США, ЄС і Росія заморожують конфлікт на Донбасі

США, ЄС і Росія заморожують конфлікт на Донбасі

Під егідою Мінських угод Україну готують до проведення виборів на Донбасі і замороження конфлікту

Після тривалого періоду недотримання режиму припинення вогню, який настав за підсумками Мінська-2, травневі свята очікувано принесли новий виток у розвиток ситуації на Донбасі. В процес, крім України і Росії, знову активно включилися США і ЄС – всі представники так званого “женевського формату”, який збирався всього один раз в минулому році, але без учасників якого припинити конфлікт на Сході України по суті неможливо. Це при тому, що офіційно Росія виступає проти приєднання США до “нормандської четвірці” при врегулюванні кризи в Україні, як заявив заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков. Втім, Росія також заявляє про відсутність її військових в Україні.

Багатоходові переговори в підтримку Мінська-2

70-річна річниця Перемоги стала ідеальним приводом для міжнародних зустрічей, а парад в Москві з участю в якому визначилися більшість світових лідерів, як цікаво подають цей факт місцеві ЗМІ, створив грунт для торгів з обділеним увагою главою РФ, якраз напередодні відзначили 15-річчя сходження на перший термін. Ще одну річницю днями відзначали бойовики на Сході України – рік з проведення псевдореферендумов, завчасно підготовлених російськими фахівцями, як повідомляв перед їх проведенням нардеп Сергій Лещенко, оприлюднюючи відповідні документи. З усіма цими датами багато експертів пов’язували можливе посилення ситуації на Донбасі і наступ підтримуваних Росією бойовиків, проте минулий тиждень показала, що і США, і ЄС і РФ прагнуть уникнути ескалації і заморозити конфлікт, кожен у своїх цілях. Щоб позначити ці цілі і коло інтересів представники Заходу провели ряд зустрічей з керівництвом РФ і України.

Почався цей насичений подіями період з візиту канцлера Німеччини Ангели Меркель до Москви через день після параду, на якому Путін показав новий танк і звинуватив США в підриві міжнародного співробітництва, а також спроби створити однополярний світ. Після переговорів з Меркель президент Росії Володимир Путін закликав Київ припинити економічну блокаду Донбасу, а контрольовані ним бойовики на кілька годин припинили вогонь, а потім і зовсім виступили з поправками в українську Конституцію, при цьому визнаючи окуповані території частиною України.

За день до публікації цих пропозицій, явно складених не колишніми аніматорами, в Сочі прибув держсекретар США Джон Керрі, який вперше з початку російської агресії проти України та незаконної анексії Криму провів багатогодинні переговори з президентом РФ Володимиром Путіним. Примітно, що в день приїзду Керрі був опублікований резонансний доповідь загиблого Бориса Нємцова про участь російських військових у бойових діях на Донбасі. Однак Кері і Путін обговорювали не тільки Донбас, а й питання Близького Сходу. Ймовірно, торги йшли паралельно з питань Сирії, Ісламської держави, Афганістану та України. За підсумками переговорів високого гостя з російським главою Кремль повідомив про перших ознаках розуміння з боку США і тупиковому шляху санкційного тиску на Росію.

Вже на наступний день, в середу на саміті глав МЗС країн НАТО в Туреччині, Керрі заявив, що США вважали б за краще не зберігати санкції проти Росії, але залишать ці заходи в силі, поки це необхідно для забезпечення миру в Україні. За словами Керрі, для Росії і бойовиків настав критичний момент виконання мінських домовленостей. Примітно, що тоді ж генеральний секретар Альянсу Йенс Столтенберг заявив, що НАТО зміцнюється самим серйозним чином з часів закінчення Холодної війни. Також Столтенберг зажадав від Києва проведення на окупованих територіях Донбасу місцевих виборів до кінця року в рамках Мінських угод.

В ту ж середу представники Заходу переключилися на зустрічі з українськими лідерами. У середу під час візиту Петра Порошенка до Німеччини пройшла його зустріч з Ангелою Меркель, під час якої вони обговорили зустріч канцлера з Путіним і “підтвердили спільну позицію щодо безальтернативності мирного врегулювання та деескалації на Донбасі у відповідності з Мінськими домовленостями”. У четвер відбулися переговори президентів України і Франції в німецькому Аахені. Франсуа Олланд повідомив Петру Порошенку про неприйнятність порушення режиму припинення вогню, ризик нової ескалації конфлікту на Донбасі і необхідності її запобігти, а також необхідності виконання Мінських угод.

В цей же день представник США – помічниця Керрі Вікторія Нуланд – приїхала в Київ для проведення зустрічей з керівництвом України. Її візит міг стати підсумком усіх попередніх зустрічей за участю представників Заходу і РФ, спрямованим на пропозицію Києву нового бачення вирішення ситуації на Донбасі. Примітно, що після візиту в Київ Нуланд вирушила на переговори в Москву. Однак офіційно позиція США залишається незмінною. Коментуючи візит Нуланд, представник Держдепу Джефф Ратко заявив, що США залишаються стійкими у своїй позиції про єдність України, підтримують владу України, а також суверенітет і територіальну цілісність держави, включаючи Крим. У цьому ключі прозвучали на тижні заяви проросійських бойовиків і документи, пропоновані від їх імені після зустрічей західних лідерів з Путіним, виглядають дуже симптоматично.

Риторика бойовиків: від приєднання Росії до “Крим – Україна”

Рік тому бойовики провели псевдо-референдуми, результати яких з диво-явкою підносили як крок до “возз’єднання з братнім народом”. Поки Кремль у відповідь офіційно не йшов їм назустріч, а через кордон йшли колони військових і “Градів”-“Буків”, бойовики перефарбовували в кольори самопроголошеної “Новоросії” все, що потрапляло на очі, а голова “ДНР” навіть повісив у кабінеті портрет президента РФ. Після квітневої прямій лінії Путіна Захарченко заявив про готовність проведення нового референдуму”, а вже в травні Штаб військової операції на сході України повідомив, що в окупований Торез прибув ешелон з військовою технікою, боєприпасами і бюлетенями майбутнього “референдуму” з відмітками про приєднання до Росії.

Однак на цьому тижні глава самопроголошеної “ЛНР” Ігор Плотницький заявив, що не виключає існування “республіки” у складі України. А віце-спікер так званого “Народного ради ДНР” Денис Пушилин повідомив, що “ДНР” згодна на “широку автономію” без шкоди своїм інтересам. В якості прикладу таких автономій він назвав Північну Ірландію, Гренландію і Гонконг.

13 травня Плотницький і Захарченко поширили “поправки” в Конституції України, в яких, приміром, визнають незаконно аннексированный Росією Крим територією України, а назви “ДНР” і “ЛНР” не використовують. “До складу України входять: Автономна Республіка Крим, окремі райони з особливим статусом Донецької і Луганської областей, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ і Севастополь”, – так бойовики бачать 133 статті Конституції України.

Подбали бойовики і про місцеві вибори. До місцевих рад вони пропонують обирати всіх жителів окупованих територій, яким виповнилося 18 років, за умови, що останні 10 років вони проживали там, включаючи рік перед виборами. Бойовики також вимагають скасування військової операції, зняття економічної блокади, непідсудність для себе і введення в силу закону про спецстатусе Донбасу в редакції від 18 жовтня 2014 року, а також відновлення позаблокового статусу України.

Войовничий Порошенко

Президент України Петро Порошенко, який під час інавгурації у червні минулого року говорив у першу чергу про мирне вирішення конфлікту, все частіше використовує військову риторику. За час конфлікту глава держави неодноразово звертався до країн Заходу з проханням надати Україні зброю і виступив за членство України в НАТО. На початку минулого тижня Порошенко заявив про 75%-ї ймовірності настання бойовиків, повідомляє Insider з посиланням на депутатів з оточення президента. Також у понеділок Порошенко заявив про намір звільнити від бойовиків Донецький аеропорт, що стало приводом для численних спекуляцій, особливо в російських ЗМІ, про наміри української сторони відновити вогонь на Донбасі.

Вже на наступний день Рада з подачі Порошенко прийняла новий закон про правовий режим воєнного стану, що дозволяє, в разі введення ВП, зберегти повноваження Кабміну і не проводити вибори.

Знакова заяви прозвучало від Порошенка і в кінці тижня – за підсумками всіх згаданих зустрічей. Президент наполягає, що починати діалог про модальності проведення місцевих виборів на Донбасі можливе лише після повного припинення вогню і відведення важкої техніки, верифицированного ОБСЄ. Раніше представник цієї організації Олександр Хуг заявляв, що місія ОБСЄ готова надати підтримку в процесі підготовки виборів, але ні влада України, ні бойовики не закінчили відведення важкого озброєння, як це передбачено мінськими угодами.

Замороження конфлікту

Головний підсумок минулого тижня – жорстке позиціонування Мінських домовленостей як єдино можливого плану врегулювання ситуації на Донбасі. Однак, судячи з усього, тепер Захід готовий піти на зміну хронології домовленостей, зокрема, виконання інших пунктів без припинення вогню на Донбасі. І тут виникає опір української сторони, яка наполягає на припиненні вогню і не зацікавлена у проведенні виборів на Донбасі, які вона не може проконтролювати. Однак для реалізації домовленостей в повній мірі зміни до Конституції потрібно приймати вже зараз, адже їх потрібно буде затвердити на іншій сесії, так і до місцевих виборів залишилося всього кілька місяців.

При цьому серед всіх учасників переговорів у найменш вигідною позиції виявляється українська влада. Якщо вона відкине викликають пропозиції, подані від імені бойовиків, Захід і РФ можуть звинуватити Київ у небажанні йти на компроміс і дотримуватися домовленостей. Це може призвести до чергової ескалації конфлікту бойовиками за підтримки РФ, але вже при меншій підтримки Заходом України. У разі концептуального згоди Києва на пропозиції бойовиків, нехай і з деякими поправками, владі доведеться змиритися з існуванням по суті непідконтрольного регіону, який буде залишатися маріонеткою РФ, але за українські кошти.

Звичайно ж, сторони готуються і до інших можливих сценаріїв розвитку подій. Приміром, на початку тижня Комітет Європарламенту закликав ЄС перестати вважати Росію стратегічним партнером і чинити протидію “агресивної і розділяє політику Росії відносно ЄС та його партнерів”. Умовою відновлення партнерства депутати висунули вимогу до Росії про повне виконання мінських угод і повернення Криму Україні. Знакове рішення під кінець тижня ухвалила нижня палата Конгресу США, схваливши оборонний бюджет в сумі $612 млрд, в якому передбачено виділення $200 млн на допомогу Україні, зокрема у вигляді летального зброї (рішення ще повинні схвалити Сенат і Обама).

Однак найбільш вірогідною зараз виглядає заморозка конфлікту. Цікаве дослідження економістів Річарда Еріксона і Лестера Зигера з цього приводу наводить оглядач The Bloomberg View Леонід Бершидський, якого цитує Инопресса. Автори змоделювали взаємодію Росії і Заходу у термінах теорії ігор, склавши 13 можливих сценаріїв, в яких РФ може вибирати між “відходом” з України, “дестабілізацією” (продовженням пособництва бойовикам чи економічним тиском) і “вторгненням”. Можливі ходи Заходу: “все в нормі” (закривати очі на дії Росії), “санкції” і “військова допомога” Україні. На думку дослідників, найбільш ймовірний варіант полягає в тому, що Росія продовжить дестабілізувати ситуацію в Україні, створюючи “заморожений конфлікт” – перешкоду для зміцнення демократичної, орієнтованої на Захід держави, а Захід вибирає стабільну конфігурацію перманентних санкцій, ціною власних чималих збитків караючи Росію за “погану поведінку”. На другому місці по ймовірності – варіант “все в нормі”/”дестабілізація”: “Захід вважає, що збереження демократичної, орієнтованої на Захід України не виправдовує витрат і теж дозволяє Росії домогтися її геополітичних цілей шляхом успішної дестабілізації”. На думку Бершидського, можливо, фінал гри вже розпочався, оскільки “Росія продовжує дестабілізувати Україну, а Захід не має наміру скасовувати санкції”, а щоб здійснився найімовірніший сценарій, залишається лише офіційно створити зону замороженого конфлікту.

У разі припинення Росією активної участі в конфлікті на Донбасі результат ситуації на Сході України, США, ЄС і РФ зможуть позиціонувати як внутрішньоукраїнську проблему, що дозволить їм з часом відмовитися від взаємоневигідних санкцій і домовлятися про сфери впливу в інших регіонах. Україні ж для вилучення користі з замороженого конфлікту доведеться перемикатися з військової риторики на реальне проведення реформ, однак поки нинішнім політикам це не дуже вдається.