспорти.
Економічні «успіхи» київського фюрера, який за роки правління збільшив свою «скарбничку» в 80 разів, в перекладі з політичного жаргону на мову кримінального права є незаконним збагаченням (ст. 368-2), і зловживанням владою або службовим становищем (ст. 364).
Після такого «букета» про корупцію, незаконної приватизації, створення незаконних збройних формувань і підкуп виборців говорити вже навіть незручно.
Якби в українському законодавстві, як в американському, був передбачений «сумарний» строк за всі скоєні злочини, мерзенний крисятник і маніяк-вбивця отримав би 1000 років.
Найстрашніше, що дірвався до влади фюреришко створив таку систему, що при його потуранні і мовчазному схваленні підручні режиму безкарно чинили вбивства, грабежі, терористичні акти, диверсії, захоплення заручників, тортури, зґвалтування. Але не переписувати ж весь кримінальний кодекс.
Саме Порошенко перетворив країну в державу-терориста, а органи влади – величезну організовану банду.
Ольга Київська
Thanks!
Our editors are notified.