Ракетний комплекс «Авангард», ядерний підводний безпілотник «Посейдон» і гиперзвуковая ракета «Кинджал» – все це новітнє зброю повинно стати предметом переговорів між Росією і США. Принаймні, саме такі вимоги озвучив глава Держдепу Майк Помпео. Під виглядом готовності до переговорів про продовження найважливішого договору СНО-3 США виставили перед Росією ряд завідомо нездійсненних умов.
Менше двох років залишилося до закінчення терміну дії Договору між Росією і Сполученими Штатами про заходи щодо подальшого скорочення стратегічних наступальних озброєнь (ДСНО), більш відомому нині як СНО-III. Останнім часом Москва і Вашингтон обмінювалися хльосткими заявами з приводу майбутнього договору.
Наприкінці березня глава МЗС Росії Сергій Лавров зауважив, що йому не хотілося б повторення сумної долі ДРСМД для СНО. У вівторок держсекретар США Майк Помпео заявив про можливість продовження ДСНО, у разі якщо обидві сторони не прийдуть до правильної угоді». Крім цього, держсекретар зробив ще ряд цікавих пояснень. Зокрема, про запропонував підключити до операції Китай, який значно наростив свій ядерний потенціал в останні роки, а також врахувати у новому договорі нові військові технології з явним натяком на останні військові новинки Росії.
Здавалося б, виступ Помпео сигналізує про готовність Вашингтона приступити до обговорення умов продовження ДСНО. Однак у словах американського держсекретаря міститься значне «але».
По-перше, Китай. Коли в 1987 році підписувався ДРСМД, ніхто не розглядав як Китай ядерну наддержаву. Однак протягом трьох десятків років Китай розробив і здійснює вельми амбітну програму озброєнь. Вже сьогодні Пекін заявляє про наявність нового покоління протикорабельних балістичних ракет середньої дальності, несуть смертельну загрозу американським авіаносцях. Прийме Китай запрошення до участі у підписанні нового ДСНО на умовах відмови від своїх новітніх видів озброєнь? Дуже сумнівно.
По-друге, фактор сучасних військових технологій, про яких згадав Помпео. Ще в березні 2018 року президент Путін заявив про неуспішність спроб США «стримати Росію» і оголосив про наявність у нашої країни п’яти нових видів озброєнь, здатних обійти американську ПРО. Серед них були згадані гіперзвуковий ракетний комплекс «Авангард», безпілотний підводний апарат, оснащений ядерної енергоустановкою «Посейдон», гіперзвуковий авіаційний ракетний комплекс «Кинджал» та ін. Росія не стане продовжувати ДСНО, якщо їй доведеться відмовитися від цих нових проривних озброєнь.
Слід пам’ятати, що в січні вийшла нова Стратегія національної оборони США, згідно з якою Росія і Китай прийшли на зміну міжнародному тероризму як загрозу номер один американським національним інтересам. У цьому концептуальному документі прямо говориться про те, що США повинні володіти виклики своїм національним інтересам з боку інших держав. Чудово відомо, як Вашингтон розглядає захист своїх «національних інтересів»: експорт кольорових революцій, втручання у вибори в інших країнах, гуманітарні бомбардування і прямі військові інтервенції. Жоден розсудливий політик, який дбає про безпеку своєї країни, добровільно не відмовиться від сучасної зброї, яка завадить появи на його кордонах свободи і демократії по-американськи.
По-третє, продовження ДСНО заважає поспішний вихід США з ДРСМД, який просто позбавив дві країни можливості дипломатичного врегулювання питання. Одностороннє торпедування ДРСМД Вашингтоном кидає тінь на можливість продовження ДСНО.
Приймає адміністрація Трампа до уваги всі ці міркування? Безумовно. Але подталкиваемая найпотужнішим збройовим лобі та консолідованої антиросійською позицією політиків-яструбів вона, здається, готова дати старт нового витка гонки озброєнь: під водою, на землі і в космосі. Інакше б Помпео не обумовлював стільки умов, необхідних для перепідписання договору, колись зіграв величезну роль у справі порятунку світу від загрози ядерної війни. Причому умов явно нездійсненних.
Змінити підхід Вашингтона до питання продовження ДСНО могли б внутрішні політичні міркування. У грудні 2010 року, через кілька місяців після того, як Дмитро Медведєв і Барак Обама підписали СНО-III, три чверті американців, згідно з опитуваннями громадської думки, підтримали його ратифікацію. Політичний істеблішмент у Вашингтоні не може не враховувати позицію по ДСНО і багатьох американських військових, яку вже не раз озвучував глава Стратегічних сил ЗС США генерал Джон Хайтен.
У листопаді генерал заявив, що Росія і США повинні «уникнути сюрпризів» у такому важливому питанні, як контроль над ядерним озброєнням, тому країнам слід сісти за стіл переговорів. Виступаючи у вівторок, 10 квітня, на конференції з питань дослідження космосу, Хайтен зазначив, що США повинні брати участь у СНО-III разом з Росією. До речі, у вівторок президент Трамп висунув кандидатуру Хайтена на посаду заступника голови Об’єднаного комітету начальників штабів ЗС США, а значить військова фракція, яка виступає за переговори з Москвою, посилює свої позиції.
Логічним було б припустити, що американських військових турбує волюнтаристський підхід адміністрації Трампа до міжнародних відносин. Зокрема, вже відбувся вихід з ДРСМД, зроблений виключно з політичних мотивів. Не варто забувати і про ціну модернізації американської ядерної тріади, вже зараз визначається в один трильйон доларів. Чи є такі гроші у США – велике питання, враховуючи 700 млрд доларів, щорічно виділяються з бюджету країни на військові потреби, величезна частина якої витрачається на підтримання міжнародних військових зобов’язань.
З одного боку, багаторічні зусилля щодо стримування гонки озброєнь можуть не мати ефекту: руйнується вся система ядерного нерозповсюдження, вибудувана після завершення холодної війни. Але, з іншого боку, сучасний світ вже багатополярний, і Росія має законне право на захист своїх національних інтересів. В рамках СНО-III, договору, який прийде йому на зміну, або зовсім без них – але національна безпека нашої країни повинна стояти понад усе.
Thanks!
Our editors are notified.